Информация о материале

Создано: 03 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 5634

СЕРІКОВ

Сергій Сергійович

Розробив і впровадив у виробництво серію артезіанських насосів діагонального та пропелерного типів, спроектував автоматичну гідротурбіну для мікроГЕС, виконав роботи по дослідженню проточних частин ряду насосів та гідротрансформаторів. З 1943 р. працював на Мелітопольському насосокомпресорному заводі, викладав в Мелітопольському інституті механізації сільського господарства. З липня 1952 р. заступник директора, головний конструктор Сумського насосного заводу.

За ініціативою Серікова в Сумах у 1956 р. створений один з найбільших у світі експериментально-виробничий комплекс насособудування - СКБ, яке пізніше перетворилося на ВНДІ атомного та енергетичного насособудування - провідну організацію з питань розробки, освоєння та впровадження насосного обладнання для атомної та теплової енергетики, нафтової та хімічної промисловості, гірничо-металургійного комплексу, водопостачання комунального господарства та інш. галузей економіки. Насоси, створені за проектами ВНДІАЕН, встановлені на всіх атомних і теплових електростанціях, нафтопромислах і магістральних нафто- і газопродуктоводах, системах зрошення та інш. об'єктах колишнього СРСР, експортуються в більш ніж 20 зарубіжних країн.

У 1997 р. затверджено Положення про стипендію ім. С.С. Серікова для кращих студентів СумДУ, які навчаються за спеціальністю “Динаміка і міцність”.

Нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР.

Информация о материале

Создано: 03 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 5721

СТУПАК

Юрій Петрович

З 1953 р. мешкав у Сумах. У 1950-1970-ті роки працював завідуючим кафедрою української літератури.

Автор понад 300 наукових праць, розвідок та публікацій, в т. ч. про народні джерела педагогічних поглядів Т. Шевченка, О. Духновича, П. Грабовського, творчість Лесі Українки, І. Франка, Г. Сковороди, з історії дитячої літератури, культури Сумщини. Автор перекладів віршів російських та білоруських поетів, статей про культурні зв'язки України з Росією, Білорусією, Вірменією, Узбекистаном та інш.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 5667

СУПРУН

Степан Павлович

Служив у винищувальній авіації. Близько 8 років був льотчиком-випробувачем, літав на машинах різних типів. Учень В. Чкалова.

За вміле виконання складних і відповідальних завдань командування, сміливість і відвагу, виявлені в боях з японцями в Китаї (1939-1940), Супруну присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На початку Великої Вітчизняної війни був командиром 401-го винищувального авіаполку особливого призначення на Західному фронті. 4 липня 1941 р., очолюючи групу винищувачів, що супроводжувала бомбардувальники, вступив у бій у районі с. Монастирі Вітебської області з 6 ворожими літаками і загинув. За вміле командування полком та особисту відвагу в боях із ворогом йому вдруге було присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

У Сумах встановлено бронзовий бюст Супруну, на одній з вулиць с. Річки - пам'ятний знак, на будинку одного з цехів СМНВО ім. М. В. Фрунзе - меморіальну дошку. Ім'ям Супруна названі вулиці в Москві, Сумах.

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Китайської Республіки, перший кавалер двох медалей “Золота Зірка”.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 21 февраля 2024

Просмотров: 6153

СУХАНОВ

Дмитро Іванович

З 1858 р. - староста Спасо-Преображенського собору у Сумах, на реконструкцію якого виділив великі кошти. Заснував при соборі хор, церковноприходську школу. Організатор хресного ходу з іконою Богоматері (з с. Шпилівка).

Відкрив Олександро-Невську церкву в Сумській в'язниці. Придбав для Іллінської церкви в Сумах панікадила, 2 кіоти, іконостас. Пожертвував 25 тис. крб дитячому притулку Н.М. Харитоненко, 10 тис. крб - Сумській міській богадільні, надав кошти для міської пожежної команди, навчальним закладам. Один із засновників Сумського міського громадського банку. Мешкав у будинку на вулиці Троїцькій у Сумах. Відкрив у с. Низи церкву, лікарню. Опікун Сумської земської лікарні, Низівського земського училища.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 6211

ТЕРЕЗОВ

Євген Матвійович

У 1938 р. вступив до Сумського артилерійського училища ім. М. В. Фрунзе, яке закінчив достроково з відзнакою.

На початку Великої Вітчизняної війни командував артпідрозділом у Київському Військовому окрузі. Воював на Південно-Західному, Центральному, Воронезькому фронтах. Брав участь у Сталінградській і Курській битвах. За мужність і відвагу, виявлені в боях із ворогом, командиру дивізіону 124-го гвардійського артполку 52-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії Терезову присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни ІІ ст., медалями.

На будівлі цеху № 5 ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе” встановлено меморіальну дошку. Одну з вулиць м. Суми названо ім'ям Терезова.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 6216

ФЕДЬКО

Іван Федорович

Після закінчення Військової академії (1922) перебував на командних посадах у Червоній Армії: командир стрілецького корпусу (1924-1927), начальник штабу Північно-Кавказького Військового округу (1928), заступник командуючого Ленінградським Військовим округом (1928-1929), командуючий Кавказькою армією (1931), військами Приволзького Військового округу (1932-1934), заступник командуючого Окремою Далекосхідною армією (1934-1937), командуючий військами Київського Військового округу (1937-1938), заступник наркома оборони СРСР (1938).

Був репресований і розстріляний. Реабілітований посмертно.

Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора.

У с. Хмелів (1964), м. Суми (1967), м. Ромни (1977) встановлено пам'ятники Федьку. Його ім'ям названо морський танкер, одну з вулиць міст Ромни та Суми.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 21 февраля 2024

Просмотров: 10220

Син Герасима Омеляновича ХАРИТОНЕНКА. Після закінчення місцевої парафіяльної школи, навчався і працював у курських купців. Власну справу відкрив у Сумах (1850) разом з Д. І. Сухановим, заручившись кредитом московських купців. Торгівлю цукром почав комісіонером у петербурзьких купців Молво та братів Єлисеєвих, займаючись в Україні від імені своїх довірителів купівлею та продажем цього продукту.

Перші цукрові заводи орендував у селах Улянівка та Старе Сумського повіту. В кінці життя володів у Харківській та Курській губерніях власними землями до 40 тис. десятин і орендував до 18 тис. десятин; мав сім цукрових заводів, зокрема у Сумському повіті в селах Кияниця та Миколаївка-Вирівська (нині Білопільського району), в Охтирському повіті в с. Янковий Ріг (нині увійшло в с. Кириківка Великописарівського району), у Богодухівському повіті в селах Пархомівка та Мурафа (нині Краснокутського району Харківської області), у Грайворонському повіті в с. Червона Яруга (нині Ракитного району Бєлгородської області) та в Сумах Павлівський рафінадний завод.

Заснував торговий дім "І. Г. Харитоненко з сином”, головна контора якого була в Сумах; забезпечував цукром Центр, Південь, Сибір і Далекий Схід країни. Представництва торгового дому розміщувались у Москві, Баку, Томську, Владивостоці та за кордоном (Туреччина, Персія). На цукрових заводах Харитоненка, оснащених найновітнішим обладнанням, застосовувалися передові технології цукроваріння.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 7285

ХАРИТОНЕНКО

Павло Іванович

Син Івана Герасимовича та Наталії Максимівни. Отримав домашню освіту. Продовжив діяльність торгового дому “Харитоненко з сином”. Володів у Харківській, Курській, Чернігівській, Полтавській губерніях власними землями до 70 тис. дес. і орендував до 30 тис. дес. Окрім успадкованих заводів, придбав і орендував цукрові заводи в селах Куянівка (нині Білопільського району), Степанівка (нині Сумського району), Гребениківка (нині Тростянецького району), Угроїди та Великий Бобрик (нині Краснопільського району), Парафіївка (нині Ічнянського району Чернігівської обл.). У 1898-1901 рр. один із директорів правління АТ Бєлгород-Сумської залізниці. Обіймав посаду товариша головного правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків (з 1914 - синдикат), керував його Сумською конторою.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 5925

ШКУРКО

Роман Агапійович

У 1943 р. мобілізований до армії. Воював на Воронезькому і 1-му Українському фронтах. Поранений. За мужність і відвагу, виявлені в боях за Дніпро, рядовому саперного взводу 797-го стрілецького полку 232-ї Сумсько-Київської стрілецької дивізії Шкурку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1945 р. демобілізувався і повернувся до рідного села, працював у колгоспі. У 1947 р. переїхав до м. Суми. Працював будівельником, пізніше - в обласній друкарні.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст.

Информация о материале

Создано: 02 марта 2012

Обновлено: 18 февраля 2016

Просмотров: 5745

ШОЛЬЦ

Густав Карлович

інженер, архітектор

На початку 1900-х років запрошений П. І. Харитоненком для інженерного нагляду за будівництвом Троїцького собору (за інш. даними, Шольц - автор проекту). Брав участь у проектуванні та будівництві нових і реконструкції старих споруд у м. Суми: Повітової земської управи (кін. ХІХ ст.), Державного банку (поч. ХХ ст.), Окружного суду (1914), реконструкції садибного комплексу в Басах (кін. ХІХ ст., колишня садиба поміщиці М. П. Штеричевої, спроектована А. А. Паліциним у кін. ХVІІІ ст.) та інш.

Мав власний будинок у Сумах.