За даними Держпродспоживслуби України за І півріччя 2025 року зареєстровано 33 спалахи гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 405 осіб, з них 275 дітей (68 %).

Епіднеблагополуччя мало місце на території 15 областей та у м. Києві, зокрема у м. Києві – 5 спалахів, Черкаській області – 4, Закарпатській, Київській, Львівській областях по 3 спалахи, Івано-Франківській, Кіровоградській, Рівненській та Чернівецькій областях по 2 спалахи, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Чернігівській областях по 1 спалаху. При цьому спеціалісти територіальних органів Держпродспоживслужби з початку поточного року взяли участь у розслідування 30 випадів ботулізму з 40 постраждалими. 3 летальних випадки ботулізму у Дніпропетровській, Київській та Чернігівській областях були пов’язані із рибною продукцією домашнього приготування.

За результатами розслідування випадків ботулізму за 6 місяців 2025 року встановлено, що 19 випадків з 27 постраждалими пов’язані з вживанням м’ясної та рибної продукції домашнього приготування; 4 випадки з 6 постраждалими – м’ясною та рибною продукцією невідомого походження; 2 випадки з 2 постраждалими – з продукцією, придбаною на стихійному ринку у приватних осіб; 3 випадки з 3 постраждалими пов’язані з продукцією придбаною в торговельній мережі; у 1 випадку з одним постраждалим – фактор інфікування не встановлений.

Ботулізм – особливо небезпечна гостра токсикоінфекція, викликана паличкою Clostridium botulinum та її токсином. Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей. Збудники ботулізму широко поширені в природі. Вегетативні форми і спори виявляються в кишківнику різних домашніх і особливо диких тварин, водоплавних птахів, риб. Потрапляючи у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок), спори довгостроково зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або випорожненнями тварин, птахів, риб, можуть містити спори або вегетативні форми збудників ботулізму. Проте, захворювання може виникнути тільки при вживанні тих продуктів харчування, які зберігалися при анаеробних або близьких до анаеробних умовах без попередньої достатньої термічної обробки. В зоні ризику консерви, особливо домашнього приготування, копчені, в’ялені м’ясні та рибні вироби, а також інші продукти, в яких є умови для розвитку вегетативних форм збудників та токсиноутворення. Найчастіше реєструються захворювання, пов’язані із вживанням грибів домашнього консервування, копченої або в’яленої риби, м’ясних і ковбасних виробів, бобових консервів. Ці продукти викликають групові, «сімейні» спалахи захворювань. Якщо інфікований продукт твердофазний (ковбаса, копчене м’ясо, риба), то в ньому можлива, так звана, «гніздова» інфікованість збудниками ботулізму і утворення токсинів. Тому зустрічаються випадки захворювання на ботулізм, коли не всі особи, які вживали один продукт, хворіють. Таким чином, основним шляхом передачі захворювання є харчовий, обумовлений вживанням консервованих у домашніх умовах продуктів харчування.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 2-24 год після споживання зараженої їжі. Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період. Симптоми ботулізму найчастіше з’являються поступово, немає різких підйомів температури. Порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму. Хворого турбує «сітка або туман» перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов’язано з паралічем очних м’язів. Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлад ковтання, може змінитися тембр голосу. Усі ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м’язів. Хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках пацієнтів турбує відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність, що є причиною смерті при ботулізмі. За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості перебігу захворювання. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків – введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін).

У питаннях профілактики ботулізму основним є дотримання чистоти сировини. Тому, чим чистіше відмито городину перед консервуванням, чим ретельніше промита риба перед засолом, тем менше ймовірність потрапляння до продукту збудника ботулізму. Рибу перед засолом у домашніх умовах необхідно звільнити від нутрощів, ретельно промити зовнішню й внутрішню поверхні. Гриби складно повністю звільнити від мікрочастинок ґрунту, тому не рекомендується консервувати їх у герметично закритих банках в домашніх умовах. При домашньому консервуванні, особливо овочів, що містять мало природної кислоти, необхідно додавати за рецептурою оцтову, лимонну кислоти, тому що збудник ботулізму не любить кисле середовище. Важливо добре стерилізувати банки й кришки безпосередньо перед закладкою в них продуктів. При консервуванні в домашніх умовах, особливо м’ясних і рибних продуктів, необхідно проводити тиндалізацію (протягом двох діб прогрівати при температурі 100°С 5 хвилин для переходу спор у вегетативну форму), після чого простерилізувати консерви при температурі 100°С – не менше 40-60 хвилин з подальшою їх герметичною упаковкою. Найменше здуття кришки – причина для категоричної відмови від уживання в їжу вмісту даної банки. Також необхідно категорично виключити придбання виготовлених у домашніх умовах консервів, в’яленої, копченої, солоної риби й інших продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі у приватних осіб. З метою попередження харчових отруєнь необхідно не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються; швидкопсувні продукти зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх реалізації; ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати; сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки); не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб.

Особливу увагу сьогодні потрібно приділяти умовам придбання риби та рибопродуктів. Необхідно унеможливити їх придбання в зонах стихійної торгівлі або у невідомих продавців, адже недоброякісна особливо небезпечна рибна сировина із зон підтоплення, басейну Чорного та Азовського морів може використовуватися безвідповідальними співвітчизниками для отримання прибутку. Центральні органи державної влади та органи місцевого самоврядування приділяють особливу увагу та здійснюють жорсткий контроль за умовами реалізації продуктів харчування та харчової сировини, тому в місцях організованої торгівлі держава та суб’єкти господарювання гарантують їх якість та безпечність.

У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль в животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

Пам’ятайте, що хворобу легше попередити, ніж лікувати!