003.jpg

Народився 25 січня 1988 року в селищі Тагара Кежемського району Красноярського краю рф. Згодом сім’я переїхала до міста Суми.

З 1995 по 2005 рік навчався у Сумській спеціалізованій школі № 25. З дитинства у хлопчика були розвинені такі моральні якості, як ввічливість, відкритість, делікатність, доброзичливість. Він завжди поводив себе толерантно з іншими, виявляв чуйність та емпатію, великодушність, уважність і справедливість. Дуже любив тварин.

З 2005 по 2006 рік навчався у Білопільському професійному ліцеї залізничного транспорту за спеціальністю «помічник машиніста тепловоза».

З 2006 по 2007 рік проходив строкову військову службу у військовій частині А 2571 на посаді телефоніста телефонної станції.

З 2008 по 2009 рік працював інспектором з безпеки ТОВ «ЕКО».

У 2009 році Олександр був прийнятий на службу до Головного управління МВС України в Сумській області та направлений на навчання до Рівненського вищого професійного училища ДДСО при МВС України.

У 2012 році Олександр був зарахований на заочну форму навчання до Харківського національного університету внутрішніх справ, який успішно закінчив у 2017 році, здобувши вищу освіту за спеціальністю «Право».

З листопада по грудень 2014 року брав участь у бойових діях в зоні проведення АТО/ООС в Луганському операційному районі.

У березні 2017 року звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням і цього ж року уклав контракт на три роки щодо проходження військової служби у військовій частині А 4532 на посаді гранатометника третього мотопіхотного відділення мотопіхотної роти механізованих військ України. Після закінчення дії контракту продовжив його у 2021 та у 2022 роках терміном на один рік.

В ході активних бойових дій Олександр неодноразово ризикував своїм життям, стоячи пліч-о-пліч зі своїми товаришами по службі та демонструючи особливу завзятість, сміливість та рішучість, що притаманні справжньому захиснику своєї країни. За час проходження служби був відзначений низкою нагород: медалями «За хоробрість в бою», «За народ», «Захисник України», нагрудними знаками «За службу», «За відвагу та мужність» та ін.

6 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Слов’янська на Донеччині старший солдат Шинкаренко загинув, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові до останнього подиху. Йому назавжди залишилось 34 роки.

Майже через рік, 19 травня 2023 року після ідентифікації за тестом ДНК було проведено чин відспівування за загиблим захисником у Свято-Георгіївському храмі, після чого його поховали на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища з усіма військовими почестями.

Рішенням Сумської міської ради від 31 січня 2024 року № 4371-МР Шинкаренку Олександру Вікторовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).

Світла пам’ять про справжнього патріота своєї країни буде жити в серцях його рідних, близьких, друзів та мешканців міста Суми.