0012.jpg

За даними Центру громадського здоровʼя Міністерства охорони здоровʼя України в поточному році намітилась тенденція до зростання ураженості населення особливо небезпечним інфекційним недугом сальмонельозом. Вперше за остание пʼятиріччя відносні показники захворюваності за 7 місяців 2023 року у порівнянні із аналогічним періодом минулого року збільшилися на 38 %. У серпні-вересні абсолютна кількість хворих на сальмонельоз продовжує зростати.

Слід відмітити, що в спекотний період року в окремих регіонах реєструвались факти групового рівня захворюваності на хвороби кишкової групи, в тому числі на сальмонельоз. Так, наприклад, 6-10 липня в Оболонському районі міста Києва зареєстрували 3 випадки захворювання на гостру кишкову інфекцію. За результатами бактеріологічного обстеження на кишкову групу інфекцій фахівцями ДУ «Київський міський ЦПХ МОЗ України» в отриманих зразках було виділено сальмонеллу. Ймовірною причиною хвороби могло стати вживання громадянами неякісної кондитерської продукції власного виробництва однієї із торгівельних мереж столиці.

За даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на сьогодні санітарно-епідеміологічна ситуація на хвороби кишкової групи в країні лишається нестійкою. За 7 місяців поточного року зареєстровано 34 спалахи гострих кишкових хвороб, внаслідок яких постраждало 350 осіб, в тому числі 198 дітей. Спалахи реєструвались на адміністративних територіях 11 областей та у м.Києві. Виникнення та розповсюдження хвороб було повʼязане із закладами громадського харчування та торгівлі, закладами освіти, культури, пунктами розміщення внутрішньопереміщених осіб.

За даними ДУ «Сумський ОЦПІХ МОЗ України» у межах територіальних громад Сумського району та м.Суми у 2023 році не реєструвався груповий та спалаховий рівень захворюваності на хвороби кишкової групи ,окрема на сальмонельоз. На зазначеній території мали місце спорадичні випадки переважно у сімейних осередках. Сальмонельоз - це зооантропоноз, який викликає бактерія роду Salmonella.Ступінь тяжкості хвороби залежить від серотипу, сприйнятливості населення та низки інших факторів. Число відомих серологічних варіантів сальмонел постійно зростає. Разом з тим світовий досвід демонструє, що не більше 200 з них мають значення в патології людини, а широкого розповсюдження набули і грають істотну епідеміологічну роль не більше 50. Джерело збудника інфекції - тварини (велика рогата худоба, свині, вівці, коні, свійська водоплавна птиця, кури, рептилії, коти, собаки, домашні гризуни), хворі на сальмонельоз люди або здорові бактеріоносії. Носійство може тривати від кількох днів до кількох років. Людина в підтримці циркуляції сальмонел в природі значно поступається тваринам. Механізм передачі інфекції - фекально-оральний. Зараження відбувається аліментарним, водним і побутовим шляхами. Сальмонельоз має літньо-осінню сезонність, що повʼязано"з активацією в цей період механізму передачі бактерій. Захворюваність у містах в 2 рази вища, ніж у селах. Інкубаційний період коливається від 6 годин до 2-3 діб. Хвороба може перебігати в легкій формі. Проте, в деяких випадках пов'язане з хворобою зневоднення може становити загрозу для життя. Симптоми сальмонельозу: підвищення температури, головний біль, слабкість, нездужання, біль в животі, нудота, блювання, діарея. Профілактика сальмонельозу повинна включати широкий комплекс ветеринарних, санітарних та протиепідемічних заходів. При появі симптомів захворювання, необхідно своєчасно звернутися за медичною допомогою та не займатись самолікуванням.

Харчовий зооноз - сальмонельоз - за даними European Food Safety Authority (2021) стабільно продовжує посідати друге місце (після кампілобактеріозу) за кількістю харчових токсикоінфекцій серед людей. Доведено, що питома вага саме продуктів птахівництва у виникненні біоризиків сальмонельозу людини є найвищою в усьому світі й в Україні зокрема. Виробництво мʼяса птиці має тенденцію до зростання. Україна за підсумками 2020 року стала третім найбільшим постачальником мʼяса птиці до країн Європейського Союзу. Високим попитом вітчизняне мʼясо птиці (бройлера) користується і в азійських країнах - Єгипті, Азербайджані тощо. 3 іншого боку, ринок продукції птахівництва (мʼяса, яйцепродуктів) - надзвичайно нестабільний: наприклад, ціна на харчове яйце може падативід 5 до 20 % протягом одного місяця, а спалахи емерджентних вірусних хвороб надовго «вибивають» виробників курятини з ринку з усіма наслідками. В українців у структурі споживання мʼяса курятина займає майже 50 %.За даними МОЗ саме продукція птахівництва є головним джерелом інфікування людини сальмонелами. Тому ефективна профілактика цього захворювання передусім на птахівничих фермах і крупних птахогосподартовах є, поза сумнівом, актуальною проблемою ветеринарної медицини. Класична стратегія контролю епізоотичного процесу на сальмонельоз має бути тривекторна й спрямована на джерело збудника інфекції (хвора птиця), на механізм передавання збудника і на сприйнятливу птицю. У керуванні епізоотичним процесом на сальмонельоз птиці, що завжди грунтується на принципі профілактики, в усіх країнах світу особливе місце відводять специфічній профілактиці цієї інфекції. Вакцинація відіграє значну роль у загальній системі біозахисту птахоферм від сальмонельозу в усьому світі. Підтвердженням цього є факт обовʼязкової вакцинації всіх стад курей-несучок та племінної птиці в країнах-членах ЄС, починаючи з 2008 року. Певні компетентні організації (EFSA) переконані в безпечност застосування інактивованих та живих (у певних випадках) вакцин протягом майже всього циклу вирощування птиці. Вважається, що вакцинація є інструментом зниження або й повного припинення інфікування стад птиці збудником сальмонельозу. В Україні вакцинація проти сальмонельозу птиці є додатковим заходом профілактики та ліквідації інфекції. Підставою для введення обовʼязкової вакцинації є наявність захворювання на цю інфекцію більш ніж у 10 % господарств (за узагальненими даними лабораторних досліджень). Вакцинація здійснюється згідно з Постановою комісії CR (EC) No 1177/2006. 3 метою специфічної профілактики сальмонельозів використовують інактивовані та живі вакцини, ДНК-вакцини, субодиничні вакцини ,тощо. У світі зареєстровано понад 20 комерційних вакцин проти сальмонельозу птиці. Закон України «Про ветеринарну медицину» регламентує порядок ввезення, реєстрації та контролю всіх ветеринарних імунобіологічних препаратів (далі - ВШ) в Україні. Згідно зі ст. 63 цього Закону ветеринарні препарати до початку їх обігу та використання в Україні проходять державну реєстрацію. Її максимальний термін становить 5 років. На ринку протективних засобів проти сальмонельозу питці в Україні зареєстровано 11 вакцин, з них - 1 препарат вітчизняного виробника.

Щоб мінімізувати ризики захворіти на сальмонельоз, населенню варто дотримуватися найпростіших правил:

  • ретельно мити руки перед прийомом їжі-найважливіше правило, знайоме з дитинства, але для профілактики сальмонельозу та інших кишкових інфекцій є найдієвішим;
  • заборона придбання яєць та мʼясної сировини в зонах стихійної торгівлі або у невідомих реалізаторів;
  • наявність достатньої кількості розробного інвентарю для сирої мʼясної продукції у кожної господині та забезпечення їх відповідної обробки після використання: окремі ножі та дошки для риби та мʼяса, дезінфекція після використання та миття окропом;
  • вживання в їжу мʼяса птиці після якісної термообробки;
  • обмеження приготування та використання готових блюд із сирих або недостатньо термічно оброблених яєць (використання в їжу гоголь-моголя, сирих яєць, яєшні-глазунії);
  • заборона вживання в їжу сирого молока, уникнення придбання кисло-молочних продуктів у сумнівних реалізаторів та в невстановлених місцях;
  • уникнення харчування в сумнівних закладах громадського харчування , особливо в жаркий період року.