Print
Hits: 1743

Соціальний захист працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та несприятливими умовами праці, являється важливою складовою соціальної політики держави.

Відповідно до чинного законодавства України атестація робочих місць за умовами праці це сукупність заходів, які мають за мету комплексну оцінку кожного робочого місця на відповідність Системі стандартів безпеки праці, технічному і організаційному рівням. Це забезпечує поліпшення стану безпеки виробництва, якості продукції і головне, передбачає урегулювання відносин між роботодавцем та працюючим населенням в галузі безпечних і здорових умов праці.

Сьогодні актуальність проведення атестації робочих місць за умовами праці не зменшується. Населення старіє, люди готуються до виходу на пенсію, в тому числі і ті, що працюють у важких і шкідливих умовах праці. Щоб вийти на заслужений відпочинок на пільгових умовах за Списком № 1 чи № 2 працівникові тої чи іншої професії необхідно підтвердити це право, а воно, як відомо, підтверджується лише за результатами атестації робочих місць, яка проводиться один раз на 5 років, як це передбачає Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442.
До пільг і компенсацій за роботу в шкідливих та несприятливих умовах праці належать:
- пенсії за віком на пільгових умовах;
- додаткові відпустки,
- скорочена тривалість робочого часу (дня, тижня);
- доплати до тарифних ставок (окладів);
- гарантії у сфері харчування та гігієни праці;
Не виконання робіт з атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах, в організаціях та установах є грубим порушенням прав працюючого населення у частині безпечних і здорових умов праці, обмеження соціальних гарантій за роботу у несприятливих умовах праці.
Керівникам підприємств, організацій та установ міста різних форм власності, профспілковому активу, незважаючи на фінансовий стан підприємств, необхідно проводити цю роботу, щоб не порушувати права працівників, які визначені в ст. 43 Конституції України та підтверджені ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.7 Закону України «Про охорону праці», ст.76 і 100 Кодексу законів про працю України.