За статтею 5 Сiмейного кодексу України держава створює людинi умови для материнства та батькiвства, забезпечує охорону прав матерi та батька, матерiально й морально заохочує i пiдтримує материнство та батькiвство.
Однак сьогодні в Україні, як і в світі, постала ще одне надзвичайно актуальна проблема – закріплення правого і соціального статусу такої категорії, як «батько-одинак». Кількість неповних сімей збільшується з кожним роком, але якщо раніше діти майже завжди лишалися з матір’ю, то зараз набирає обертів захист батьків та сприяння їхній участі в житті дитини.
Правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, однак Верховний Суд вбачає можливим застосовування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого є у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Таким чином для набуття статусу «одинокий батько», необхідні дві умови:
- не перебування у шлюбі;
- виховання та утримання дитини самим батьком, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.
У свою чергу розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини з позивачем, що включає в себе обов'язок батька щодо утримання та виховання дитини не доводять факт відсутності участі матері у вихованні дитини та, відповідно, не підтверджують наявність у позивача статусу «одинокий батько»
Які документи можуть підтвердити самостійне утримання дитини без участі матері?
- рішення суду про позбавлення батьківських прав;
- акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією;
- довідка зі школи (садочку) про те, що мати не бере участі у вихованні дитини.
Зазначений перелік не є вичерпним. За більш детальним роз'ясненням звертайтеся до найближчого Бюро правової допомоги.