0012.jpg

Фахівці департаменту соціального захисту населення нагадують сумчанам про мету встановлення опіки та піклування.

Тут інформують про те, що це необхідно для забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Опіка встановлюється над повнолітньою особою у тому випадку, якщо за рішенням суду вона була визнана недієздатною (внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Цивільно процесуального кодексу України, заява про визнання фізичної особи недієздатною до судових органів може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Крім того, особі, яка виявила бажання стати опікуном повнолітньої недієздатної особи, слід звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання потенційної підопічної особи, а якщо остання перебуває на лікуванні в наркологічному або психіатричному закладі, за місцезнаходженням цього закладу.

Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які:
- не досягли 18 років;
- визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
- перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
- раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
- інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
- засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Опікун зобов’язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного, має право вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного.

Орган опіки та піклування з власної ініціативи, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб може звільнити опікуна чи піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, якщо встановить, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов'язків. Прикладом того, що опікун (піклувальник) не відповідає своєму призначенню слід вважати: зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, ведення аморального способу життя, несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків по опіці і піклуванню, жорстоке поводження з підопічною особою. За наявності подібних проявів у поведінці опікуна (піклувальника) він може бути звільнений від виконання функцій по опіці і піклуванню незалежно від його прихильності до підопічної особи.

Не виключені випадки навмисного використання опікуном чи піклувальником наданих йому прав у своїх корисливих цілях (заволодіння житловою площею підопічного, належним йому майном) або залишення підопічного напризволяще без необхідних засобів до існування. При встановленні подібних правопорушень опікун чи піклувальник не тільки звільняється від виконання своїх обов'язків, але може бути притягнутий до відповідальності згідно з чинним законодавством.