Директор департаменту комунікацій та інформаційної політики Антоніна КОХАН взяла участь у роботі наукового форуму, зорганізованого Навчально-науковим інститутом історії та філософії Сумського державного педагогічного університету ім. А. C. Макаренка спільно з Сумською міською радою.

Відкриваючи захід, присвячений четвертій річниці кривавих подій, що відзначається 20 лютого, Антоніна Кохан попросила присутніх хвилиною мовчання вшанувати сумчан, Героїв України: Олексія Братушку та активного майданівця, наймолодшого кіборга, Сергія Табалу а також усіх, хто загинув у боротьбі за честь та гідність українців.

Директор департаменту зауважила, зокрема, що сила мітингувальників формувалася і зріла кілька місяців – під час мирного Майдану, коли до Києва на щонедільні віче приїздили люди з усіх міст та містечок і пішою ходою, «Маршем Мільйонів» рухалися прямісінько від залізничного вокзалу, а на Хрещатик вливалися стотисячні потоки киян з прилеглих вулиць.

Майдан нагадував Запорізьку Січ з надзвичайною організацією його учасників, з чіткими законами та розподілом обов’язків, високою культурою та дисципліною. Цілодобово наметове містечко по периметру патрулювалося черговими, намети забезпечувалися світлом, теплом, тривала безперебійна доставка дров, готувалися обіди, до яких долучалися всі охочі, лікарі надавали невідкладну допомогу, медіа проводили прес-конференції у Будинку Профспілок, на всій території, мов у господі, здійснювалося ретельне прибирання.

До сутичок з «Беркутом», що повторювалися з певною періодичністю, Майдан не втрачав статусу мирного зібрання, а потім почав зводити укріплення, розбирати бруківку, майструвати дерев’яні щити... Влада використала всі методи тиску: розгін мітингарів, побиття, залякування, переслідування. Потім Верховною Радою були прийняті злочинні закони від 16 січня; було дано відмашку на використання водометів у мінусову температуру, що правовики кваліфікували як тортури, застосовані до громадян.

Скільки їх померли від запалень легень, від переохолодження, беручись кригою на морозі. Врешті, репресивна державна машина вже не могла зупинитися і дискредитувала себе на міжнародному рівні, бо не змогла забезпечити безперешкодну роботу дипломатичних представництв, під беркутівські киї потрапляли журналісти, старики, покалічені люди. Застосування вогнепальної зброї вже кваліфікувалося правозахисниками як злочин проти людяності.

Шок від загибелі Сергія Нігояна не відпускав, та невдовзі облетіла звістка про Вербицького, Жизнєвського. А з 18 лютого на Інститутській почалися масові розстріли снайперами беззбройних людей – в касках, що слугували мішенями для вбивць.

«Ми маємо не забувати: головне, що об’єднало у тому смертельному протистоянні онука та діда, студента й професора – боротьба за гідність нації, за незалежність України. Вони загинули заради нас, тому ми не можемо зрадити їхній мрії – бачити українців вільними господарями у своїй країні. Герої Небесної Сотні – це наша жива рана, то загоїться, то знову ятрить. Поки ятрить – поки ми й пам’ятаємо. Молоді історики мають надзвичайний пласт для дослідження для написання сторінок у новій історії України».

На запрошення директора Інституту, кандидата історичних наук, доцента Юлії ПОДРЄЗ до Сум прибули працівники Українського інституту національної пам’яті: координатор проекту «Майдан: усна історія» Тетяна КОВТУНОВИЧ; координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» , кандидат наук Тетяна ПРИВАЛКО; доктор філософських наук, професор кафедри філософії і соціальних наук Криворізького національного університету Тетяна ЦИМБАЛ; кандидат історичних наук, доцент кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Запорізького національного університету Сергій БІЛІВНЕНКО. Зусиллями науковців записано спогади, свідчення сотень тисяч активістів Майдану, учасників масових розстрілів, що тривали 18-21 лютого.

Гості зосередили увагу учасників круглого столу на питаннях формування нової меморіальної політики, специфіки дослідження образу українського добровольця в умовах сучасної гібридної війни. Науковий підхід у питаннях вивчення феномену суспільного явища, яким є Майдан, допоможуть молоді глибше пізнати суть сучасних політичних подій та ролі у них справжніх патріотів.