006.jpg

"Твоє вікно цього дня не залишиться порожнім"– такою є головна ідея відеоролика соціальної реклами до роковин Голодомору, знятого Young & Hungry production за участі Український інститут національної пам'ятіМіністерство культури, молоді та спорту України та Центр Досліджень Визвольного Руху.

Запаліть свічку пам'яті у своєму вікні 23 листопада о 16:00.

До збірки увійшли свідчення про Голодомори 1932-1933 і 1946-1947 років з усіх районів Сумщини. Вони були записані учасниками науково-пошукової програми «Голодомор у пам’яті народу», підготовленої кандидатом філологічних наук, доцентом Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка Сергієм П’ЯТАЧЕНКОМ.

У Сумах вшановують пам'ять жертв Голодомору.

Розроблена інформаціна продукція Українським інститутом національної пам’яті та Міністерством інформаційної політики.

Візуальна складова цьогорічної інформаційної кампанії до 85-тих роковин Голодомору включає символічні образи. Серед яких: український військовий на тлі Меморіалу пам’яті жертв геноциду, свіча-куля та дівчинка з колосками.

Об’єднує ці символи цьогорічне гасло «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!».

«Де б ти не був – вшануй!»

У кремлівській в’язниці, шкільному класі, в лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки – де би ти не був 24 листопада о 16:00 – вшануй пам’ять убитих Голодомором 1932–1933 років.

Саме такий посил має соціальний відеоролик, знятий Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору. Україна і світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду 1932-1933 років.

Голодомор –  акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

Чому українців вбивали голодом? 

Після Жовтневого перевороту впродовж 1917 – 1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Ними шляхом прямої окупації була знищена демократична Українська Народна Республіка, проголошена у 1917 році. Досвід важкої боротьби з українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919 – 1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом “Гетьвід Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався.

Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва.Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

В пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору закликаємо всіх мешканців Сум 24 листопада 2018 р. о 16:00 приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання. Вшановуючи загиблих від геноциду, у сквері Шевченка буде викладено мапу України зі свічок.  

Також заохочуємо із настанням темряви запалити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

Корисні інтернет-посилання

1. Геноцид Голодом:

www.holodomoreducation.org/

2. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів:

http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/

3. Енциклопедія голодомору 1932-1933 років в Україні:

www.history.org.ua/?discussion&nazva=_enhld_

4. Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»:

www.memorialholodomor.org.ua

5. Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні:

www.holodomor-monuments.org

6. Розділ порталу Державного комітету архівів України, присвячений Голодомору:

www.archives.gov.ua/Sections/Famine/index.php

7. Сайт Українського інституту національної пам’яті:

www.memory.gov.ua/holodomor-commemoration-news

8. Спецпроект «Історичної правди» – «Голодомор 1932-1933»:

http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/

9. Український науковий інститут Гарвардського університету. Проект. Мапа. Великий голод:

www.gis.huri.harvard.edu/the-great-famine/about-the-great-famine-project.html

Брошура деталізує історію Голодомору 1932-1933 рр., яку мають знати не лише в Україні, а й у всьому світі, та пояснює, чому Голодомор є геноцидом і чому таким його має визнати світове співтовариство. Як і виставка, брошура апелює до українців та світової спільноти, змушуючи замислитися про причини і наслідки трагедії українського народу, спричиненої тоталітарним більшовицьким режимом.

Матеріали підготували Український інститут національної пам’яті, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Міністерство закордонних справ України та Міністерство інформаційної політики України.