В США існує чотири рівні влади, перший з яких є державним, а решта відносяться до рівнів місцевого самоврядування. Вся територія країни ділиться на інкорпоровану (включену в адміністративно-територіальний поділ) і неінкорпоровану. Зазначені території, в свою чергу, діляться на організовані (на яких сформовані органи влади засобом прийняття Конгресом США спеціального нормативно-правового конституційного акту - Органічного закону) і неорганізовані. Принциповою відмінністю є різниця в юридичній силі Конституції США на даних територіях.

В організованих територіях Конституція має повну юридичну силу і пряму дію. При цьому частини території США, будучи інкорпорованими чи ні, організованими чи ні, мають різні конституційно-правові види. До першого рівня влади в США можна віднести 629 суб'єктів американської федерації, що значно більше, ніж прийнято вважати. З них: 46 штатів, 6 республік (4 інкорпоровані і організовані республіки: Кентуккі, Массачусетс, Пенсільванія і Вірджінія; 2 - неінкорпоровані, але організовані республіки: Пуерто-Ріко і Північні Маріанські Острови), 2 неінкорпоровані, але організовані території - Віргінські острови і Гуам, 11 неінкорпорованих і неорганізованих територій, 1 - інкорпорована, але неорганізована територія з прямим федеральним управлінням - Атолл Пальміра, 1 муніципалітет - Округ Колумбія і 562 національних автономних одиниць, що мають різні види і форми державного устрою, власні конституції та статути самоврядних територій і складові яких входять в штати, республіки і території, але які мають в межах своєї компетенції всю повноту державної влади, в тому числі судової, для яких вищестоящою інстанцією є загальнонаціональні інституції та Верховний Суд США.

Кожен штат будує свої відносини з автономіями за принципом формальної рівності, причому найчастіше законодавство має афірмативний характер, віддаючи пріоритет законодавству автономії. По більшості питань юрисдикція штату не поширюється на суб'єкта автономії.

Принципи розмежування повноважень між рівнями публічної влади знайшли своє втілення у доктринах, сформованих у 70-рр ХІХ століття, які мають назву за прізвищами суддів Верховного Суду США, - доктрина Діллона (Dillon Rule Law) та Доктрина Кулі (Cooley Doctrine Law), відомої як Home rule. Принциповою відмінністю указаних правових доктрин є питання про те, кому належить першочергова влада.

Доктрина Кулі передбачає наявність всієї повноти влади у муніципалітетів, які делегують частину своїх повноважень на рівень штату, які, в свою чергу, штат передає на національний рівень.

За правилом Діллона вся влада належить штатам і штати делегують частину своїх повноважень як на національний рівень, так і на рівень місцевого самоврядування та мають право в будь-який момент змінити цей баланс повноважень, які делегуються.

Станом на 2018 рік 39 штатів США слідували правовій Доктрині Діллона і 11 - Доктрині Кулі.

Однак такий розподіл можна назвати умовним, так як більшість штатів можна віднести до тих, які використовують змішану правову систему. Наприклад, штат Нью-Йорк можна віднести до змішаного типу, що використовує Доктрину Діллона для нестатутних, тобто не маючих статуту, муніципалітетів (міст і графств) у вигляді імперативних норм в двох законах штату (про організацію принципів місцевого самоврядування в містах і графствах) - «Town Law» і «County Law» і використовуючи Доктрину Кулі при розмежуванні повноважень між рівнями публічної влади штату і муніципальної освіти, що не має статуту, тобто статутного «Municipal Home Rule».

Аналогічним чином до змішаного типу штатів можна віднести Нью-Мексико, де поправкою до Конституції штату правомочність виділяти правову доктрину було передано від легіслатури штату населенню. Законодавчо це виразилося в прийнятті закону штату, що дозволяє населенню муніципальних утворень самим визначати форму державного устрою (статутна / нестатутна), здійснюючи свою діяльність в відповідності до законів штату про місцеве самоврядування або реалізуючи Home rule-Doctrine в повному обсязі (Таблиця 1).

Проте, не залежно від Доктрини, який дотримується той чи інший штат, слід підкреслити, що державність США будується саме на фундаменті місцевого самоврядування та є його похідною.

 Таблиця 1

Таблиця 2

Список виборних посадових осіб та виборних органів місцевого самоврядування рівня графства (область України) на прикладі штату Нью-Йорк

Коронер - це виборна посадова особа в 28 штатах, яка процесуально має встановити кримінальний або не кримінальний характер смерті людини. В разі необхідності може проводити попереднє розслідування як слідчий; в кінцевому підсумку, процесуально є суддею в коронерському суді присяжних (мале журі). До виключної компетенції коронерського суду присяжних віднесено тільки винесення вердикту про характер смерті (кримінальний / не кримінальні). Якщо присяжні приходять до висновку, що смерть настала природним шляхом, коронер виносить відповідний вердикт і закриває справу. Якщо ж присяжні приходять до висновку, що в справі є кримінальна складова, коронер передає справу для подальшого розслідування по підвідомчості. Посада коронера НЕ професійна. Тільки в 3-х штатах США (Балтімор, Меріленд і Нью-Йорк) висуваються вимоги про наявність у кандидата медичної освіти (або юридичної в декількох інших штатах). За загальним правилом кандидат на посаду коронера спочатку реалізує своє пасивне виборче право, а вже після обрання проходить необхідне навчання за рахунок бюджету. Особливу складність в централізованому навчанні коронерів і подальшому обранні на посаду представляють різні виборчі системи, вимоги, що пред'являються до кан- дидата, і системи розслідування смерті (death investigation systems). На 3137 графств в США припадає 2342 різних системи.

Таблиця 3

Список виборних посадових осіб місцевого самоврядування та виборних органів місцевого самоврядування рівня міста на прикладі штату Нью-Йорк 

Варто зазначити, що список виборних посадових осіб місцевого самовряду-вання не є імперативним або відображаючим якусь єдину адміністративно-правову позицію. Кожен статутний муніципалітет (спеціальне положення встано-влено законом (статутом) штатом), як правило, сам визначає свою структуру, му-ніципально -правову форму і коло виборних і призначених посадових осіб. Згід-но Статуту, в муніципалітеті Сан-Франциско (Каліфорнія) обираються на прямих виборах мер, шериф, окружний прокурор, прокурор міста, скарбник міста, на-чальник податкової інспекції, публічний захисник (адвокат за призначенням для незаможних громадян), а також члени міської ради - представницького органу місцевого самоврядування. У штаті Каліфорнія Конституція також вимагає об-рання прямим голосуванням суддів усіх рівнів. В США також можна знайти муніципалітети, в яких обираються на прямих виборах посадові особи місцевого самоврядування, які можна порівняти з такими посадовими особами, як керівник реєстрації актів громадського стану, керівник торгового відділу (County Weights and Measures Inspector), керівник міського ар-хіву і музеїв (County historian) та ін. Коло виборних органів і посадових осіб на прикладі штату Міссурі. Вибір штату, з одного боку, обумовлений його медіанним положенням практично за всіма параметрами в системі статистичного обліку США, а з іншого боку, штат має розвинену університетсько-наукову базу в області теорії юрис-пруденції, що знайшло відображення в розробленій в Міссурі національній юри-дичній концепції (права політичних партій впливати на судову систему) щодо де-політизації судової системи США, що отримала назву «Missouri Plan». Конститу-ційно-правові підстави штату Міссурі сформовані за загальним правилом. Ана-логічним чином сконструйовані і конституції більшості суб'єктів американської федерації, що дає можливість отримати об'єктивне розуміння про форму держав-них інститутів в цілому.

Таблиця 4

Список виборних посадових осіб і виборних органів місцевого самовряду-вання на прикладі штату Міссурі