У минулому році паліативної допомоги в м.Суми потребували 823 особи: 566 онкохворих, 170 хворих з інсультами, 63 – з інфарктами, 24 – СНІДом.

Зараз щоденно потребує введення наркотичних засобів 53 онкохворих. Для надання медичної допомоги хворим у термінальній стадії цих хвороб у місті необхідно відкрити відділення хоспісної та паліативної допомоги.

В умовах сучасної системи охорони здоров’я люди з невиліковним захворюванням та обмеженим прогнозом життя не отримують адекватної паліативної допомоги у лікувальних закладах. Лише до 10 % невиліковно хворих отримують допомогу в кінці життя у медичних закладах. Як правило, вони помирають вдома наодинці, страждаючи від болю, депресії, інших симптомів хвороби, відсутності необхідного знеболення, належного догляду, соціально-психологічної допомоги.

Окрім того, ця проблема торкається рідних пацієнта. Часто один з працездатних членів родини вимушений припинити працювати для здійснення догляду за хворою людиною. Наявність невиліковно хворої людини в сім’ї спричиняє ускладнення життєвої ситуації усієї родини та стає причиною тяжких психологічних та соціальних розладів її функціонування. Тому члени сім’ї також потребують допомоги.

Внаслідок несприятливих соціально-економічних умов в Україні особливо чутливими до отримання достатньої паліативної допомоги є незахищені верстви населення, а також діти.

Термін «паліативна терапія» походить від латинського слова «раllium» – «вовняний плащ» і означає пом’якшення страждань у кінцевій стадії хвороби та забезпечення хворого необхідною людською підтримкою.

Відділення для інкурабельних хворих має на меті забезпечити їм паліативне (симптоматичне) лікування, підібрати необхідну знеболювальну терапію, надати медико-соціальну допомогу, догляд, психологічну підтримку родичів на період хвороби та втрати близького.

Паліативна опіка може успішно здійснюватися за умови співпраці і спільної турботи про невиліковно хворих лікарями, священиками, соціальними працівниками, волонтерами, родичами та приятелями.