Про базові принципи громадського бюджету, оголошення про початок прийому проектів сумчан йшла мова 13 травня під час брифінгу за участі голови Координаційної ради з питань громадського (партиципаторного) бюджету м.Суми Андрія БАРАНОВА та співголови Координаційної ради Наталії ВИННИЧЕНКО.
«Громадський бюджет, або як його ще називають бюджет участі — чудовий інструмент для залучення мешканців до справ громади, виховання локального патріотизму і почуття господаря, розвитку довіри між місцевою владою і городянами», - наголосив голова Координаційної ради Андрій Баранов.
Він повідомив, що рішенням Сумської міської ради від 30.03.2016 р. №504-МР з метою підвищення рівня відкритості міської ради, впровадження інноваційних механізмів залучення громадськості та розподілу частини коштів міського бюджету, запроваджується партиципаторний бюджет.
Документом затверджено Положення про громадський (партиципаторний) бюджет м.Суми. Крім того, встановлюється обсяг коштів, який виділятиметься на проекти сумчан – у 2017 році він становитиме 5 млн. грн., і до 2020 року зростатиме щороку на 1 млн. грн.
Одна з головних особливостей бюджету участі, зауважила Наталя Винниченко, це те, що проекти подаються саме мешканцями міста, і за їх підтримку теж голосує уся громада.
Громадський бюджет як механізм залучення городян до процесів життя громади набуває популярності в Україні останні два роки. Деякі міста уже мають перший досвід у цій сфері. У Польщі, наприклад, бюджети участі мають лише кількарічну історію, у країнах Західної Європи — використовуються не одне десятиліття. Початок поклало місто Порту-Алегрі (Бразилія) у другій половині 1980-х років.
Бюджет участі не є відповідним інструментом у вирішенні стратегічно важливих питань громади, таких як реалізація капітальних інвестицій, що служитимуть усім мешканцям. Образно кажучи, завдяки бюджету участі матимемо у кожному мікрорайоні гарні дитячі майданчики, лавочки біля кожного під'їзду, але не отримаємо сучасної об’їзної довкола нашого міста — адже мешканці в першу чергу думають про свої локальні потреби, а не про потреби загалу жителів.
Зауважимо, що відсутній єдиний механізм реалізації партиципаторного бюджетування. Кожне місто йде своїм шляхом, кожен з яких – вірний, адже спрямований на співпрацю з громадою.
Як свідчить практика в Польщі та Україні, переважна більшість ідей на фінансування з місцевого бюджету стосуються покращення інфраструктури громади: чи то будівництво нового дитячого майданчика, благоустрій парку, чи будівництво велосипедних доріжок, або ж — притулку для бездомних тварин. Усе це малі, локальні проекти, у реалізації яких, передусім, зацікавлені жителі мікрорайонів міста. У кожній громаді знайдуться, здавалося б, невеликі за коштами, але важливі для городян справи.
Тож базовими етапами запровадження громадського бюджету є наступні. Міська влада визначається з обсягом коштів з бюджету, який виділяє на реалізацію ініціатив містян. Протягом визначеного терміну (у Сумах - червень) мешканці подають до органу самоврядування свої ідеї згідно зі спеціально розробленим формуляром. Проекти та пропозиції поділяють на дві групи за розміром фінансування: великі (загальноміські) проекти (у Сумах - до 1 млн. грн.) та малі (локальні) проекти (у Сумах - до 500 тис. грн.). Автор проекту також готує приблизний розрахунок затрат (кошторис) на реалізацію задуму. Для того, щоб пропозиція була зареєстрована, необхідно зібрати певну кількість підписів на її підтримку серед жителів громади (у Сумах – 15 осіб). Це головні формальні вимоги для реєстрації ініціативи.
Наступним етапом є оцінка пропозицій громадськості зі сторони місцевої влади. Проводиться експертиза проектів у відповідних структурних підрозділах. Зокрема, аналізуються подані пропозиції з точки зору таких вимог: чи перебуває їх реалізація в межах компетенцій місцевого самоврядування і чи реалізація пропозиції відбуватиметься на території (земельній ділянці) в межах даної одиниці місцевого самоврядування (громади) та чи можлива вона протягом одного року.
Після проведення аналізу спеціально створеним консультативно-дорадчим органом за участі громадськості (у Сумах - Координаційна рада) відбувається затвердження остаточного переліку ідей (проектів) для голосування. Після цього настає час «агітаційної кампанії», під час якої ініціативні групи переконують мешканців проголосувати за свої пропозиції. Ведення кампанії може відбуватись і методом агітації «від дверей до дверей», і з застосуванням більш сучасних засобів — як, наприклад, через соціальні мережі, та багатьох інших.
Далі протягом двох тижнів (у Сумах - у жовтні) триває голосування, яке здійснюється по різному, як правило у пунктах голосування у публічних установах, закладах культури тощо та на сайті міської ради. Одна з головних умов – забезпечити ідентифікацію мешканця громади та можливість віддати свій голос лише один раз. Також необхідно дотримуватися законодавства про захист персональних даних.
Після завершення голосування відбувається визначення проектів, які здобули найбільшу кількість голосів у кожній з груп відповідно до розмірів фінансування. Переможців визначають на рейтинговій основі.
«Надзвичайно важливим при реалізації бюджету участі є те, що влада, оголошуючи набір ініціатив, декларує, що проекти-переможці будуть реалізовані, а після вибору цих проектів — їх виконання рішенням міської ради автоматично включається до міського бюджету на наступний рік. Таким чином, мешканці насправді бачать, що вони мають реальний вплив на бюджет громади, а влада дотримує свого слова», - переконаний Андрій Баранов. Додамо, що контроль за виконанням проектів-переможців здійснює громадськість (Координаційна рада) спільно з головними розпорядниками коштів.
Андрій Баранов повідомив, що власне прийом проектів від городян у Сумах розпочнеться з 1 червня та триватиме місяць. Проекти можуть подавати дієздатні громадяни віком від 16 років, які зареєстровані або проживають на території нашого міста.
Перед подачею для реєстрації до міської ради проект має отримати підтримку не менше 15 мешканців міста Суми крім автора/авторів. Від одного автора протягом одного року може надходити не більше одного проекту.
Вони подаються за єдиною обов’язковою для заповнення формою, яка містить короткий опис проекту. Також необхідно подати приблизний кошторис його реалізації. У розрахунку допоможе розділ "Ціноутворення" на сайті Мінрегіонбуду та контактні особи струкутрних підрозділів - головних розпорядниів коштів.
Бланк форми проекту та зразок заповнення розміщено на офіційному сайті Сумської міської ради www.smr.gov.ua у розділі Громадський (партиципаторний) бюджет м. Суми. Тут можна знайти й іншу необхідну інформацію.
Андрій Баранова та Наталія Винниченко закликали сумчан скористатися гарною нагодою спільно втілити свої задуми задля створення комфортного міського середовища.
Додамо, що партнером впровадження партиципаторного бюджету у Сумах є Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ.
