Управління з питань праці надає консультації роботодавцям та працівникам щодо новацій у законодавстві на час воєнного стану.

До управління звернувся мешканець міста щодо надання роз’яснень по практичному застосуванню в умовах воєнного стану трудового законодавства в частині оплати лікарняного та надання щорічної відпустки під час простою підприємства.

У зверненні зазначається, що на підприємстві, де він працює, у зв’язку з російською агресією оголошено простій. Час простою оплачується в розмірі 2/3 тарифної ставки.

Питання 1. Чи буде оплачений лікарняний у разі хвороби під час простою?

Відповідь. Так, під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися працівнику на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 34 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Порядок оплати простою врегульовано статтею 113 КЗпП України. Так, час простою не з вини працівника, як у випадку заявника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV з подальшими змінами та доповненнями (Закон № 1105).

Відповідно до статті 22 Закону № 1105 допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

Статтею 23 Закону № 1105 визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. В цей перелік час простою не з вини працівника не включено.

Отже, для оплати лікарняного важливим фактором є нарахування заробітної плати. Оскільки час простою не з вини працівника оплачується, право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі настання страхового випадку за таким працівником зберігається. Підставою для призначення матеріального забезпечення є оформлений у встановленому порядку листок непрацездатності.

Питання 2. Чи може бути надана щорічна відпустка під час простою підприємства?

Відповідь. Так, за певних умов.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР з подальшими змінами та доповненнями (Закон № 504/96) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Згідно зі статтею 10 Закону № 504/96 черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Стаття 11 Закону № 504-96-ВР встановлює підстави, з яких переноситься відпустка з ініціативи працівника або роботодавця. При цьому, у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

З 24.02.2022 року до 23.08.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з подальшими змінами) в Україні введений воєнний стан.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ (Закон № 2136) встановлено нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Норми Закону № 2136 регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. При цьому норми законодавства про працю, які суперечать положенням Закону № 2136, на період дії воєнного стану не застосовуються.

З дати набрання чинності Законом № 2136 (з 24.03.2022) і до закінчення дії воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки становитиме 24 календарні дні (частина перша статті 12 Закону № 2136).

Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури (частина друга статті 12 Закону № 2136).

Оскільки, у разі простою підприємства трудові відносини між працівником і роботодавцем не припиняються, за працівником зберігається право на щорічну відпустку з дотриманням вищезазначених умов її надання.

У разі виникнення проблемних питань роботодавці та мешканці Сумської міської територіальної громади можуть звернутися за роз’ясненнями з питань трудових відносин до управління з питань праці за адресою: Покровська площа, 2, 5-й поверх (вхід зі двору), каб. 502, 504 або за телефонами 701-577, 701-579.