Народився 08 квітня 1983 року в с. Ходине Глухівського району Сумської області в сім’ї робітників.
З 1992 по 2001 рік навчався у Ходинській загальноосвітній школі. Після закінчення школи, вступив до професійно-технічного училища №31 м. Глухова, де здобув кваліфікацію «Тракторист-машиніст». В 2002 році Сергій був призваний до Лав Збройних Сил України (частина зв’язку). Наприкінці служби частину розформували, тому він не залишився в армії. Деякий час працював у Глухівському лісгоспі, проте душа воліла іншого. В 2005 році Сергій пішов на службу в міліцію, де працював чотири роки у патрульно-постовій частині. За відмінну службу нагороджений іменним годинником.

Проте, у 2009 році Сергій змушений покинути ряди міліції. Працював охоронцем у Сумах, їздив на заробітки до Москви, повернувшись, влаштувався вантажником.
Сергій був високого зросту, підтягнутий, дуже добре і влучно стріляв (фактично був снайпером), постійно загартовував себе, кожного ранку бігаючи на стадіоні «Авангард» та роблячи вправи на турніку. Тому, коли у квітні 2014 року для захисту обласного центру був створений батальйон патрульної міліції особливого призначення «Суми», він свідомо пішов на службу. Його зарахували снайпером до першої штурмової роти.
Друга спроба повернутися до МВС Сергію теж не вдалася. Після скандалу із заступником командира батальйону звільнився, пішов до військомату і через декілька днів отримав повістку на мобілізацію до армії.
Спочатку Сергій потрапив до 17-ї танкової бригади у взвод вогневої підтримки, став другим номером розрахунку автоматичного гранатомету АГС-17. Потім взвод повним складом був переданий до 93-ї механізованої бригади. У жовтні 2014 року підрозділ направили на фронт. Бійці роти прикривали Донецький аеропорт - захищали як самі термінали, так і с. Піски, яке поряд із ним. Сергій переважно ніс службу на блокпосту перед селом, але іноді змінював побратимів у самому терміналі.
Під час перемир’я, в грудні 2014 року, Сергій планував з’їздити додому хоча б у короткотермінову відпустку на Новий рік. Однак 29 грудня розпочався нічний штурм блокпосту, на якому тоді находився Сергій. Кулеметна черга прошила йому спину.
Без Сергія залишилась мати, дружина, син.
Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста.
У рідному селі Ходине Глухівського району на його честь відкрито меморіальну дошку.
Указом Президента України від 04 червня 2015 року № 311/2015, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Сергій Миколайович Абрютін нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 22 лютого 2017 року №1757-МР Сергію Миколайовичу Абрютіну присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).