Вода – колиска життя. Без неї неможливе існування жодної з відомих форм живих істот-рослин, тварин, бактерій та інших. Людина також не може прожити без води. Наше тіло на 80 % складається з цієї унікальної речовини, у водному середовищі відбуваються всі обмінні процеси в організмі.
Щорічно у березні вся планета відзначає Всесвітній день води. Ідея про проведення такої дати вперше була оголошена на коференції ООН з охорони оточуючого середовища і розвитку (ЮНСЕФ) у Ріо-де Жанейро в 1992 році. За висновками експертів ООН більше 20 процентів населення Землі, а це майже мільярд 500 млн осіб, страждають від нестачі води, придатної для пиття та зрошування посівів.
Водні ресурси є найважливішим елементом національного багатства і відрізняються високою динамічністю, на відміну від інших природніх ресурсів вони безперервно відновлюються, їм властива значна мінливість не тільки в часі, але й у просторі. З кожним днем вода стає все більш необхідною в умовах сучасного виробництва. На сьогоднішній день вода є ресурсом, що забезпечує нормальний розвиток суспільства, а чисті прісні води це цінний та дедалі більше обмежений природний компонент. Вже сьогодні більшість областей України відчувають дефіцит якісної питної води.
Вода є єдиною речовиною на нашій планеті, яка може приймати три стани: рідкий, газоподібний і твердий. Найсильніший розчинник – це вода. Вченим вдалося довести, що найперші живі організми, які з’явилися на нашій планеті, виникли у воді. За все життя людина випиває близько 75 тонн води.
Природній процес очищення підземних вод може займати декілька тисячоліть. Вчені довели, що вода має пам’ять. В той момент, коли вода торкається будь-якої речовини, у неї відразу з’являється вся інформація про дану речовину. Ці дані відбиваються на поверхні води, проте це ніяк не впливає на її хімічний склад. Як відомо, молекули води складаються з кластерів. І ось кожен такий кластер має 440 тисяч «осередків» пам’яті.
За даними ВООЗ кожні 8 секунд від забрудненої води помирає дитина. Вода – це перше, що шукають дослідницькі групи на інших планетах. Кількість води та її якість впливає не тільки на наше самопочуття, а й на наш зовнішній вигляд. Так сама вода бере активну участь у всіх процесах, що відбуваються в людському організмі. 85% хвороб поширюються через воду. Від хвороб, які передаються через воду, щорічно помирає понад 25 млн людей. Вживання таких речовин як алкоголь та кофеїн, веде до тотального зневоднення. Організм людини складається з води на 80%, але в старості цей відсоток зменшується. Якщо впродовж тривалого часу вживати дистильовану воду, то це приведе до дефіциту мінеральних солей в організмі і порушення його функціонування.
Законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та інших нормативно-правових актів, які визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування систем питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
Невідповідність питної води санітарно-хімічним та бактеріологічним показникам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.
Державний санітарно-епідеміологічний контроль та поточний моніторінг у сфері питного водопостачання на рівні окремих адміністративних територій здійснюють територіальні органи Держпродспоживслужби України та обласні Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України згідно із санітарним законодавством у порядку запобіжного та поточного нагляду.
На жаль, в межах території Сумської об’єднаної територіальної громади протягом останніх років систематично рееструються незадовільні показники якості та безпечності води питної із централізованих та децентралізованих джерел водопостачання. Значна частина населення, особливо в сільських населених пунктах, споживає воду з колодязів, яка легко забруднюється весняними паводками, дощами, таненням снігу, ґрунтовими та стічними водами, агрохімікатами тощо. За даними статистичних досліджень, коли йдеться про сільські території, здебільшого забруднена нітратами та бактеріями вода – провина самих господарів. Передусім, нітрати є ознакою органічного забруднення водоносного горизонту, тобто людиною або використовуються азотовмісні органічні добрива, або це є фекальне забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби тощо. Люди самі створили такі умови, адже це, як правило, приватна територія.
Вживання питної води, яка містить понаднормовому кількість нітратів, в окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи.
Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіНу 2.2.4-171-10), а вміст шкідливих речовин у воді не повинен перевищувати гранично допустимі норми. Вживати воду можна тільки будучи абсолютно впевненими в її безпеці. Гарантією чистої води є відповідний стан колодязя, а також висновки лабораторії, яка проводить лабораторний аналіз питної води. Тому санітарно-технічний стан колодязя, його влаштування та утримання є одним із факторів, що впливають на якість води та її безпечність. Завдяки дотриманню певних вимог та рекомендацій власниками колодязів та самими користувачами можна запобігти забрудненню води. При виборі місця влаштування колодязя слід враховувати те, що він має бути розташований на незабрудненій та захищеній місцевості, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, старих покинутих колодязів тощо. Влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються повінню, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених, а також на проїзній частині вулиць – забороняється.
Згідно з ДСанПіНу 2.2.4-171-10 під час влаштування шахтних колодязів необхідно дотримуватись таких вимог:
- ізоляція колодязя від проникнення поверхневих вод (дощових і талих);
- здійснення влаштування стінок колодязя монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності – каменем, керамікою, цеглою чи деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин;
- у разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком. Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини;
- підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині;
- у разі влаштування колодязя у відкритих котлованах на дні колодязя необхідно влаштовувати гравійні фільтри;
- наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, споруджується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс;
- для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної;
- для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим «журавлем» з відром для загального користування.
- біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя);
- для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити «замок» із утрамбованої глини (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.
Перед введенням в експлуатацію рекомендується виконати тривале відкачування води у декілька повних об’ємів, дезінфекцію та повторне відкачування води до зниження залишкових кількостей дезінфектанту до норми.
Користуючись колодязем, велику увагу необхідно приділяти його захисту від забруднення і періодично ремонтувати, запобігати накопиченню мулу, що погіршує смак і запах води та є сприятливим середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів.
Колодязь потрібно очищати не рідше одного разу на рік та повністю відкачувати воду.
Дезінфекцію колодязів необхідно проводити спеціальними деззасобами за певними критеріями: при встановленні мікробіологічного забруднення води, при виникненні надзвичайних ситуацій (повеней, затопленні територій, в результаті сильних злив), а також з профілактичною метою. Також це рекомендовано робити після кожного ремонту або очищення. З метою попередження виникнення захворювань серед користувачів води весною та восени треба проводити профілактичне знезараження води. Його починають з визначення об'єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, очікують, поки колодязь наповниться водою, та дезінфікують повторно. У випадку, коли вода криниці забруднена, змінився смак, запах, колір чи з інших причин потрібно проводити лабораторні дослідження води за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками. В разі виявлення невідповідності води вимогам санітанного законодавства, необхідно відкачати воду з колодязя та провести санацію, яка включає попередню дезінфекцію надводної та підводної частини колодязя об’ємним способом, очищення, при потребі – ремонт. Після проведення санації колодязя рекомендовано ще раз провести лабораторний контроль якості питної води за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.
Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води є проведення лабораторних досліджень атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір)та, відповідно, не викликають підозри щодо її небезпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.
У зв’язку з цим рекомендовано власникам колодязів проводити аналізи води щороку. Сюди входить, зокрема, загальний хімічний аналіз: РН, запах, забарвленість, окисність, хлориди, загальна жорсткість, аміак, сульфати, нітрати, нітрити, сухий залишок, каламутність, смак і залізо.
Прості та доступні правила допоможуть кожному із нас зберегти не тільки колективне здоров’я громади, а й оточуюче середовище. Вода і людина нерозривно пов’язані один з одним. Без неї люди просто б не вижили.
Дбайте про якість питної води та пам'ятайте, що дотримання вимог й рекомендацій допоможе вам уникнути захворювань, пов'язаних із вживанням питної води!
