Надрукувати
Перегляди: 31

Спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання лісових відносин є Лісовий кодекс України. Даним кодексом визначаються особливості використання лісових ресурсів у порядку загального і спеціального використання, в залежності від їх видів.

До загального використання лісових ресурсів належить право вільного перебування громадян в лісах державної та комунальної власності (на перебування в лісах приватної власності потрібна згода власника). При цьому, не потрібна наявність спеціального дозволу у разі збирання для власного споживання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, грибів та інших лісових ресурсів, крім випадків, передбачених Лісовим кодексом України та іншими законодавчими актами України.

У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів:

Використання лісів для даних цілей здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться відповідно до вимог законодавства винними в цьому особами за їх рахунок до стану, придатного для використання за призначенням.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є: