001.jpg

Вересень 1943-го. Йшли жорстокі бої за залізничний вузол і одне з найбільших міст Сумщини – Конотоп.

Фашисти закріпилися на висоті поблизу міста. Кілька стрілецьких підрозділів не змогли протистояти кулеметному вогню звідти. На допомогу прийшла мінометна рота старшого лейтенанта Ройченка. Три кулеметні точки та близько взводу гітлерівців було знищено. Цей успіх запалив солдат. З вигуками "Ура!" вони вирушили на висоту. Після короткої рукопашної сутички зайняли ворожі позиції. Олександр був двічі поранений в цьому бою, але залишався в строю.

В бою за село Страхолісся, що на Київщині, знову відзначились мінометники Ройченка. Вони знищили дві кулеметні обслуги та півсотні солдатів. А коли скінчились міни, командир повів своїх бійців в рукопашну атаку.

До особистого рахунку лейтенанта тоді додалось 8 здоланих ворогів. Не зважаючи на поранення він керував боєм. Однак рани виявилися смертельними. Врятувати відважного офіцера в госпіталі не вдалося.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань та виявлених при цьому мужність та героїзм старшому лейтенанту Олександру Ройченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).