Народився 29 червня 1990 року в місті Суми.
У 1997 році пішов до першого класу Сумської спеціалізованої школи І-III ступенів № 9. Навчався у профільному хіміко-біологічному класі. Протягом навчання зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, відповідальний учень. Виконував громадські доручення, брав участь у класних та загальношкільних заходах. Серйозно ставився до думки колективу і критичних зауважень товаришів. Серед однокласників користувався авторитетом та повагою. За характером був добрим, спокійним та врівноваженим. З повагою ставився до старших та вчителів, але намагався відстоювати власну думку.
Після закінчення школи у 2007 році вступив до Сумського вищого професійного училища будівництва та дизайну, де здобув професію «лицювальник-плиточник».
У 2008 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у лавах Повітряно-десантних військ Збройних Сил України у місті Житомир. Під час проходження служби на посаді стрільця-помічника гранатометника зарекомендував себе як старанний та відповідальний військовослужбовець, який проявляв розумну ініціативу, постійно цікавився суспільно-політичним життям країни.
Після повернення зі служби пішов працювати за професією. Але з часом змінив вид діяльності, перейшовши до торгівельної продовольчої бази. На посаді експедитора працював до початку повномасштабного вторгнення російської федерації.
У 2018 році одружився, був зразковим сім’янином. Першого жовтня 2018 року став батьком сина, якого просто обожнював. Вільний час Андрій проводив з родиною, особливо любив виїжджати з сім’єю на природу і насолоджуватися місцевими краєвидами. Але і про друзів Андрій не забував. Був надійним другом, який завжди готовий прийти на допомогу.
Чоловік ставив нові життєві цілі, мав амбітні плани на майбутнє, але розпочалась війна…
З перших днів повномасштабного вторгнення окупантів Андрій не зміг стояти осторонь. І вже 25 лютого вступив до лав Сумського добровольчого формування № 7.
Андрій говорив: «Я йду захищати свою сім’ю, своє місто та рідну країну. Якщо всі будуть сидіти вдома, то ні до чого доброго це не призведе».
28 лютого Андрій разом з побратимами-добровольцями виїхали в напрямку Суми – Лебедин з метою перемовин щодо обміну полоненими. Поблизу села Низи під час розмови ворог відкрив вогонь. Андрій отримав поранення, несумісні з життям. Тепер йому назавжди буде 31 рік.
У Героя залишилася любляча дружина з маленьким сином, батьки та сестра.
Похований справжній патріот країни на Алеї Слави на міському кладовищі по вул. Сумської артбригади.
Наказом голови Всеукраїнського об’єднання «Країна» від 7 жовтня 2022 року № 12 нагороджений медаллю «За оборону Рідної Держави» (посмертно).
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 5 грудня 2022 року № 545 нагороджений Почесною відзнакою виконавчого комітету Сумської міської ради «Захисник України. Герой міста Суми» (посмертно).
Рішенням Сумської міської ради від 20 вересня 2023 року № 4112-МР Гончару Андрію Михайловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
Світла пам’ять про мужнього воїна назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, друзів, колег та сумчан!
