006.jpg

Питання створення безпечних умов праці, недопущення нещасних випадків, профілактика професійних захворювань були і є важливими та актуальними на будь-якому підприємстві.
Однією з можливих причин нещасних випадків на виробництві є порушення Порядку проходження медоглядів (як попередніх, так і періодичних, а також щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв) або не проходження їх взагалі. Метою медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема можливості виконання ним певних трудових обов’язків , своєчасного виявлення хронічних професійних захворювань, встановлення медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт.

Так, наприклад, для працівників, які здійснюють роботи на висоті, одними з протипоказань є порушення функції вестибулярного апарату, стійке зниження слуху та хвороби органу зору (зниження гостроти зору, обмеження поля зору тощо). В осіб, які керують транспортними засобами, одними з протипоказань є хвороби серця будь-якої етиології та захворювання судин (артерій, вен). Стале погіршення стану здоров’я (незадовільне самопочуття) веде до порушення координації рухів, зорових розладів, неуважності, втрати пильності та контролю реальної ситуації. При цьому працівник : порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі; у нього знижується відчуття безпеки, спостерігається погіршення сприйняття подразників, внаслідок чого працівник окремі подразники зовсім не сприймає, а інші сприймає із запізненням; зменшення здатності концентрувати увагу, свідомо її регулювати; посилення мимовільної уваги до побічних подразників, які відволікають працівника від трудового процесу; погіршення запам’ятовування та труднощі пригадування інформації, що знижує ефективність професійних знань; підвищення дратівливості, зміни частоти слуху, зору. Це може призвести до збільшення кількості нещасних випадків на виробництві. Чинним законодавством України чітко визначено категорії працівників, наведено перелік шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, а також перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, співробітники яких підлягають обов’язковому медичному огляду.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі належні умови праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відтак, роботодавець повинен провести лабораторні дослідження умов праці на робочих місцях та визначити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників. Такі дослідження проводяться відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу умов праці (п. 3.1. Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій затвердженого Наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246). Отримані результати необхідно скерувати у територіальний орган Держпраці.
Отримавши від підприємства дослідження та заявку з проханням визначити категорію працівників, що працюють у шкідливих умовах праці, Управління Держпраці, за участі представника первинної профспілкової організації (або уповноваженої працівниками особи), визначає категорії працівників цього підприємства, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду, про що складає відповідний Акт (форма зазначена у Додатку 1 вищезгаданого Порядку).
Варто наголосити, що таку процедуру роботодавцю необхідно проводити щорічно до 1 грудня.
На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладів охорони здоров’я, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавцю необхідно укласти (або вчасно поновити) договір з закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають таким оглядам.
За результатами проведення медичних оглядів, комісія (впродовж місяця після їх закінчення) оформляє Заключний акт (форма зазначена у додатку 9 Порядку), який складається у шести примірниках: для закладу охорони, роботодавцю, представнику профспілкової організації, профпатологу, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, а один примірник необхідно надіслати в Управління Держпраці.
Якщо роботодавець приймає працівника на роботу зі шкідливими факторами (а також у випадку переведення працівника на іншу важку роботу), він повинен видати направлення на обов’язковий попередній медичний огляд для цього працівника (форма зазначена у додатку 3 Порядку). Результати цього медичного огляду і висновок Комісії про стан здоров’я заносяться до Картки працівника, на підставі якої видається Медична довідка про проходження медичного огляду (форма зазначена у додатку 8 Порядку).
Працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, роботодавець повинен відсторонити від роботи, а також не допустити до роботи тих працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я. На період проходження медогляду за працівником зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
У разі зміни місця роботи, Картка працівника разом з трудовою книжкою видається працівнику під підпис, для подальшого пред’явлення її на новому місці роботи.