Надрукувати
Перегляди: 2383

Одним із основних питань, які необхідно вирішити під час проведення на підприємствах, установах та організаціях міста атестації робочих місць за умовами праці, є визначення кількості робочих місць, що їй підлягають. Проте, саме на цьому етапі найчастіше припускаються суттєвих помилок, які у подальшому призводять до проблем організаційного та технологічного характеру.

Щоб запобігти цім помилкам необхідно пам’ятати, що не слід: прирівнювати кількість робочих місць до кількості професій (посад) працівників за штатним розписом, оскільки працівники однієї й тієї ж самої професії (посади) можуть виконувати свої обов’язки на підприємстві на різних робочих місцях у різних структурних підрозділах в умовах, що значно різняться за санітарно-гігієнічними і психофізіологічними характеристиками; прирівнювати кількість робочих місць до списку чисельності працівників підприємства, оскільки ці поняття не тотожні: на одному робочому місці можуть працювати декілька працівників у різні зміни; змішувати поняття „робоче місце” і „робоча зона”.

Перед складанням Переліку робочих місць, що підлягають атестації, робоче місце повинно бути ідентифіковане, тобто, однозначно визначено у структурі підприємства (підрозділ, дільниця, тощо), визначена професія (посада) працівників, які працюють на відповідному робочому місці, набір шкідливих виробничих факторів, що впливають на працівників під час виконання ними своїх трудових обов’язків.

Таким чином, складаючи Перелік робочих місць, що підлягають атестації, слід пам’ятати, що атестації в обов’язковому порядку підлягають робочі місця, де зайняті працівники, які мають право хоча б на одну з пільг і компенсацій, передбачених законодавством за роботу із шкідливими умовами праці.