Міністерством соціальної політики України 11 серпня 2017 був затверджений наказ № 1307 «Про Державний стандарт соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування».

Що таке соціальний супровід?
Соціальна послуга соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування - комплекс заходів, що передбачає допомогу у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї, адаптацію дитини в нових умовах, створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні, захист майнових, житлових та інших прав дитини, сприяння навчанню та розвитку дитини, допомогу у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків, у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення, підготовку дитини до виходу із сім’ї, в тому числі до самостійного життя.
Підставою для отримання соціальної послуги соціального супроводу є рішення виконавчого органу міської ради про встановлення опіки, піклування або рішення суду.

Для кого ця послуга?

Соціальна послуга соціального супроводу надається: сім’ї опікуна, піклувальника - протягом року після влаштування дитини під опіку, піклування та протягом року до завершення піклування, а також за поданням відповідної служби у справах дітей у разі потреби.
Соціальна послуга соціального супроводу надається за місцем проживання (перебування) отримувача соціальної послуги соціального супроводу або в приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу.
Зміст соціальної послуги соціального супроводу
Основними діями та заходами, що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування передбачено:

• консультування опікунів, піклувальників щодо їх ролі у подоланні дитиною відчуття втрати;
• організацію та проведення індивідуальної, групової роботи з членами сім’ї та дитиною з метою адаптації дитини до умов проживання в сім’ї;
• психологічну підтримку опікунів, піклувальників щодо розвитку та виховання дітей шляхом залучення їх до участі у тренінгах, лекціях, групах підтримки, інших заходах;
• надання допомоги з питань захисту майнових, житлових та інших прав дитини;
• перенаправлення отримувачів соціальної послуги соціального супроводу до інших надавачів соціальних послуг;
• розвиток вмінь та навичок щодо підготовки дитини до самостійного життя;
• інформування щодо органів, організацій та закладів, які можуть надати підтримку дитині після вибуття із сімейних форм виховання.