Найбільш ефективним заходом регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, узгодження інтересів працюючих, роботодавців та уповноважених ними органів залишається колективний договір, де встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо організації виробництва, праці, відпочинку, продуктивної зайнятості, нормування, оплати, умов та охорони праці, а також додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
З метою визначення змісту колективного договору, який укладається між роботодавцем або уповноваженою ним особою та трудовим колективом або уповноваженим ним органом сторони переговорів повинні проаналізувати основні вимоги чинного законодавства, в т.ч.: Кодекс законів про працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці» та інші. При цьому, обов’язково повинні бути враховані вимоги галузевої угоди, де передбачено порядок регулювання соціально-трудових відносин в галузі, до якої належить підприємство, установа чи організація.
На основі проведеного аналізу складається перелік відповідних мінімальних показників, гарантованих законодавством, для досягнення домовленості. При цьому, необхідно пам’ятати, що умови колективного договору, котрі погіршують порівняно з законодавством становище робітників, є недійсними (ст.16 КЗпПУ).
Традиційно цей перелік трансформується в основні розділи колдоговору (ч.2 ст.13 КЗпПУ):
- Загальні положення.
- Організація виробництва та праці (умови прийняття та звільнення). Гарантії зайнятості.
- Умови праці та відпочинку (режим роботи, тривалість робочого дня, перерви, відпусток).
- Охорона та безпека праці.
- Нормування та оплата праці.
- Гарантії та компенсації.
- Соціальне забезпечення та пільги.
- Контроль за виконанням колективного договору.
- Заключні положення.
Запропонований перелік викладається в основному тексті договору. Іншу, не менш важливу частину, особливо великі таблиці, прийнято переносити в додатки. До них належать: тарифні сітки та посадові оклади, положення про преміювання та матеріальне стимулювання; нормативи з охорони праці, включаючи норми забезпечення спецодягом, засобами індивідуального захисту, видачі молока, миючих засобів; затверджуються комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання виробничому травматизму; перелік професій, посад, що мають право на додаткову відпустку, а також передбачаються додаткові порівняно з чинним законодавством гарантії та соціально-побутові пільги.
В разі виникнення питань щодо застосування законодавчих актів з питань праці можливо залучити до участі в засіданні трудового колективу по прийняттю колективного договору спеціалістів управління соціально-трудових відносин департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (м. Суми, вул.. Харківська, 35, каб. 209, тел. 60-45-02).
