Погодьтесь, вода в крані впродовж доби, можливість приготувати їжу на газу, світло, електрика, теплі батареї взимку − це все так увійшло в наше життя, що без цих послуг ми вже не уявляємо наш побут. Кожен українець − споживач житлово-комунальних послуг. Тож отримуючи ці послуги, ми маємо не забувати і про обов’язок вчасно за них сплачувати.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає такі види послуг:

• житлова послуга − послуга з управління багатоквартирним будинком;
• комунальні послуги − послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відносини між надавачем та споживачем цих послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими нормами.

Слід пам’ятати, що договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість послуг) та захист прав споживачів у разі порушення, а й обов’язок самого споживача вчасно і в повному обсязі оплачувати за спожиті послуги. Санкції за заборгованість за житлово-комунальні послуги бувають різні: від пені до відключення послуги, від попередження до подачі позову до суду і стягнення боргів уже виконавчою службою.

Отже, яку відповідальність може нести споживач за несплату спожитих житлово-комунальних послуг?

Надавач послуг може нараховувати пеню

Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню.

Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Коли пеня не нараховується

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Варто брати до уваги і період дії карантину. Так, відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його скасування заборонено:

- нараховувати та стягувати штрафи, пеню, якщо споживач несвоєчасно здійснив платіж за житлово-комунальні послуги;

- припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

- примусово виселяти з житла та примусово стягувати житло (житлові будинки, частини житлових будинків, квартири, кімнати у квартирах, кімнати, житлові секції чи блоки у гуртожитках, інші жилі приміщення), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

- примусово виселяти громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Тож, під час карантину є певні обмеження щодо впливу на боржників. Нарахувати пеню, відключити послугу, виселити з житла під час дії карантину ніхто не має права. На сьогодні дія карантину продовжена до 31 серпня 2021 року.

Водночас представники газової служби іноді діють як колектори, чинячи психологічний тиск на споживачів і вимагаючи погасити поточні платежі виключно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Порада: Читайте уважно умови договорів про постачання житлово-комунальних послуг, особливо на відповідність нормам законодавства. Наприклад, умови постачання газу регулює Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2500, а розподіл − Типовий договір розподілу природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.

Так, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора газорозподільних мереж. Тож сплачувати потрібно до 20 числа, і якщо оплата не пройде ще впродовж 10 днів, то тільки в такому випадку постачальник має право почати процедуру припинення (обмеження) газопостачання, завчасно попередивши про це боржника.

З боргами – без субсидії!

Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами) «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», у субсидії відмовляють, якщо управлінням соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До уваги береться розмір заборгованості на день звернення за призначенням житлової субсидії.

Отже, боржники, загальна сума боргу яких перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів громадян (а це − 340 грн.), втрачають право на отримання субсидії.

Звернення до суду та його можливі наслідки

У разі наявності боргу підприємство-надавач послуг має право звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання та 3% річних від простроченої суми.

Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитись значно більшою, ніж якщо вчасно сплачувати платежі.

Багато розмов на сьогодні ведеться про те, що у разі наявності заборгованості за житлово-комунальні послуги, особу може бути позбавлено її житла.

Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після набрання законної сили відповідним рішенням суду або судовим наказом здійснює державний або приватний виконавець згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнення заборгованості відбувається в першу чергу за рахунок грошових коштів боржника, інших цінностей, коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Якщо коштів та цінностей немає, то лише тоді справа доходить до нерухомого майна. Стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, відбувається в останню чергу.

Відповідно до статті 48 вищезазначеного Закону у разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Але якщо іншого майна немає, а сума заборгованості складає більше ніж 20 мінімальних заробітних плат (станом на 01.07.2021 − 20х6000 грн., тобто 120 000 грн.), державний (приватний) виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт і в подальшому його реалізувати.