Відповідно до ст. 29, ст. 141, ст. 153, ст. 158 КЗпП та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Які ж нормативно-правові акти регламентують зазначені заходи?
Атестація робочих місць: проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років або позачергово у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці, згідно З Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.1992 р. №442 року зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 05.10.2016 №741. Атестація робочих місць передбачає, серед інших важливих етапів, дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці. Такі дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці й МОЗ України в порядку, визначеному Мінсоцполітики спільно з МОЗ.
Статтею 17 Закону України «Про охорону праці» визначено, що для певних категорій працівників, зокрема, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року, роботодавець або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити фінансування та організацію проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів. На виконання ст. 17 Закону розроблений Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007 №246 (зі змінами внесеними Наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. №107, далі Порядок). При цьому, відповідно до пункту 3.1 Порядку, роботодавець попередньо організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до Наказу МОЗ України від 08.04.2014 №248 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані (копії протоколів інструментально-лабораторних досліджень умов праці) разом з письмовою заявкою на складання Акта визначення категорій працівників та погодження Списків працівників, які підлягають періодичному медичному огляду, до Управління Держпраці у області.
Окрім названих нормативних документів, лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів регламентуються переважною більшістю діючих НПАОП, в яких зазначені вимоги до проведення таких досліджень, зокрема: НПАОП 26.6-1.02-00 «Правила охорони праці для працівників бетонних і залізобетонних заводів»; НПАОП 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників»; НПАОП 0.00-8.11-12 «Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин»; НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті»; НПАОП 28.52-1.31-13 «Правила охорони праці під час зварювання металів»; НПАОП 0.00-1.68-13 «Правила охорони праці під час холодного оброблення металів»; НПАОП 0.00-1.69-13 «Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок»; НПАОП 0.00-7.13-14 «Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів» тощо.
У перелічених документах наявні посилання на санітарні норми та правила, державні стандарти та будівельні норми, в яких безпосередньо визначено періодичність проведення лабораторних досліджень (через 10 днів, 1 раз на місяць, 1 раз на квартал, 1-2 рази на рік, в залежності від класу небезпеки шкідливої речовини, періоду року, параметрів фізичних факторів виробничого середовища).
