Діагноз загальне переохолодження серед пересічних громадян вважається якимось не дуже серйозним та «страшним», й відношення до цієї проблеми є відповідним. Але насправді - це не так. На превеликий жаль, дуже часто цей діагноз у житті людини може бути останнім... Тому хворі з цією патологією госпіталізуються у відділення інтенсивної терапії та лікуються лікарями-анестезіологами. І не треба втрачати пильності навіть в цю не дуже «серйозну» зиму, яка не стільки морозна, скільки мокра, оскільки небезпеки така зима таїть в собі ще більше.

Якщо температура на термометрі нижча +14 градусів Цельсія, а за вікном - вітер та дощ, достатньо незначного порушення терморегуляції на тлі алкогольного сп'яніння, втоми, голодування, попадання в холодну воду, щоб отримати загальне переохолодження.

З практики медицини катастроф відомо, що серед людей, витягнутих з холодної води у відносно задовільному стані, більше 20% знаходились у стані переохолодження і пригнічення кровообігу. Саме цей відсоток людей гинув на протязі першої години після рятування.

Організм людини дуже добре пристосувався до навколишнього середовища за довгий час еволюції. Багато расових ознак адаптивно доцільні саме в тій частині Землі, де складалися і мешкали раси протягом багатьох тисячоліть. До таких відносяться великі розміри носової порожнини європеоїдів для зігрівання холодного зимового повітря. Багато навичок зникло, деякі залишилися у рудиментарному вигляді. Але два види терморегуляції залишились і до сьогодення - це фізична і хімічна терморегуляції.

В стадії компенсації вмикається механізм фізичної терморегуляції, спрямований на зменшення тепловіддачі. У тварин важливу роль відіграє хутро (волоски підіймаються, утворюючи термоізолюючий прошарок повітря). У людини ця здатність залишилась у не маючому корисного значення рудиментарному вигляді («гусяча шкіра»). Далі підключається механізм хімічної терморегуляції, спрямований на підвищення теплопродукції. Саме тут з'являється той самий м'язовий тремор, посилюючий обмін речовин, який дає змогу зігрітись. При фізичному навантаженні, котре можна підключити для зігрівання, підвищується розпад глікогену в печінці та м'язах, підвищується вміст глюкози в крові. Споживання кисню підвищується, активно функціонують системи, які забезпечують доставку кисню тканинам - відчувається, як тепло розливається по тілу.

Це 1-й ступінь важкості загального переохолодження: температура тіла 36-37 градусів Цельсія (вимірюється ректальна температура), визначається біль або зниження чутливості шкіри. При цьому людина активно рухається, жваво жестикулює, тремтить так, що, як кажуть, зуб на зуб не попадає, адекватно реагує на оточуюче. На щастя, це не наш пацієнт, і діяти треба згідно здоровому глузду: шукаємо тепле та затишне місце, переодягаємо постраждалого в тепле та сухе, даємо теплої їжі та солодкого чаю.

Все набагато складніше, якщо людина перебувала на холодному, вологому повітрі чи у холодній воді надто довго, чи може терморегуляція була спровокована вживанням алкоголю, або хворобою. Тоді ми діагностуємо послідуючі ступені важкості загального переохолодження.

2-й ступінь: температура тіла знижується до 35-34 градусів, шкіра бліда та холодна, виявляється прискорення пульсу та підвищення артеріального тиску. Можуть фіксуватись легкі психічні порушення: агресивність змінитися покірністю чи навпаки. Якщо агресивна дія холоду продовжується і адекватна допомога не надходить, компенсаторні можливості виснажуються, настає декомпенсація.

3-й ступінь: температура тіла в межах 34-30 градусів, м'язовий тремор змінюється задубінням, зникає больова чутливість, свідомість сплутана, пульс стає рідким, з'являється порушення ритму, артеріальний тиск знижується.

4-й ступінь: холодовий шок, який характеризується порушенням функціонування всіх органів і систем організму людини, яке може призвести до смерті.

Починаючи з другого ступеню важкості загального переохолодження без допомоги лікаря вже не обійтись. Тому треба викликати лікаря, а до прибуття допомоги робити все, що можливо в тій ситуації, в якій опинились. Якомога швидше необхідно забезпечити укриття від вітру та холоду. Якщо є сухий одяг - замінити ним мокрий. Наступний етап - до тіла потерпілого необхідно підвести тепло. Якщо постраждалий в свідомості, перш за все треба дати теплих напоїв та їжі. Добре, якщо є ванна, але треба пам'ятати, що починати відігрівання треба з температури води 26-28 градусів, поступово, дуже повільно доводячи її до 38-40.

Але частіше переохолодження трапляється в екстремальних умовах, коли до цивілізації далеко. Тоді гарним джерелом тепла може бути саме Ваше тіло, причому чим менше буде прошарок одежі між вашими тілами, тим ефективніше буде зігрівання. Якщо немає сухого одягу - залишіть одяг на потерпілому, але закрийте його зверху додатковою ізоляцією від холоду, а зовсім зверху - вологонепроникним покриттям, що різко знизить тепловіддачу.

Якщо постраждалий вже не тремтить, примушувати його рухатись не можна в ніякому разі, як не можна розтирати, масажувати та давати алкоголь! Це призведе лише до того, що холодна кров з периферії попрямує до життєво важливих органів, посилюючи уражуючий ефект. Для означення подібного ефекту існує спеціальний термін - «смерть при рятуванні».

Що ж робити, щоб уникнути переохолодження? Хто найчастіше наражається на цю небезпеку? У першу чергу це діти. Взимку діти переохолоджуються, коли батьки катають їх на санчатах: малюк наче і одягнений, але сидить зовсім нерухомо. По-друге, це літні люди. Людина може втомитися, погано себе відчувати, випити зайвого, присісти на лавку і ...замерзнути.

Тому, по-перше, будьте уважними до себе та оточуючих.

По-друге, одягайтесь відповідно погоді за вікном. Одяг повинен бути багатошаровим. А дітей треба одягати так: стільки ж шарів одягу як у себе, плюс один, тобто це може бути додаткова бавовняна кофтинка чи жилет (але без фанатизму: закутаний малюк сам не захоче рухатись - йому важко і незручно).

Особливу увагу треба приділяти взуттю - і своєму, і дитячому. Воно повинно бути вільним, з добрими товстими устілками.

Не виходьте на мороз без рукавичок. Найкращий варіант - рукавички з водовідштовхуючих матеріалів з хутром всередині.

Змащуйте відкриті ділянки тіла свого та малюка спеціальним захисним кремом.

Не носіть на морозі металевих прикрас. По-перше, метал охолоджується швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе «прилипання» цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодової травми. По-друге, персні на пальцях затримують циркуляцію крові та сприяють відмороженню кінцівок.

Не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп'яніння сприяє швидкій втраті тепла за рахунок судиннорозширюючих властивостей алкоголю, в той же час викликаючи ілюзію тепла.

Не паліть на морозі – паління зменшує циркуляцію крові на периферії і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду.

Будьте пильними та здоровими!

Пчелінцева С.С., лікар-анестезіолог КУ СМКЛ №5