Print
Hits: 2649

Народився Роман 15 лютого 1990 року в м. Суми.

Випускник Олександрівської гімназії (2007 р.) та Сумського державного універ-ситету (факультет «Економіка та менеджмент» (2012 р.), після працював на посаді фінансового аналітика у службі фінансового планування та контролінгу фінансового департаменту Корпорації «Артеріум». З юних років був активістом українського націоналістичного руху. Публічності та партійних посад не прагнув, втім для однодумців із Студентського братства Сумщини та Молодіжного Націоналістичного Конгресу був беззаперечним авторитетом. Надійний, безкомпромісний, вдумливий і незламний. Із тих, кого не підкупиш, не залякаєш.

Роман Атаманюк щоліта обирався бунчужним дитячого патріотичного наметового табору «Коловрат». Хлопець мав загострене почуття справедливості - слідкував за дотриманням законів лицарства у дитячій республіці. Для підростаючого покоління - без огляду на свої молоді літа - був моральним взірцем.

У гарячих подіях Революції Гідності брав участь від її першого до останнього дня. Завжди був там, де найважче і найнебезпечніше. Був арештований. Проте, ангели-охоронці хлопця таки вберегли: жодної подряпини від кулі снайпера чи осколків гранати.

З Майдану у складі добровольчого батальйону «Айдар» пішов на фронт – на захист Української незалежності, після воював у батальйоні «Київ-1». Знайшов Роман рівних по духу, ставши у лаву із безстрашними «кіборгами» з 93-ї механізованої бригади Збройних сил України. На війні прагнув дотримуватись лицарських чеснот. Усю зиму і весну 93-я механізована бригада тримала оборону під нищівними ворожими обстрілами на стратегічно важливому напрямку - «аеропорт». Роман брав участь в боях за Донецький аеропорт біля нового та старого терміналу поблизу м. Донецьк, у штурмі Монастиря. У складі підрозділу вміло прикривав своїх побратимів влучним вогнем. Проявляв відвагу та мужність, під обстрілами противника діяв рішуче та зважено. За відданість військовій справі та патріотизм його поважали побратими. Організаційні здібності бійця Атаманюка не раз допомагали під час бою, згуртовували та організовували підрозділ для виконання бойових завдань.

Боєць 6-ї роти 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади загинув 28 травня 2015 р., закривши собою побратима від міни під час мінометного обстрілу українських позицій в с. Тоненькому, що на короткій відстані від Донецького аеропорту.

Указом Президента №473/2015 «за особисту мужність і професіоналізм, проявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Роман Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.

13 серпня 2015 року рішенням Сумської міської ради №4672-МР Атаманюку Роману Олександровичу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».