З 1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015р. №889-VІІІ «Про державну службу», яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців, відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон).

Пенсії державним службовцям призначаються:

• державним службовцям, які станом на 01 травня 2016 року займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
• особам, які станом на 01 травня 2016року мають не менш як 20 років стажу на посадах, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, що ст. 25 Закону визначено сім категорій посад державної служби, а також посади, які відносяться до кожної із вказаних категорій.
Основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Визначення віку, досягнувши якого особа має право на призначення пенсії державного службовця, здійснюється згідно з нормами ст. 37 Закону.
На одержання такої пенсії мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та за наявності страхового стажу для чоловіків — 35 років, для жінок — 30 років.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Пенсія державного службовця призначається незалежно від факту роботи. Проте слід враховувати порядок виплати пенсій, який діє по 31 грудня 2016 року, згідно з яким пенсії в період роботи, зокрема на посадах та на умовах, передбачених Законами України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу»та від 14 вересня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру», не виплачуються.
У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується у розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи призначена виплата пенсії поновлюється.
Незалежно від факту роботи та займаної посади пенсія виплачується в повному обсязі інвалідам І та II груп, інвалідам війни III групи та учасникам бойових дій, особам, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника призначаються згідно з нормами Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».