Стрес та як його уникнути
Для нормального функціонування нервової системи потрібно, щоб робота поєднувалася з відпочинком, напруження змінювалося розслабленням. Слід планувати свої справи на роботі так, щоб їх можна було виконати протягом робочого дня, а дозвілля присвятити улюбленому заняттю. Для цього повинен бути встановлений порядок дня, що регламентує час роботи, відпочинку, харчування, сну. І.П.Павлов писав: „У житті людини немає нічого більш владного, ніж ритм”. Вироблення режиму дня сприяє ритмічній діяльності всього організму. Без такого розпорядку повсякденні справи тяжіють над людиною, викликають занепокоєння, напруження, хвилювання, що може призвести до виснаження нервової системи, а отже, й до порушення діяльності серця та обміну речовин.
Щоб зняти психоемоційне напруження, щодня треба виділяти не менш ніж годину на прогулянки. Ні вечірні години, ні вихідні дні не слід використовувати для продовження тієї самої роботи.
Дуже важливо правильно використовувати час для приймання їжі. На жаль, багато людей під час їди далі напружено обмірковують свої робочі справи, обговорюють їх з колегами або читають, позбавляючи себе повноцінного відпочинку, і тим самим знижують продуктивність праці..
До речі, не слід розуміти відпочинок як неробство. Добре знімає нервове напруження активний відпочинок. Сам по собі перехід з одного виду діяльності на інший здатний справляти благотворний вплив. Якщо ви втомилися і не можете виконати завдання, краще зайнятися будь-чим, ніж ледарювати. Після розумового навантаження доцільні фізичні вправи (наприклад, робота в саду, майстрування), а після фізичної праці корисно відпочити - почитати книжку, пограти в шахи.
Чимало людей помилково вважають, що вибух емоцій, розмова на підвищених тонах допомагають їм краще обстоювати свою думку. А все якраз навпаки: бесіда у спокійній обстановці, спроба зрозуміти точку зору співбесідника дають кращі наслідки.
Стосунки людей у колективі, сім’ї накладають відбиток на цілий комплекс фізіологічних та біохімічних процесів, які врешті-решт визначать стан здоров’я людини. Чуйні товариські стосунки в колективі, добрі відносини між людьми можна вважати одним з найкращих засобів запобігання інфаркту міокарда, адже більшу частину часу ми проводимо на роботі й серед людей. Видатний кардіолог О.Л. М’ясников говорив: „Не стріла і не холестерин ранить серце людини, а рука ближнього”.
Після роботи ще довго може зберігатися підвищене нервове напруження. Тому, коли людина приходить додому, слід зняти це напруження. Досить однієї усмішки, кількох слів про будь-які приємні новини, щоб розслабитися і відпочити. Розмову ж про малоприємні справи варто заводити лише тоді, коли людина повністю відключилася від переживань, пов’язаних із роботою.
Намагайтеся зберегти в сім’ї любов, що вас з’єднала! Зробіть ваше життя духовно багатим. Згадайте, коли ви востаннє ходили до театру, на концерт, були в музеї. Чи не обмежуєтеся ви лише переглядом телепередач? Складіть собі програму підвищення вашого культурного рівня, старанно подумайте, як її виконати.
Не беріть на себе відразу багато, це не лише стомлює, але й позбавляє бажання щось робити.
Зверніть увагу на друзів. Чи не перетворюються ваші зустрічі з ними в сидіння за столом і споживання кави, алкоголю? Куди цікавіше й корисніше разом відвідати театр, естрадний концерт, подивитися нову циркову програму, кінофільм, відпочити на природі.
Творець теорії стресів Г.Сельє висловив думку, яка може допомогти встановити душевну рівновагу чи усунути сумніви у правильності своєї поведінки: „Прагнучи до найвищої із доступних тобі цілей, не вступай у боротьбу через дрібниці”. Ось чому в інтересах здоров’я, свого та оточуючих, потрібно зробити все для його поліпшення. Щоб нервова система не перенапружувалася, слід об’єктивно оцінювати свої можливості, - скажімо, не ставити перед собою та іншими людьми завдань, які не можна розв’язати. Інакше виникнуть конфлікти з оточуючими людьми й нервові зриви. Адже в кожного є свій рівень можливостей – у одного він вищий, в іншого – нижчий.
Особливо шкідливий стрес від невдач чи надій, що не справдилися. Людина, з її високорозвиненою нервовою системою, надто чутлива до таких психічних травм. Однак існують певні методи, які допомагають у складних ситуаціях. У той же час немає готового рецепту на всі випадки життя. В.Г.Белінський писав: „Створює людину природа, але розвиває і формує її суспільство”.
Отже, для профілактики стресів можете вибрати те, що вам найбільше підходить:
1) поводьтеся з іншими так, як ви хотіли б, щоб вони поводилися з вами;
2) визнайте, що досконалість неможлива, однак у кожному виді досягнень є своя вершина, якої слід прагнути;
3) цінуйте радість справжньої простоти буття. Уникаючи всього показового й химерного, ви здобудете любов і повагу тих, хто вас оточує;
4) з якою б життєвою проблемою ви не зіткнулися, зважте спочатку, чи варта вона того, щоб вести за неї боротьбу;
5) поступово зосереджуйте увагу на світлих сторонах життя. Мудре прислів’я говорить: „Беріть приклад з сонячного годинника – ведіть рахунок лише радісним дням”;
6) ніщо не бентежить більше, ніж невдача; ніщо не підбадьорює сильніше, ніж успіх. Навіть після нищівної поразки боротися з гнітючою думкою про невдачу найкраще за допомогою згадки про успіх. Це надзвичайно ефективний засіб відновлення віри в себе, конче потрібної для наступних перемог. Будь-яка людина має що згадати з гордістю;
7) якщо вас чекає неприємна справа, не відкладайте її. ”Розітніть нарив, щоб швидше позбутися болю”.
Для запобігання психоемоційному перенапруженню велике значення має гігієна сну. Тривалість його для дорослої людини – 7 – 8 годин на добу. Щоб сон був міцний, потрібно лягати спати в той самий час і за 1 -2 години до сну припинити напружену розумову працю.
А що робити, коли сон порушений? Адже, як писав В.Гюго, безсоння – це насильство ночі над людиною. Передусім, треба порадитися з лікарем. Він допоможе виявити причини, що призвели до безсоння, дасть відповідні поради. При порушенні сну не варто пити ввечері каву, міцний чай, їсти гострі страви. Перед сном бажано прогулятися 20-30 хвилин, прийняти теплу ванну або душ, випити теплого молока чи води з чайною ложкою меду.
Якщо ж безсоння приймає впертий і затяжний характер, то лікар призначає електросон або снотворні засоби. Електросон – метод не медикаментозної терапії, що сприяє розвиткові стану, схожого на спокій, дрімоту чи сон. Електросон не шкідливий, не викликає побічної дії, алергічних реакцій, і хворий не звикає до нього. За допомогою електросну вдається зняти розумову та емоційну перевтому в людей, які займаються розумовою працею, відновити порушений сон, вплинути на обмінні процеси в організмі, запобігти виникненню метеопатичних реакцій при несприятливій погоді.
Часто пацієнти бояться, що звикнуть до ліків, і не приймають їх. Але сучасні снотворні препарати, як правило, лікарі призначають на нетривалий час, тому хворий до них не звикне. Хронічне ж недосипання призводить до порушень діяльності різних систем організму, передусім нервової й серцево-судинної, що сприяє зниженню працездатності. Отже, краще прийняти снотворні засоби, якщо вони призначені лікарем, і спати, ніж мучитися від безсоння. Як писав У.Шекспір, „сон – це чудо матері-природи, найсмачніша із страв на земному бенкеті”.
Наталія Зобова, санолог управління охорони здоров’я Сумської міської ради
