Народився 27 листопада 1923 року в м. Середина-Буда на Сумщині. Дитинство пройшло у Сумах.
Після закінчення школи у 1941 році був направлений на навчання до Куйбишевської військово-медичної академії. З 1943 року брав участь у боях на Курській дузі як військовий фельдшер. У складі Першої Гвардійської Червонопрапорної танкової армії з боями визволяв Україну і рідне місто Суми, Білорусь, Польщу й дійшов до Берліна. Особисто виніс з поля бою 178 поранених, при цьому сам отримав чотири поранення, найтяжче - у Берліні, у наслідок якого зазнав ампутації ноги.
Після поверненні з війни продовжував навчання в Харківському медичному інституті, який закінчив із відзнакою у 1948 році, після чого був направлений на роботу в м. Суми.
Свою лікарську діяльність Зиновій Йосипович розпочав у Сумському обласному відділі охорони здоров’я на посаді завідуючого відділом кадрів. З 1956 року завідував інфекційним відділенням 2-ої, а потім 4-ої міських лікарень, одночасно виконуючи обов’язки обласного інфекціоніста. З 1976 року завідував інфекційним відділенням Першої міської лікарні, яке згодом стало школою передового досвіду в Україні.
Працюючи лікарем, захистив кандидатську дисертацію. А у 1980 році йому було присвоєно науковий ступінь доктора медичних наук. У 1996 році створив у м. Суми лікувально-діагностичний та виробничий центр «Екобінф».
У 1998 році Зиновій Йосипович Красовицький очолив кафедру інфекційних хвороб з курсом епідеміології медичного факультету Сумського державного університету. Доклав чимало зусиль для заснування у 1992 році лікувального закладу нового типу - центру з інфектології та медико-біологічних проблем в екології, який згодом набув статусу обласного закладу та перетворився на обласну інфекційну лікарню, яку Зиновій Красовицький очолював до 2000 року.
Красовицький Зиновій Йосипович – один з небагатьох практичних лікарів України, який став доктором наук, професором. Все своє життя він постійно займався науковою діяльністю, є автором 150 наукових праць, монографій та винаходів, які захищені авторськими свідоцтвами і патентами. Ним налагоджено виробництво з плаценти препарату «Амніоцен» та препаратів, котрі використовуються у ветеринарії: «Хоріоцен», «Умбіліцен». Розроблені лікувальний препарат «Лактоцен», метод експрес-діагностики інфекційних захворювань та цілий ряд раціоналізаторських пропозицій.
Протягом 20 років Зиновій Йосипович був членом Правління наукового товариства інфекціоністів Радянського Союзу, членом Правління міжнародного товариства алергологів та імунологів, з 1961 року – членом Правління Асоціації інфекціоністів України.
На базі закладів, якими керував З.Й. Красовицький, неодноразово проводились форуми інфекціоністів союзного та республіканського значення, конференції, пленуми, симпозіуми.
Діяльність Зиновія Йосиповича високо оцінена державою. За бойові заслуги він нагороджений двома орденами Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної Війни, багатьма медалями. Йому присвоєно звання Заслуженого лікаря України, нагороджено орденами Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, «За заслуги».
Рішенням Сумської обласної ради у 2003 році обласній інфекційній клінічній лікарні присвоєно ім’я її засновника – З.Й. Красовицького, на фасаді лікарні в листопаді 2004 року в урочистій обстановці відкритий барельєф видатного лікаря.
Неодноразово Зиновій Йосипович обирався депутатом Сумської міської ради народних депутатів та очолював депутатську комісію з питань охорони здоров’я. З. Й. Красовицького нагороджено срібною медаллю ВДНГ за успіхи у розвитку інфекційної служби.
Останні роки життя З.Й. Красовицький провів у Німеччині, куди переїхала вся його родина. 22 серпня 2008 року пішов з життя професор, заслужений лікар України, доктор медичних наук Зиновій Йосипович Красовицький. 29 серпня, за його заповітом, похований у м. Суми на кладовищі по вул. 20 років Перемоги.
Рішенням Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 446-МР Зиновію Йосиповичу Красовицькому, за наполегливу сумлінну працю в галузі охорони здоров’я, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток медицини, присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».