005.jpg

Соціально-економічна характеристика

Гостям міста

Фотогалерея

Головна мета, ідея і концепція проекту «Пам'ятник цукру»

Урок історії

Всі сумчани знають про сім'ю Харитоненко з самого дитинства. Засновник родини Іван Герасимович Харитоненко розумом, працею, наполегливістю створив так звану «світову імперію цукру» з центром у м. Суми. Між іншим, він був не тільки великим комерсантом, але й великим меценатом. Розвиваючи свій цукровий бізнес, Іван Герасимович перебудовував і місто. Перебудовував за власні кошти, вкладаючи в його розвиток частину прибутку своєї імперії. Його внесок у духовне, культурне та суспільне життя невеликого провінційного містечка став запорукою стрімкого розвитку Сум на століття вперед. Вдячні Суми відзначили свого покровителя встановленням пам'ятника на честь Почесного громадянина м. Суми Івана Герасимовича Харитоненка. Незважаючи на все, що судилося витримати місту, - пам'ятник і сьогодні прикрашає головну його Покровську площу, проте, імперія цукру переживає не найкращі свої часи. Сьогодні в Сумах не виробляється цукор.

Урок пам'яті

У своєму проекті «Пам'ятник цукру» ми хотіли закласти ідею доленосної ролі цукру і високої пошани бізнесмену-меценату. Для цього ми вибрали формальний стиль, щоб у кожен елемент нашої скульптури закласти ідею і значення, щоб пам'ятник став символом.

Колись цукор виробляли у вигляді великих пресованих кубиків. Ми також вирішили скласти скульптуру з кубів, використовуючи для цього камінь вапняк розміром 48 х 48 х 48 см. Цей камінь ми обрали невипадково. Вапняк в слов'янській міфології вважається енергетичним каменем, з якого будували церкви і робили культові скульптури. Але це має бути не просто куб, а Пам'ятник цукру як символічний постамент для майбутніх Харитоненко.

Урок слави

Ми відштовхнулися від модуля сходинок розміром 15 см, які по спіралі ведуть на вершину постаменту. Спіраль символізує поштовх до постійного розвитку та вселяє надію на відновлення і відродження цукрової індустрії в Сумах, відродження кращих традицій меценатства. Модуль сходинки створюють пам'ятник розміром 2,4 х 2,4 х 2,4 м. Куб символізує всесвіт, стабільність. Вершина постаменту символізує високий статус людини, який своєю працею вихваляє і перебудовує Суми, наслідуючи гасло родини Харитоненків «Трудом прівозношусь». Таким чином, проект має ідейно-виховне навантаження. На День Міста на вершину п'єдесталу урочисто будуть сходити сумчани - і школярі, і люди старшого покоління, які своїм внеском звеличують рідне місто.

У будні та свята кожен з нас зможе по сходинках зійти на вершину постаменту, щоб отримати наснагу та натхнення, а можливо, і представити себе на вершині доброї слави.

Урок пошуку

Вийняті куби ми пропонуємо розмістити в самих несподіваних куточках міста, що створить відповідну інтригу і додасть скульптурі інтерактивну і туристичну функцію. Відвідати центр Сум і пройтися «цукровим маршрутом», дізнавшись закодоване скульптурою словосполучення (Код Сум) має бути надзвичайно цікавою туристичною подорожжю.

Урок на майбутнє

Ще одним елементом скульптури буде металевий куб. Сам куб зроблений з металу порізаних цукрових заводів. З часом іржа з цього куба буде стікати вниз по скульптурі, символізуючи плач за бездумно зруйнованими заводами.

Резюме ідеї проекту

Створивши «Пам'ятник цукру», ми хочемо привернути увагу Сум до славної історії свого міста, створеної працею видатних людей, і закласти велику виховну ідею для молоді. Сподіваємося, що «Пам'ятник цукру» стане справжнім символом працьовитих і талановитих Сум.

Карта міста

Суми – перлина Слобожанського краю, сучасне місто з легким шармом старовини, що має значний економічний, науковий і культурний потенціал. У ньому тісно переплелися славне історичне минуле і трудове сьогодення.

Суми – місто, де народжуються, живуть, зростають, вчаться, працюють, кохають, мріють, творять…

Минуло вже 366 років, як на береги Псла та Сумки прийшли козаки-переселенці з селища Ставище на Київщині на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим. За легендою, вони знайшли тут три мисливські сумки з монетами. Зображення трьох сумок стало гербом міста, а легенда жива у серцях сумчан і понині. На одній з центральних вулиць – Воскресенській, що веде до найстарішої кам’яної споруди – Свято-Воскресенського кафедрального собору, споруджено пам’ятник цим сумкам, до якого прагнуть доторкнутись усі гості міста, щоб привернути щасливу та багату долю.

Символ міста, його найбільше, як стверджують самі сумчани, чудо – Альтанка на Покровській площі. Ця невеличка різьблена бесідка є візитівкою Сум та улюбленим місцем відпочинку його мешканців і гостей. Ні революції, ні війни не зачепили своєю руйнівною силою старовинну прикрасу міста. Мистецьке дерев’яне різьблення мовби не старіло. Таким воно залишається і сьогодні. Біля неї фотографуються молоді подружжя, туристи, проходять загальноміські культурно-мистецькі заходи і, як і в ХІХ столітті, грають духові оркестри.

Суми є своєрідною архітектурною Меккою. Кількість архітектурних пам’яток вражає. Цільним архітектурним пам’ятником міста є його старовинні вулиці: Соборна, Воскресенська, Петропавлівська, Троїцька. Кожна будівля тут має свою історію, що бере свій початок у далекому минулому. 

Місто понад Пслом славиться й своїми церквами. Навіть назви вулиць завдячують старовинним храмам. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць: Спасо-Преображенського собору, Свято-Воскресенського кафедрального собору, Іллінської, Троїцької та інших церков.

Поштовхом до розвитку міста у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття стала діяльність династій цукрозаводчиків Харитоненків та купців Суханових. Завдячуючи їхнім щедротам у провінційному містечку з'явилися залізниця, духовна семінарія, Кадетський корпус, театр, церкви, лікарні, гімназії, навіть, бруківка на центральній вулиці – Соборній.

А сучасних рис місто набуло завдяки творчій насназі Михайла Лушпи, голови міськвиконкому: неповторні будівлі обласного театру, наукової бібліотеки, фонтану «Садко», Молодіжного центру, Центрального ринку, нові вулиці й цілі житлові мікрорайони. Сумчани шанують і пам'ятають тих, хто любив і розбудовував місто.

Каштани, липи, акації, троянди та тюльпани, тихоплинний Псел, мальовниче озеро Чеха… Все це – Суми, місто затишних парків та скверів, яскравих квітників і фонтанів, зелених алей та улюблених місць відпочинку біля прохолоди води.

Нині в обласному центрі проживає майже 260 тисяч мешканців. Найбільш розвинутими галузями є машинобудування, хімічна та харчова промисловість. Продукція підприємств ПАТ «СМВО», ПАТ «Сумихімпром», АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Кусум-Фарм», АТ «Технологія», ТОВ «Гуала Кложерс Україна», ТОВ «Гуала Пак», ТОВ «Керамейя», ТОВ «Горобина» знана не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Більше десяти років Суми підтримують довгостроковий кредитний рейтинг uaА- з прогнозом кредитного рейтингування «стабільний», а також інвестиційний рейтинг інвестиційної привабливості uaА-. Все це робить місто привабливим для інвестицій і ділового партнерства.

Суми розбудовуються, з'являються нові житлові будинки та об’єкти промислового, соціального та культурного призначення. Реконструйовано Молодіжний центр «Романтика», який став осередком молодіжного, громадського та культурно-мистецького життя. Триває перебудова стадіону «Авангард», набувають сучасного вигляду сумські парки та сквери.

Суми – місто студентів. У чотирьох вузах навчається майже 20 тисяч студентів. З понад 50 країн світу. Сумське студентство було та залишається активним учасником громадського життя, а наші вузи – одні з кращих навчальних закладів держави.

Стадіон «Ювілейний», Палац студентського спорту, кінно-спортивні комплекси, траса для змагань із біатлону, тренувальне поле для хокею на траві перетворили обласний центр на спортивну столицю. Тут є можливість проводити спортивні змагання з багатьох видів спорту світового рівня.

Місто Суми – один з культурних центрів України зі сталими традиціями та великою культурної спадщиною, багатою на визначні імена. У його літописі залишили свої автографи династії меценатів Суханових і Харитоненків, тут жили та творили Сковорода і Волконський, Маковський і Трутовський, Петрашевич-Плещеєв і Короленко, Купрін і Олесь. На сцені сучасного театру для дітей та юнацтва виступав російський письменник Фонвізін, на Луці, в садибі панів Линтварьових, гостював Чехов, радував сумчан своєю майстерністю Щепкін.

Щороку на День Конституції місто і серця сумчан підкорюють духові військові оркестри з усієї України та сусідніх країн – місто гостинно приймає фестиваль духової музики «Сурми України». Це мистецьке свято стало своєрідною візитівкою Сум.

В місті відкрито одну з небагатьох в Україні муніципальну мистецьку галерею, яка знайомить відвідувачів з сучасним вітчизняним мистецтвом – унікальними експозиціями, перфомансами та інсталяціями. На її базі створено комунальну «Агенцію промоції «Суми».

Музичні фестивалі «Бах-фест», «Джаз-фест», «Органум», «Булат» зробили місто відомим у багатьох куточках світу. Мистецька спільнота ініціює проведення різноманітних акцій, творчих симпозіумів, пленерів, конкурсів.

Конгрес-центр СумДУ став своєрідним храмом знань з неповторним архітектурним ансамблем і унікальними сучасними інформаційними ресурсами та технологіями. Це одне з найвагоміших надбань обласного центру за останні роки.

Та найбільша цінність міста – його жителі: працьовиті, сильні, мужні, творчі. Вони вистояли лихоліття воєн і соціальних потрясінь, їх ратним і трудовим подвигом звеличуються Суми ось вже понад три з половиною століття.

У 2020 році Сумська міська територіальна громада розширилася та зміцнішала. До нас приєдналися три сільських ради – Стецьківська, Битицька та Великочернеччинська. Тепер Сумська міська територіальна громада – це чотири старостинських округи, які об’єднали 21 населений пункт, у яких проживає понад 277 тис. мешканців. Це знакова подія для нашої громади, історію якої ми тепер творимо спільно.

Вітаючи Вас від імені усієї сумської громади на нашому сайті, сподіваюся, що він буде інформативним та цікавим і стане першим кроком до знайомства та подальшої співпраці з мальовничим містом над Пслом!

misto historyІсторія будь-якого міста невід’ємна від історії країни. Заснування Сум пов’язане з подіями визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. У різних джерелах наводяться різні дати заснування міста – 1651, 1652, 1653, 1655. Найвірогідніша з них остання. Саме в 1655 р. на місце нинішніх Сум прийшли на чолі з отаманом Г.Кондратьєвим переселенці з Київщини. Були зведені оборонні споруди, а у 1658 р. сформовано Сумський слобідський козачий полк, який очолив Г. Кондратьєв.

Історія роду Кондратьєвих – роду мужніх воїнів і щедрих благодійників – є частиною історії міста. Наприклад, син Герасима Кондратьєва – Андрій – брав участь у Кримському поході та Північній війні, з 1706 р. очолював Сумський слобідський полк і одночасно зводив храми. Перша кам’яна споруда в місті – Воскресенська церква – побудована за його сприянням. Продовжуючи славні традиції роду, у другій половині ХІХ століття Микола Кондратьєв, приятель великого російського композитора П. Чайковського, був першим опікуном Сумської Олександрівської прогімназії, на власні кошти спорудив при ній церкву. А місту подарував земельну ділянку з великим будинком, у якому розмістили міську думу, окружний суд і одну з пожежних команд. Згодом поряд було споруджено будинок Громадського зібрання (нині обласна філармонія), де проходили оперні вистави професійних і аматорських труп, концерти видатних музикантів-інструменталістів і вокалістів. Кожен сумчанин із вдячністю згадує Кондратьєвих – тих, хто заснував, боронив і прикрашав місто.

Плин життя Сум початку ХVІІІ століття змінили події Північної війни. З 26 грудня 1708 р. до 3 лютого 1709 р. у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів і указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І "урочисто та пишно" зустрічали Новий – 1709 – рік.

Мир на землі – запорука процвітання міста. Починаючи з 1710-х років, у Сумах розвивається промисловість і торгівля. Виникли підприємства мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два "великих" ярмарки, які тривали по 20-30 днів, і два "середніх" – по 5-7 днів. На початок 80-х років нараховувалося понад 400 різних за фахом ремісників, а у 90-ті вже понад 700. Зростало й населення міста. Якщо в 1732 р. воно становило 7700 чоловік, то в 1773 р. – 9845.

Зростало й місто. У другій половині ХVІІІ століття було здійснено геодезичну зйомку та складено кілька планів. Будь-який план є своєрідним портретом міста, інколи дещо ідеалізованим. Генеральний план, затверджений у 1786 р., передбачав забудову Сум прямокутною мережею вулиць і кварталів. Саме у цей час було споруджено кілька будинків за проектами відомих архітекторів О. Паліцина та П. Ярославського – талановитого учня великого В. Баженова. За проектами Ярославського було зведено Покровську церкву (1783-1790) та одноповерховий кам’яний будинок «присутственных мест».

У другій половині ХVІІІ століття "державні перетворення" Катерини ІІ позначилися й на житті Сум. Так, у зв’язку з ліквідацією урядом козацького самоврядування Сумський козацький полк було реорганізовано на регулярну частину російської армії, а місто з полкового центру перетворилося спочатку на провінційне, а з 1775 р. – на повітове місто Слобідсько-Української губернії, перейменованої в 1835 р. на Харківську.

1327986216 history f11 1 large

ХІХ століття для Сум стало добою оновлення та процвітання. Після пожежі в 1839-1840 рр. місто змінило своє обличчя – за генеральним планом 1845 р. А розквіт Сум як промислового та культурного центру в другій половині ХІХ століття пов’язаний з підприємницькою та громадською діяльністю І. Г. Харитоненка (1822-1891) – засновника славетної династії цукрозаводчиків. У 1888 р. в Сумах діяло вже 26 невеликих фабрик і заводів. Пізніше виникли машинобудівні підприємства – завод сільськогосподарських машин (1891), ливарний "Вулкан" (1893), "Сумські машинобудівні майстерні" (1896), останнє з яких нині є одним з гігантів сучасної промисловості України – ВАТ "Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе".

Буремні події ХХ століття не обминули й місто над Пслом. Доленосні події – революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події жовтня 1917 р. та громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя розпочалася лише в 1920-их роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та машинобудівні заводи. Пожвавилося й культурно-мистецьке життя міста: відкрився історично-художній музей (очолив його Н. Онацький), Палац Пролеткульту, став діяти робітничо-селянський театр. На базі педагогічних курсів створюється спочатку педагогічний технікум, згодом – інститут соціального виховання.

Новий період в історії міста почався з утворення у 1939 р. Сумської області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького та економічного життя цілого регіону України.

Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому фашистами місті діяла підпільна організація "Прапор" на чолі з Д. Косаренком. Суми були визволені 2 вересня 1943 р. частинами 167-ої, 232-ої та 340-ої стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії, у зв’язку з цим їм було надано почесне найменування Сумсько-Київських.

Якщо друга половина 1940-х – 1950-ті роки в історії Сум, як і всієї країни, були роками відбудови, то 1970-ті стали роками перетворення міста на потужний промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів України. У тодішньому Радянському Союзі добре була відома продукція таких велетнів промислового виробництва, як заводи "Центролит" і "Електрон", виробничих об’єднань СМНВО ім. Фрунзе, "Хімпром", "Насосенергомаш", "Сумизалізобетон".

Здобуття Україною Незалежності позначилося на всіх сферах життя Сум. На межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину міста. У 1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку роботи видатного російського скульптора О. Опекушина. Протягом останніх п’яти років здійснюється робота по реставрації центральної частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є стадіон "Ювілейний" та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.