Справа Чарлі Гарда - це справа про трагедію, в яку виявилася втягнута вся система вищих судів Великобританії, засоби масової інформації, громадськість. Заклопотаність долею Чарлі висловили Папа Римський Франциск і Президент США Дональд Трамп. Своє спеціальне екстрене засідання Чарлі Гарду присвятив Європейський суд з прав людини, а між урядами Італії та Великобританії виникла дискусія з приводу етичності поведінки британських вищих посадових осіб, які відмовилися від втручання в долю Чарлі.
Чарлі Гард - немовля, якому було вісім місяців від народження, коли весь світ дізнався про його існування. Він народився з рідкісним генетичним пороком, який зруйнував його мозок (всього 15 зареєстрованих у світі випадків). Він не може самостійно дихати. Життя підтримувалось тільки завдяки спеціальному медичному обладнанню. Медичне обслуговування Чарлі, підтримання в ньому життя це дуже дорога процедура для госпіталю, в якому він знаходився. Але хто може звільнити госпіталь від здійснення безрезультатної медичної допомоги? У Великобританії це може зробити суд.
У порядку цивільного судочинства Високий суд Англії та Уельсу прийняв до свого розгляду заяву госпіталю Great Ormond Street Hospital, в якому знаходився Чарлі, з проханням про відключення апаратів життєзабезпечення. Виникла судова справа «Great Ormond Street Hospital for Children v Gard».
При розгляді судової справи англійський суд повинен виходити з принципу суворої відповідності прийнятого рішення найкращим з будь-яких можливих при даних обставинах інтересів дитини. Ніякі імовірнісні оцінки не допускаються. Суд зобов'язаний бути чітко і аргументовано впевнений в тому, що прийняте ним рішення веде до максимально можливої користі дитини.
Прийняв до розгляду заяву лікарів Високий суд, безсумнівно, також виходячи з цих інтересів міг їх оцінити тільки на основі лікарських же показань і запевнень. Лікарі наполягали, що підтримка життя Чарлі позбавлена будь-якого сенсу і, можливо, заподіює йому тільки страждання, оскільки пов'язана з введенням в його тіло дихальних і поживних катетерів. Мозок Чарлі відновити неможливо. Батьки Чарлі просили суд не приймати найстрашнішого рішення, вважаючи, що їхня дитина має шанс на виживання. Вони з'ясували, що в США в найбільш сучасних і просунутих медичних установах можуть спробувати допомогти йому, відновити якісь функції організму.
Ще до початку судового слухання батьки Чарлі, з'ясувавши, що вартість лікування сина в США складе астрономічну для них суму в 1,2 млн. доларів, за допомогою краудфандінгової інтернет-платформи Gofundme звернулися до співвітчизників з проханням про пожертвування. На прохання відгукнулося понад 80 тисяч британців і громадян інших країн, гроші в сумі 1,7 млн доларів були зібрані менш, ніж за два місяці.
Незважаючи на всі доводи батьків, на очевидний негативний суспільний резонанс, Високий суд розділив точку зору лікарів і прийняв рішення про те, що госпіталь має законне право припинити штучну підтримку життя Чарлі з тим, щоб дозволити йому померти без болю і страждань. Високий суд особливо підкреслив обставини, що саме спокійний і безболісний відхід із життя Чарлі найкращим чином відповідає його інтересам, як би важко не було прийняття таке рішення.
Перед прийняттям рішення суддя Високого суду, який розглядав справу, особисто відвідав Чарлі в госпіталі, оглянув умови його утримання і медичне обладнання, яке використовувалося при цьому. Суддя також зв'язався з американськими лікарями, на допомогу яких так сподівалися батьки Чарлі. З Америки була відповідь, що стан Чарлі настільки важкий, що ймовірність його повернення хоч до якогось більш-менш реального життя практично неймовірна. Якщо шанс і є, то він більше схожий на диво. Однак, американці не відкинули і ймовірність поліпшення стану дитини. Принаймні, не відмовилися прийняти його і спробувати зробити хоч щось, що могло б йому допомогти, чим обнадіяли батьків і спонукали їх на боротьбу за свого сина до кінця.
Рішення Високого суду було прийнято в прямому протиріччі з побажаннями і вимогами батьків Чарлі. Вони негайно подали апеляційну скаргу. Лікарі були змушені продовжити підтримувати життя Чарлі до розгляду скарги Апеляційним судом.
Маленька, але дуже виразна деталь, що обурило Високий суд і всіх осіб, доторканних до суперечки: під час слухання справи з'ясувалося, що батьки Чарлі не отримали від державного Агентства правової допомоги (The Legal Aid Agency) ні пенні на оплату серйозних судових витрат, при тому, що дана справа, на думку Високого суду, без жодних застережень і заперечень безпосередньо відноситься до тієї категорії справ, судові витрати за якими повинні відшкодовуватися з бюджету. Агентство мало на цей рахунок іншу думку і в допомозі відмовило. Оскільки від держави грошей не було, інтереси батьків Чарлі у Високому суді представляла на умові pro bono, тобто благодійно, співробітниця однієї з лондонських юридичних практик.
Треба віддати належне Апеляційному суду (The Court of Appeal). Йому не потрібен був, як це зазвичай буває, рік або півтора для того, щоб прийняти скаргу до розгляду. Уже через місяць засідання апеляційної інстанції відбулося. Скарга батьків була відхилена. Апеляційний суд підтримав і госпіталь, і суд першої інстанції.
Апеляційний суд не знайшов в рішенні суду першої інстанції ознак порушення норм матеріального права, а також відмітив про відсутність при розгляді справи у Високому суді порушень процесуальних норм. Суд підтвердив, що повністю експериментальний характер можливого лікування Чарлі в Сполучених Штатах, сумніви лікарів Великобританії і США в поліпшенні становища Чарлі, неможливість відновлення його мозкової діяльності, - все це свідчить про те, що слід припинити тортури Чарлі. Навіть якщо в Америці станеться диво і лікарі зможуть поліпшити якісь показники його життєдіяльності, Чарлі все одно залишиться повним інвалідом, котрі перебувають у вегетативному стані.
Рішення Апеляційного суду містило позицію про те, що думка батьків в питанні про медичну допомогу та медичне обслуговування дитини сама по собі не може мати для суду пріоритетніше перед іншими думками значення, зокрема, по відношенню до обґрунтованої лікарським і науковим досвідом думки медиків, які здійснюють безпосередній медичний нагляд за дитиною. Суд переконаний в тому, що направлення його в США позбавлене всякого сенсу, оскільки не дає ніякої обґрунтованої надії на поліпшення його положення. Це означає, що в разі отримання лікування в США, як на цьому наполягають батьки, Чарлі Гард продовжить перебувати в стані болю і страждань ще протягом невизначеного часу, з чим суд категорично не може погодитися.
Батьки Чарлі звернулися до Верховного суду Великобританії. Госпіталь, в якому знаходився Чарлі, продовжив його медичне обслуговування.
Вже в ході слухання справи в Апеляційному суді почали лунати голоси, що виражають сумнів щодо наявності у суду якої завгодно високої інстанції права приймати рішення про долю дитини наперекір самим явним і очевидним намірам його батьків. Виникло питання про межі втручання держави за допомогою свого суду в приватне та сімейне життя громадян. Було поставлено також питання про те, що право на життя, що є найпершим і головним правом людини, його природною потребою навіть в умовах найстрашнішої хвороби, не може бути відібране тим органом влади - судом, який спеціально і виключно всією своєю діяльністю націлений на захист і оберігання цього права від посягань кого б то не було.
Верховний суд Великобританії, аналогічно Апеляційному суду, прийняв скаргу батьків Чарлі для розгляду в екстреному порядку, відклавши всі інші скарги.
8 червня 2017 року склад Верховного суду в кількості трьох лордів-суддів після розгляду всіх аргументів сторін прийняв рішення про відмову батькам Чарлі Гарда в їх вимозі до госпіталю про подальшу штучну підтримку життя Чарлі з метою надання часу батькам на організацію направлення Чарлі в Сполучені Штати Америки.
Очолювала склад суддів Верховного суду заступник Голови пані баронеса Хейл Річмондська (The Deputy President of the Supreme Court Lade Hale of Richmond), яка повідомила, що, на думку лордів-суддів, заява батьків Чарлі не містить аргументованої з точки зору закону вимоги про захист цивільного права. Якщо ж оцінювати цю вимогу з позиції захисту природних людських прав, то в цьому випадку інтереси дитини повинні мати пріоритет перед правами, побажаннями і намірами його батьків. Це - незаперечний принцип права та правосуддя, який не визнає винятків.
В ході засідання Верховного суду матір Чарлі висловила публічно на адресу лордів-суддів ряд образ, які судді залишити непоміченими.
Справа набула в Великобританії найширшого суспільного резонансу, була створена громадська група підтримки батьків Чарлі, створений спеціальний сайт в ім'я лікування Чарлі (www.charliesfight.org). Більш ніж 490 тисяч людей підписали клопотання про направлення Чарлі на лікування до США. Ніхто з політиків і публічних персон не взяв на себе сміливість висловитися на підтримку позиції суду. Здавалося б, самі лорди-судді повинні були бути зацікавлені в тому, щоб не брати на себе відповідальність за смерть дитини, дозволити батькам вивезти його в США в надії на диво, покласти весь тягар болю і страху на їхні плечі. Вся країна б зрозуміла і розділила позицію суддів, але вони вчинили інакше, чітко розуміючи, що пов'язують свої імена з таким страшним рішенням.
Знаючи за матеріалами судової практики Верховного суду Великобританії наскільки професійні, педантичні, добросовісні і інертні до будь-яких зовнішніх впливів лорди-судді, неможливо собі уявити, що на прийняття такого трагічного і важливого, що йде повністю врозріз з громадською думкою рішення, їх підштовхнули якісь особисті уподобання, обставини, які тільки здаються незаперечними, уявні або перекручено зрозумілі аргументи. У справедливій діяльності Верховного суду такого ніколи не було і бути не може. Значить, в тому, що стосується обґрунтування свого рішення, в тому, що в англійському праві іменується ratio decidendi, лорди-судді були впевнені на всі сто відсотків, і просто не могли прийняти інше рішення, не могли піти наперекір своїй людській та суддівській совісті, що б не говорила за стінами суду обурена громадськість, і які б тяжкі звинувачення не кидала їм в обличчя мати дитини.
Батьки є тими представниками дитини, які мають невід'ємне право визначати його найкращі інтереси. Якщо вищий суд країни повністю позбавляє їх цього права і не поділяє жодного запропонованого ними аргументу, то для цього у суду повинні бути абсолютно однозначні підстави, але тільки не суб'єктивне порівняння ймовірностей .
Верховний суд відмовив у скарзі батьків зазначивши, шо штучне підтримання життя Чарлі Гарда слід припинити з тим, щоб припинити його фізичні страждання, які, на думку лікарів, він відчуває від примусової вентиляції легенів і годування з використанням катетерів. Шанси на те, що ці страждання Чарлі зможуть припинити або полегшити медичні чарівники з США, дорівнюють нулю.
Ситуація стала сюрреалістичної. Ухвалюючи своє рішення, Верховний суд Великобританії зажадав від госпіталю продовжити медичне обслуговування Чарлі ще протягом наступних після прийняття рішення діб з тим, щоб у батьків Чарлі з'явилися 24 години на звернення до Європейського суду з прав людини в Страсбург.
Останнє слово в справі Чарлі Гарда Верховний суд Великобританії визнав зручним залишити, таким чином, за Євросудом.
Звернення батьків Чарлі в Європейський суд з прав людини- це останній відчайдушний крок обґрунтувати своє батьківське право на визначення найкращих інтересів власної дитини, крім національного суду.
Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання тільки органами влади Великобританії. Госпіталь, який не є учасником публічно-правових відносин, не пов'язаний рішенням ЄСПЛ. Для нього істиною в останній інстанції є рішення Верховного суду Великобританії. Виконання госпіталем рішення ЄСПЛ може вважатися благородним вчинком, невиконання рішення Європейського суду застосування будь-яких санкцій до госпіталю не викличе. Наслідком такого невиконання може бути тільки нова судова справа батьків Чарлі Гарда проти Великобританії в особі Її Величності, захищати позицію якої має буде уряд, а якщо ще конкретніше, то Генеральний повірений Її Величності в судових справах (Attorney general).
Негайно після закінчення засідання Верховного суду батьки Чарлі Гарда за допомогою своїх юридичних повірених, які стали вже набагато більш численними, направили всі наявні у них матеріали справи до Євросуду.
8-го червня Верховний суд Великобританії прийняв своє рішення, а вже на наступний день, 9-го червня, зі Страсбурга на адресу Великобританії прозвучала вимога забезпечити підтримку життя Чарлі з тим, щоб судді ЄСПЛ змогли ознайомитися з матеріалами спрямованої батьками Чарлі справи і підготуватися до слухань.
Європейський суд з прав людини має право вимагати від держав - членів Євросоюзу на період до прийняття судом рішення по суті реалізації зазначених судом забезпечувальних заходів (interim measures), якщо того вимагають виняткові обставини справи і існує висока ймовірність заподіяння непоправної шкоди однією із сторін спору за відсутності таких заходів. Вказівка про вжиття забезпечувальних заходів не забезпечує рішення Євросуду, не є його позицією на користь тієї сторони, майновий чи фізичний стан якої захищається шляхом прийняття забезпечувальних заходів.
Справа Чарлі Гарда настільки екстраординарна, що і необхідна для його захисту забезпечувальна міра також має унікальний характер. Ніколи раніше ні в діяльності Євросуду (Суду з прав людини та Суду справедливості), ні в діяльності національних судів вказівки про застосування подібного забезпечувального заходу не відбувалося.
Євросуд відразу визначив, що справу Чарлі Гарда буде розглянуто їм не пізніше 13 червня, взявши, таким чином, собі чотири дні на вивчення питання. Іншого випадку, коли б ЄСПЛ розпочав розгляд скарги через чотири дні після її отримання не було.
Євросуд переоцінив свої організаційні можливості і не встиг ознайомитися з матеріалами справи за скаргою батьків Чарлі Гарда до ним же визначеного часу, а тому зажадав продовження застосування забезпечувального заходу щодо скарги батьків Чарлі у вигляді підтримки його життя на період до 19 червня, але і цього терміну не дотримав.
У відповідь на вимогу ЄСПЛ у Великій Британії виникла коротка дискусія про те, що без відповідної вказівки з боку Верховного суду, рішення якого про припинення підтримки життя Чарлі Гарда вже вступило в силу, лікарі госпіталю, в якому знаходиться Чарлі, не можуть виконати розпорядження ЄСПЛ. В результаті Верховному суду Великобританії довелося влаштовувати спеціальне коротке засідання для вирішення даного питання.
27 червня засідання Європейського суду з прав людини у справі «Чарлі Гард і його батьки проти Сполученого Королівства» (Charlie Gard and Others v UK) відбулося. Скаргу батьків Чарлі ЄСПЛ повинен був розглядати з позиції законності позбавлення їх дитини лікарями госпіталю права на свободу вибору місця лікування, а також законності позбавлення вищими судами Великобританії самих батьків Чарлі їх загальновизнаних у цивілізованому світі батьківських прав. Такий юридичний ракурс розгляду справи Чарлі Гарда вселяв надію на успіх, але його не сталося.
Євросуд відмовив батькам Чарлі, підтримавши таким чином всі раніше винесені рішення вищих судів Великобританії. Остання можливість юридично зобов'язати лікарів підтримувати життя Чарлі зникла. Своє рішення Євросуд аргументував тим, що всі три рівня британських вищих судів розглянули справу Чарлі Гарда з граничною уважністю і акуратністю. Всі суди прийшли до одного і того ж висновку. Медичні експертні висновки були вичерпними і об'єктивними, і ніякі інші, більш авторитетні висновки отримати вже неможливо. Євросуд, аналогічно судам Великобританії, прийшов до висновку про те, що, швидше за все, Чарлі відчуває фізичний біль і страждання від триваючих щодо нього медичних процедур. Також аналогічно британським судам Євросуд оцінив шанси на успіх в поліпшенні стану Чарлі рівними нулю.
Через кілька днів після оголошення рішення Євросуду з виступом на захист Чарлі виступив Святий Престол. Представник Папи повідомив, що Його Святість стежить за битвами навколо Чарлі Гарда і молиться за нього і за його батьків. На своїй сторінці в Твіттері Папа, хоча і в м'якій формі, засудив всіх тих, хто, незважаючи на непереможність хвороби, відмовився боротися за життя дитини до кінця. Відразу два госпіталі в Римі, керовані Ватиканом, запропонували батькам Чарлі переклад їх дитини до себе для продовження підтримки в ньому життя протягом будь-якого часу, який може знадобитися батькам для організації переміщення Чарлі в США, або аж до природної смерті Чарлі.
Аналогічну Ватикану позицію щодо справи Чарлі Гарда висловив Президент США Дональд Трамп. Міністр закордонних справ Італії в бесіді зі своїм британським колегою Борисом Джонсоном торкнувся теми лікування Чарлі Гарда в одній їх римських лікарень, проте отримав відповідь, що уряд Великобританії ні за яких обставин не стане давати поради англійським медикам і не зробить нічого, що могло б бути розцінено як тиск на правосуддя і саботування виконання рішень Верховного суду і Європейського суду з прав людини.
Торкнулася теми лікування Чарлі Гарда в своєму виступі в Палаті громад прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей. Вона повідомила, що повністю розуміє стан батьків Чарлі і те, що вони не можуть не боротися за життя своєї дитини до кінця, нікому не бажає опинитися в такій же ситуації, але не має жодних сумнівів у правильності думки лікарів і в обґрунтованості прийнятих на основі цієї думки судових рішень.
28 червня лондонський госпіталь, в якому міститься Чарлі, повинен був відключити апарати життєзабезпечення дитини, але пішов назустріч проханню батьків відкласти ці дії ще на кілька днів з тим, щоб дати можливість їм попрощатися з сином.
А потім сталося щось несподіване. Ймовірно, десь на небесах оцінили зусилля батьків Чарлі і дозволили стати їм сильніше всієї судової системи Великобританії і об'єднаної Європи. Громадська заклопотаність у Великобританії і за її межами долею Чарлі Гарда виявилася настільки велика, що спостерігаючи за дитиною лікарі лондонського шпиталю зламалися. Госпіталь звернувся в Високий суд із заявою про проведення судового слухання безпосередньо з питання змісту і можливих результатів того експериментального і ще жодного разу не випробуваного на людях курсу лікування, який батькам Чарлі Гарда запропонували американські лікарі. Одночасно з цим госпіталь попросив Високий суд дати юридичну оцінку проханню римських лікарів про переведення Чарлі на лікування в одну з медичних установ Ватикану, і особливо тій обставині, що, за заявою італійських світил, останні досліди на мишах з генетичними порушеннями мозкової діяльності продемонстрували несподівано позитивні результати в поліпшенні їх фізичного стану і нервової діяльності.
Лікарі госпіталю особливо підкреслили, що їх професійна думку щодо можливості досягнення успіху в лікуванні Чарлі не змінилася, але в зв'язку з нововиявленими науковими медичними обставинами, а також внаслідок тиску на госпіталь вже не тільки з боку громадськості, але також Ватикану, Білого Дому та італійського уряду, вони не візьмуть на себе сміливість без нового судового рішення припинити підтримувати життя Чарлі.
Високий суд прийняв заяву госпіталю до розгляду. Судова машина Великобританії знову рипнула своїми колесами. Остаточні, які не підлягають оскарженню і вступають в силу негайно після прийняття рішення Верховного суду країни і Європейського суду з прав людини виявилися зовсім не остаточними, і таке у відомій практиці цих судів сталося вперше.
Засідання Високого суду відзначилося скандалом. Суд запропонував батькам Чарлі надати суду докази можливої користі від експериментального курсу лікування, необхідність якого вони відстоюють. Було зрозуміло, що далекі від медицини люди навряд чи можуть зібрати і представити такі докази самостійно. Потрібна думка експертів, причому, висловлена ними під присягою за запитом суду. Після короткої перепалки, що відбулася в залі засідання між представниками сторін, суд ухвалив надати батькам Чарлі Гарда кілька днів для збору додаткової медичної інформації та подання її до суду.
Суд особливо звернув увагу батьків Чарлі, що він не буде знову розглядати їх попередні аргументи, доводи та вимоги, але тільки нові факти і обставини. І якщо такі факти виявляться дійсно значущими, то він змінить свою вже висловлену в попередньому рішенні думку про необхідність відключення дитини від систем життєзабезпечення.
У зв'язку з новим слуханням справи Чарлі Гарда на сторінки засобів масової інформації знову хлинув потік коментарів протилежної спрямованості. Більшість коментаторів вітало початок нового витка судової боротьби за життя Чарлі. Меншість (точніше, одиниці) пророкувала початок справою Чарлі Гарда процесу руйнування правових основ правосуддя. Емоції пересилили розум і закон, а всі причетні до справи посадові особи в страху перед громадською думкою зрадили фундаментальні принципи правосуддя. З'ясувалося, що тепер, якщо ти незадоволений рішенням суду, можна влаштувати скандал в інтернеті, і змінити або скасувати рішення, яке тобі не сподобалося.
Пристрасті дійсно загострилися до межі. Виникли пікети біля будівлі лондонського госпіталю, де знаходиться Чарлі, і біля будівлі Високого суду. Лікарі госпіталю стали отримувати на свою адресу недвозначні погрози розправи в разі відключення Чарлі від апаратів штучного підтримання життя. Судді, який розглядав справу довелося виступити зі спеціальною заявою, що ніякі демонстрації, пікети, статті в пресі і гнилі помідори в обличчя не змусять його поступитися законом і своєю суддівською совістю, і якщо нові медичні свідоцтва виявляться не такими чіткими і обнадійливими, як на це сподіваються батьки Чарлі, він знову прийме рішення про припинення підтримки життя дитини.
На своєму наступному засіданні Високий суд заслухав експертну думку американського невролога, повідомлену ним по відеозв'язку. Американський фахівець виклав суду, що хвороба Чарлі в принципі невиліковна, дитина ніколи не відновиться повністю. Однак, лікар впевнений, що деякі функції мозку поліпшити можна, питанням є тільки ступінь їх поліпшення: велика, в разі успішності лікування, або менша, якщо особливого успіху досягти не вдасться.
Зрештою було досягнуто згоди про те, що американський невролог особисто прибуде в Лондон для огляду Чарлі і проведення консиліуму з його лікарями щодо реалістичності транспортування дитини в США для проведення експериментального лікування. У зв'язку з такою домовленістю Високий суд оголосив про перерву в слуханнях у справі, вказавши, що в разі досягнення консиліумом лікарів єдиної думки про направлення Чарлі Гарда для проведення курсу лікування в США, суд погодиться з лікарями.
20 липня із Сполучених Штатів прийшла звістка, що за пропозицією президента США Дональда Трампа Конгрес США дав Чарлі Гарду американське громадянство з метою забезпечення йому лікування у США. Так американці вирішили підтримати Чарлі на той випадок, якщо Високий суд Англії та Уельсу все ж дозволить вивезти його на лікування в медичний центр Колумбійського університету.
Д-р Мічіо Хірано прибув в Лондон і провів консиліум зі своїми англійськими колегами, залученими в розгляд з приводу життя і смерті Чарлі. Медична дискусія не виявила нічого, крім різниці в думках. Подання до суду доказів можливості поліпшення стану Чарлі було знову відкладено в надії, що лікарі все-таки зуміють домовитися.
24 липня з'ясувалося, що у дитини, на довершення всіх його нещасть, почалося різке погіршення стану здоров’я . Батьки Чарлі прибули до Високого суду і зробили заяву про те, що відкликають свою вимогу про направлення Чарлі в США на лікування. Високий суд оприлюднив остаточне рішення у справі Чарлі Гарда. Чарлі перевели на курс паліативного лікування, здійснюваного шляхом введення йому малих доз морфіну. Дуже скоро на Небі з'явиться ще один ангел.
