СУХАНОВ
Дмитро Іванович
похований на Центральному міському кладовищі
Молодший син Івана Васильовича СУХАНОВА. Підприємницьку діяльність розпочав із заснування бакалійної лавки, закупівлі цукру. У 50-ті роки ХІХ ст. - компаньйон І.Г. Харитоненка. Власник цукрового заводу у с. Низи, нині Сумського району. З 1856 р. гласний Сумської міської думи, у 1858-1871 рр. Сумський міський голова, у 1865 р. гласний Сумського повітового, у 1867 р. Харківського губернського земств.
З 1858 р. - староста Спасо-Преображенського собору у Сумах, на реконструкцію якого виділив великі кошти. Заснував при соборі хор, церковноприходську школу. Організатор хресного ходу з іконою Богоматері (з с. Шпилівка). Відкрив Олександро-Невську церкву в Сумській в'язниці. Придбав для Іллінської церкви в Сумах паникадила, 2 кіоти, іконостас. Пожертвував 25 тис. крб. дитячому притулку Н.М. Харитоненко, 10 тис. крб. - Сумській міській богадільні, надав кошти для міської пожежної команди, навчальним закладам. Один із засновників Сумського міського громадського банку. Мешкав у будинку на вулиці Троїцькій (нині Дзержинського) у Сумах. Відкрив у с. Низи церкву, лікарню. Опікун Сумської земської лікарні, Низівського земського училища.
Нагороджений двома срібними медалями на Станіславській стрічці, золотими медалями на Станіславській стрічці (1865), на Анненській стрічці (1868), на Володимирській стрічці (1869), орденом св. Анни ІІІ ст. (1869), ІІ ст. (1880).
Марія Михайлівна (в дівоцтві Смирнова) (? - 19.ІХ.1907, м. Суми, похована на Центральному міському кладовищі). Дружина Дмитра Івановича, почесна громадянка, благодійниця.
Після смерті доньки Параски клопотала перед міською владою про відкриття Параскієвського притулку (існував у 1895-1906). Виділила для цього 50 тис. крб. і 10 тис. крб. на забезпечення церкви при цьому притулку.
Микола Олексійович (8.ХІ.1864, с. Обоянь Курської губ. - 12.V.1909, м. Суми, похований на Центральному міському кладовищі). Племінник, усиновлений у 1890 р. Дмитром Івановичем, спадкоємець його майна, купець ІІ гільдії (з 1889), потомственний почесний громадянин (з 1892)
Здобув домашню освіту. Займався підприємництвом. Наприкінці ХІХ ст. мав у с. Низи 6 тис. дес. землі і цукровий завод, в с. Новосуханівка 3 тис. дес. землі і винокурню, у с. Шпилівка 1,2 тис. дес. землі з лісом. Був старостою Спасо-Преображенського собору в Сумах, завершивши його реконструкцію, директором Сумського повітового відділення комітету попечительства про в'язниці, почесним опікуном Шпилівської церковнопарафіяльної школи. У 1895 р. збудував у Сумах на розі Петропавлівської і Думської (нині Першотравнева) двоповерховий будинок. Нині в ньому знаходяться Інститут прикладної фізики НАН України, служби УАБС, один з підрозділів УМВС. На кошти Суханова у с. Низи збудовано Іоанно-Богословську церкву.
Нагороджений орденами св. Станіслава ІІІ ст. (1892), св. Анни ІІІ ст. (1896).