- Що належить до робіт на висоті
Роботи на висоті — це роботи, при виконанні яких працівник перебуває на відстані менше 2 м від межі неогороджених зовнішніх або не перекритих внутрішніх перепадів по вертикалі 1,3 м і більше від робочої поверхні (ґрунту, перекриття, робочого настилу), а також роботи на похилій робочій поверхні незалежно від відстані від межі перепадів по вертикалі та наявності огородження.
Основним засобом захисту, що запобігає падінню з висоти, є захисне огородження перепадів по вертикалі або перекриття робочим настилом внутрішніх прорізів робочої поверхні, а допоміжним — безлямковий запобіжний пояс, який за функціональним призначенням використовують лише для підтримування працівника.
- Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті
Задля «встановлення єдиного порядку організації і виконання робіт на висоті» було розроблено Правила охорони праці при роботі на висоті, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 62 (НПАОП 0.00-1.15-07; далі — Правила).
Правила виконання робіт на висоті та всі інші нормативно-правові акти з охорони праці до робіт на висоті відносять роботи на висоті понад 1,3 м.
У нормативних документах міжнародної організації праці під роботами на висоті розуміють роботи на рівні або нижче рівня поверхні землі, з якого може потрапити під дію травми, зокрема підйом і спуск з такого місця.
До таких робіт належать:
- роботи на риштуваннях і помостах;
- у кузові транспортного засобу;
- стаціонарних платформах і колисках;
- на сцені або естакаді (наприклад, під час концерту, зйомки);
- поруч з виїмками (котлованами, траншеями, колодязями), а також у разі використання для доступу опори або каната.
При цьому до робіт на висоті не відносять переміщення по стаціонарних драбинах (сходових маршах).
Розглянемо вимоги окремих розділів та підпунктів Правил і порівняємо їх з вимогами інших нормативних актів.
Розділ 6.4
У Правилах є розділ 6.4 «Вимоги безпеки під час виконання робіт з колисок будівельних і тих, що навішуються на гак крана». Але згідно з частиною четвертою підпункту 7.5.28 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 № 132 (НПАОП 0.00-1.01-07), такий спосіб виконання робіт дозволяється за умови використання спеціальних колисок і розроблення проєкту виконання робіт, який установлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснення безпечного виконання цих робіт, а також підлягає експертизі з питань охорони праці.
Устаткування для підіймання людей або людей і вантажів, у тому числі таке, де є ризик падіння з висоти понад три метри, передбачено Переліком типів машин, до яких застосовується процедура оцінки відповідності машини вимогам Технічного регламенту безпеки машин (п. 17 додатка 9 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 № 62).
Підпункт 7.2.1
Підпунктом 7.2.1 Правил встановлено: «До початку проведення робіт на даху споруд необхідно виконати передбачені нарядом заходи безпеки, в тому числі: відгородити щитами, канатами тощо діючі електромережі та електроустаткування, що знаходяться на відстані 2,5 м і ближче до місця проведення робіт та вивісити на огорожі відповідні знаки та плакати безпеки…».
Однак допустима відстань людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристосувань, які вона використовує, від тимчасових огорож до струмопровідних частин, що перебувають під напругою до 1 кВ, визначена як 0,6 м (пп. 2.3.3, таблиця 2.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 № 4; НПАОП 40.1-1.21-98).
А допустима відстань від будівельної машини (вантажопідіймального, землерийного, бурильного та інших механізмів) або від її підіймальної (висувної) частини, а також робочого органу або вантажу, що підіймається, в будь-якому положенні до вертикальної площини, утворюваної проєкції на землю найближчого проводу, що перебуває під напругою повітряної наземної лінії електропередачі змінного струму, — 1 м. Більш безпечним є проведення робіт біля знеструмлених струмопровідних частин.
Підпункт 7.7.3
Згідно з підпунктом 7.7.3 Правил інвентарні риштування мають бути завширшки не менше 0,6 м із робочим проходом на них не менше 0,5 м, але відповідно до підпункту 6.2.3 ДБН А.3.2-2-2009 — ширина одиночних проходів до робочих місць і на робочих місцях має бути не менше ніж 0,6 м.
Підпунктом 7.10.6.3.7 Правил встановлені такі вимоги: «При виконанні робіт на висоті 3 м і більше з приставних драбин, які неможливо закріпити за елементи конструкції, спорудження тощо застосовують бокові відтяжки, зачеплені за верхню щаблину драбини (технологічні отвори у верхній частині драбини). Відтяжки розташовують паралельно площини спорудження, під кутом не менше 45° відносно вісі тятиви драбини і кріплять знизу до природних (штучних) опор. Перед установкою драбини в робоче положення за її верхню щаблину кріпиться страхувальний канат і відтяжки. При підйомі й виконанні роботи з драбини працівник забезпечує власну безпеку (самострахування) за допомогою затискача (вузла, що самозатягується), закріпленого через карабін до страхувального вузла зачеплення поясу запобіжного лямкового або за допомогою страхувального каната, що утримується іншим працівником».
Хоча у такому випадку більш безпечним є проведення робіт із використанням засобів підмощування (риштовання, помосту). Крім того, згідно з підпунктом 7.3.28 ДБН А.3.2-2-2009 приставні драбини без робочих площадок дозволяється використовувати тільки для переходу між окремими ярусами будівлі, що будується, і для виконання робіт, що не потребують від виконавця упору в конструкції будівлі; роботи на приставних драбинах допускаються тільки у виняткових випадках — під час аварії, якщо вона створює небезпеку для життя людини та руйнування устатковання (для проведення робіт на висоті мають використовуватися більш безпечні автомобільні підіймачі).
