004.jpg

20 років тому Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів.
Мета такого рішення цілком очевидна: люди з фізичними або психічними недугами повинні відчувати себе повноправними членами суспільства. Близько 10% людей, що населяють планету Земля, інваліди. Цифра катастрофічна за своїми масштабами. І, треба визнати, зростає з року в рік. Проблеми інвалідів в кожній державі схожі між собою. Стосуються вони не лише освіти, працевлаштування, але й головної сфери життя спілкування.

В Україні близько 3 мільйонів людей інваліди. І вони вимагають до себе уваги та розуміння, і не тільки 3 грудня, а постійно.
За Законом України від 09.07.2003 р. №1058 “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України від 23.09.1999 р. №46-47 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.
Щоб пенсія по інвалідності була призначена з дня встановлення групи інвалідності, заяву на її призначення слід подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців з дня встановлення групи інвалідності.
Обов’язковою умовою для призначення таких пенсій за нормами Закону, що вступив в дію з 1 жовтня 2011 року, є наявність страхового стажу від одного до 15 років – залежно від віку та групи інвалідності.
Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку (незалежно від групи), мають право на пенсію по інвалідності за наявності 15 років страхового стажу.
Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
Непрацюючі інваліди ІІ групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вищезгаданого Закону, та інваліди ІІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону, за наявності страхового стажу для чоловіків 35 років, а для жінок - 30 років.
Якщо інвалід не має достатньої кількості страхового стажу, він може звернутися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення допомоги за нормами Закону України від 18.05.2004 р. №1727-IV “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (зі змінами).
До пенсії по інвалідності встановлюються надбавки (на догляд, на неповнолітніх утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною, якщо інвалід має на них право.
При цьому, якщо розмір пенсійної виплати інваліда з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії (за винятком пенсії за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, якої не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. З 1 травня поточного року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 1130 гривень.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що при зміні групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
Якщо особа не з’явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з’явитися на повторний огляд.
Якщо строк повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин або при визнанні його знову інвалідом виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, із якого припинено виплату до дня повторного огляду, але не більше, ніж за три роки, якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період інвалідом. При цьому якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії інваліду було припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо він не отримував пенсії внаслідок нез’явлення на повторний огляд без поважних причин, то при наступному визнанні його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. Якщо строк більший, пенсія призначається на загальних підставах.