З настанням весни і виходу іксодових кліщів із стану діапаузи, а також протягом літньо-осіннього періоду у мешканців області з'являється ризик інфікування збудниками природно вогнищевих інфекційних захворювань. Найбільш поширеним з таких захворювань серед населення Сумщини протягом останніх років став іксодовий кліщовий бореліоз або хвороба Лайма.

За останні 5 років на території області зареєстровані 242 випадки іксодового кліщового бореліозу (ІКБ), з них у 2014 році - 48 випадків, в Україні – понад 1600. За 4 місяці поточного року в області захворіло на ІКБ 5 осіб. На 19 адміністративних  територіях у 144 географічних точках області виявлені природні вогнища хвороби Лайма, які приурочені головним чином до лісових ландшафтів, де збудник циркулює між кліщами та дикими тваринами. Осередки інфекції функціонують і в населених пунктах, насамперед у лісопаркових зонах, на територіях із зеленими насадженнями.

Іксодові кліщі, які є переносниками збудників хвороби Лайма - борелій, широко розповсюджені на території нашої області. Кліщі частіше зустрічаються у помірно затемнених і вологих місцях лісу із густою травою і підліском. Вони концентруються біля лісових стежок і підстерігають свою «здобич» сидячи на траві, гілках кущів, дерев, адже для забезпечення циклу розвитку (перехід від стадії личинки до німфи і дорослих самки або самця) їм необхідна кров. Якщо у безпосередній близькості від кліща проходитиме тварина або людина, його реакція буде миттєвою: лапками, що мають кігтики та присоски, він надійно чіпляється до своєї майбутньої «жертви», а далі обирає місце для харчування. У людини частіше всього кліщ присмоктується в місцях з тонкою шкірою і великою кількістю судин (шия, груди, пахові ділянки тощо), у дітей - на волосяній частині голови. Присмоктування німфи, яка за розмірами дещо більша за макове зернятко, дуже часто залишається непоміченим. Оскільки до складу слини кліща входять анестезуючі речовини, відчуття болю і свербіння виникає лише через 6-12 годин. Процес насичення кров’ю самок може тривати 6-8 днів.

Слід пам'ятати, що інфікування людини відбувається впродовж усього періоду кровосмоктання. Тому чим швидше зняти з тіла кліща, який присмоктався, тим меншу дозу збудника він передасть і тим менша ймовірність розвитку захворювання.

Питома вага кліщів, інфікованих збудниками хвороби Лайма, може коливатись від 5 – 15% до 50%. Тому ризик захворювання осіб, що постраждали від нападу кліщів, є достатньо високим.

Початок хвороби Лайма за своїми проявами дуже подібний на звичайні застудні захворювання або грип: слабкість, підвищення температури, болі у суглобах, м’язах, збільшення лімфатичних вузлів, що виникають після укусу кліща або перебування у лісі.

У 40 - 50 % інфікованих людей на місці присмоктування кліща на 2-4 день або пізніше (через 12-14 днів) виникає червона пляма - мігруюча еритема - яка з часом зростає в розмірах і може сягати до 20-30 см і навіть 60 см у діаметрі. Поява мігруючої еритеми після присмоктування кліща є прямим показанням для звернення до лікаря і призначення лікування.

При гострій інфекції патологічні зміни відбуваються на шкірі, у суглобах, органах серцево-судинної, нервової систем. Прогноз при своєчасно розпочатому лікуванні - сприятливий.

Крім гострої інфекції може бути і хронічна її форма, коли уражаються ці ж самі органи або їх системи, але прояви хвороби та характер змін є більш складними. Причому хронічна форма захворювання частіше розвивається у осіб, які не отримували лікування.

То що ж необхідно робити після укусу кліща?

Запам’ятайте, що видалити кліща найкраще зможе фахівець: лікар-хірург у хірургічному кабінеті або травмпункті. Для самостійного видалення кліща можна скористатись одним із наведених нижче способів:

• захопіть кліща пінцетом або пальцями рук, обгорнутими марлевою серветкою, якомога ближче до його ротового апарату ("під головку") і, тримаючи строго перпендикулярно до поверхні укусу, витягають, розкачуючи або вивертаючи навколо осі тіла кліща легкими рухами. Напрям обертання при цьому не є принциповим.
• міцну, не дуже тонку нитку (краще бавовняну) зав’язують у вузол, якомога ближче до ротового апарату кліща, і, розтягнувши кінці нитки в боки, кліща витягують, підтягуючи його вверх. Різкі рухи недопустимі.

Слід зазначити, що видалення кліща слід проводити обережно, не стискаючи надмірно пінцетом або пальцями рук його тіло, оскільки при цьому можливе вичавлювання вмісту кліща разом зі збудниками у ранку. Важливо також не розірвати кліща при його видаленні. Голівка, що залишається у шкірі, може спричинити запалення та нагноєння.

Не варто наносити на кліща масляні розчини. Кліщ при цьому може задихнутися і мертвим залишиться у шкірі, що значно ускладнить його видалення.

Після видалення кліща ранку необхідно обробити спиртовим розчином йоду або зеленки. Обов’язково, після зняття з себе кліща, що присмоктався, зверніться до лікаря-інфекціоніста за місцем проживання, який, при необхідності, призначить профілактичне лікування.

Через те, що остаточних даних про ендемiчнi щодо ІКБ території не має, але їх кількість, як і захворюваність на цю інфекцію, постійно зростає, рекомендується проводити амбулаторне спостереження за всіма особами, що постраждали від укусів клiщiв. Воно включає вимірювання температури і спостереження за місцем укусу протягом 30 днів.

Для того, щоб запобігти нападу кліщів, а з тим і запобігати захворюванню на іксодовий кліщовий бореліоз, необхідно перед відвідуванням лісу застосувати засоби індивідуального захисту.

За відсутності протикліщового костюма доцільно використовувати одяг з об’ємних тканин, товщина яких більша за довжину хоботка кліща. Одяг надягається таким чином, щоб перешкодити заповзання кліща. Сорочка повинна бути з довгими рукавами і щільно прилягаючими коміром та манжетами. Потрібно заправляти сорочку в штани, штани – в шкарпетки, на голову вдягти капелюх або пов’язати її косинкою. Взуття повинно бути закритим без жодних отворів. Кліщ присмоктується не відразу, якщо людина вдягнена належним чином, то кліщ до шкіри не добереться.

Одяг можна обробити репелентами, які наносять горизонтальними смугами, кліщ, який повзе по одягу завжди вгору, сягнувши межі обробленої смуги, завертає назад і навіть може відпасти. Для відлякування кліщів застосовують репеленти: «ДЕТА», «Тайга», «Редет», «Арнет», «Акрофтал», «Пермет», «Кедр», «Оксазоль» та інші.

Для захисту дітей розроблені препарати зі зниженим вмістом репеленту зокрема креми («Фталар» i «Ефкалат», одеколони «Пiхтал», «Евiтал», засiб «Камарант» тощо). Для дітей віком від 3-х років використовують креми «Офф-дитячий», «Бiбан-гель» тощо.

Одним із надійних засобів запобігання захворювання є часте проведення само- та взаємооглядів з метою своєчасного виявлення і позбавлення від кліщів. Огляди проводяться через кожні дві години перебування в природних умовах і після повернення з лісу. Дома треба зняти одяг, ретельно оглянути його і тіло; не заносити в приміщення свіжозірвані рослини, верхній одяг і інші предмети, на яких можуть бути кліщі. Необхідно оглянути собак і інших тварин, які перебували разом з вами, для виявлення і видалення з них кліщів, що присмоктались. Бажано одразу змінити одяг і білизну, випрати його та випрасувати, не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому, витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області (тел. 25-05-26).