Народився 18 березня 1987 року у місті Суми.
В 2002 році закінчив Сумську спеціалізовану школу І-III ступенів № 17. У дитинстві захопився спортом. Культуризм став хобі на все життя: завжди підтримував себе у гарній фізичній формі, регулярно відвідував спортзал.
З 2002 по 2005 роки навчався у Сумському професійному ліцеї будівництва та автотранспорту, отримав спеціальність «кухар-кондитер».
У 2005-2006 роках проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України.
Після закінчення служби працював на АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» транспортувальником 4 розряду.
У 2010 році працював на АТ «Центроліт» у ливарному цеху. Потім знайшов себе у роботі покрівельником і досяг майстерності в цій справі.
У 2014 році одружився, а у 2015 у Михайла народилась донечка Даша. І батько кожен день перетворював для неї на маленьку яскраву пригоду! Він поспішав навчити її найважливішому в житті – цінувати кожну мить.
Душа компанії, він мав багато друзів, поважав дружбу. Але понад усе любив свою родину, мріяв про сімейне щастя в затишному власноруч побудованому будинку, мав багато амбітних планів, чимало задумів, яким, на жаль, не судилося реалізуватися. Бо настав страшний день – 24 лютого 2022 року. Коли перші бомби та ракети полетіли на територію нашої країни, Михайло не роздумував ані хвилини. Як справжній чоловік, батько і українець, він не міг залишатися осторонь. Разом з товаришами приєднався до тероборони і почав облаштовувати блокпости в Сумах. Днював і ночував там, на варті рідного міста. Після деокупації Сумщини Михайло був в перших рядах добровольців, що пішли далі боронити нашу землю від нелюдів. Він був мобілізований на посаду гранатометника 1-го відділення 1 спеціального взводу 2-ї спеціальної роти військової частини А 4270.
Михайло у складі піхотного батальйону розбудовував фортифікаційні споруди по захисту Сумщини, охороняв важливі об’єкти на Чернігівщині. А з жовтня 2022 року сміливо та впевнено виконував завдання у складі сил стримування агресії противника в Донецькій області: демонстрував організованість та вміння виділити головне під час оборони спостережних пунктів у районі смт. Залізне Торецької міської громади Бахмутського району.
«Завжди з усмішкою, – згадують про Михайла друзі, – щирий, надійний, акуратний. Людина, на яку можна покластися в найскладніших умовах». Такі люди, як Михайло, приходять в наше життя ненадовго, але встигають залишити вічну і світлу пам'ять про себе в серцях багатьох людей!
11 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання по обороні опорного пункту в м. Бахмут загинув внаслідок влучання з ворожого міномету.
Михайла поховано на Алеї Слави на Ново-Центральному Баранівському кладовищі.
У захисника залишилась чудова донечка, любляча дружина та мати. Кожного дня рідні згадують чоловіка з любов'ю, ніжністю та з величезним сумом і сльозами на очах…
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, наказом командира 211-го окремого спеціального батальйону нагороджений орденом «Спасителя» (посмертно).
Рішенням Сумської міськради від 26 квітня 2023 року № 3675-МР Ніколаєнку Михайлу Анатолійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
Низько схиляємо голови в шані перед світлою пам’яттю Героя – Михайла Ніколаєнка, який віддав своє життя за мирне небо над Україною!
