У Сумах роблять перші кроки з впровадження ще одного інструментарію, який дозволить громадськості активніше включатися в бюджетні процеси. Це Бюджетний регламент, який у Сумській міській раді планують запровадити та реалізовувати вже у цьому році.
Пропонований документ визначає організаційно-процедурні питання щодо складання, розгляду, затвердження, виконання, внесення змін, контролю та звітності бюджету міської ради. В ньому чітко прописані стадії бюджетного процесу, зміст робіт, виконавці, терміни виконання, а також залучення громадськості та забезпечення прозорості під час підготовки і виконання міського бюджету.
Особливості такого регламенту та його нагальність для нашого міста обговорювали під час «прямого ефіру» на одному з місцевих телеканалів сумські депутати, громадські активісти та заступник міського голови, керуючий справами виконавчого комітету Віктор ВОЛОНТИРЕЦЬ. У спілкуванні взяли участь експерт громадської організації «Бюро аналізу політики» Андрій РИБАЛКО, депутати Ірина РИБАЛЬЧЕНКО, Андрій КРАМЧЕНКОВ та Олексій РЯБЕНКОВ, керівник громадської організації «Агенція міського розвитку» Андрій ФРОЛКОВ.
Як зазначив Віктор Волонтирець, ідея створення Регламенту належить саме громадськості. Протягом милого року всі пропозиції було опрацьовано і 16 березня виконавчий комітет погодив проект та вніс це питання на розгляд міської ради.
На переконання Андрія Рибалки, головна суть документу – долучити громадськість до обговорення бюджетних процесів.
За визначенням Андрія Фролкова, Бюджетний регламент – інструкція з користування бюджетом міста. Наприклад, він включає в себе основні пункти створення робочої групи для обговорення та прийняття рішень разом з депутатами, виконавчими органами та громадськістю. Такі обговорення необхідні для вирішення нагальних проблем, на які необхідно спрямовувати фінансування з міського бюджету.
Присутні у студії депутати в основному висловилися на підтримку Бюджетного регламенту, але у кожного з них та фракцій, які вони представляють, є певні пропозиції.
Так, Андрій Крамченков вважає, що у доопрацьованому документі дещо зменшений вплив громади і збільшена роль профільного департаменту міської ради.
Олексій Рябенков зауважив на відсутності критеріїв формування бюджету, а громадськість долучають до опрацювання бюджету, коли він вже сформований, а має бути навпаки.
«Бюджетні запити приймаються виконавчими органами, а ми вважаємо, що це має бути комісійно», – додав він.
На переконання Ірини Рибальченко, Бюджетний регламент – міні-проекція Бюджетного кодексу України тож всі його норми мають співвідноситися з ним. Крім того, у Сумах необхідно посилити відповідальність за виконання бюджету, адже основним критерієм його дієвості та збалансованості має бути ефективність використання коштів.
Віктор Волонтирець нагадав, що при опрацюванні бюджету 2016 року активно збиралися пропозиції від громадян, вперше було запроваджено онлайн-консультування, коли сумчани мали змогу не виходячи з дому надіслати свої пропозиції, а також проведено громадські слухання, які тривали більше 6 годин.
«Зауважу, що 40-50% пропозицій від громадськості будуть враховані при розподілі вільного залишку бюджету», – підкреслив він.
Віктор Волонтирець вбачає складнощі в тому, що громада надає пропозиції, які стосуються тільки видаткової частини, і жодної щодо наповнення міської скарбниці.
«Бюджетний регламент – це величезний плюс, але є ще людський фактор. Аби залучити громадськість до формування бюджету, її спочатку треба навчити цьому», – сказав посадовець.
Як підсумував Андрій Рибалко, всі бюджетні процеси, діалог влади та громади вибудовується лише на практиці, тому все залежить від бажання змінити щось на краще, а його ніяким документом не пропишеш.
Нагадаємо, 30 березня на черговій сесії Сумської міської ради депутати мають розглянути проект Бюджетного регламенту.
