У 2025 році комісіями органів місцевого самоврядування, до яких були залучені спеціалісти Держпродспоживслужби, було охоплено обстеженнями лише 23% джерел централізованого водопостачання i 7% громадських шахтних колодязів, що е на балансі у громадах, та використовуються населенням як основні та додаткові джерела водопостачання.

Санітарні паспорти відповідно до вимог законодавства наявні лише на половину громадських шахтних колодязів.

За результатами проведених лабораторних досліджень у 2025 році не відповідали гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками 21,7% (у 2024 році – 12,6%) проб, відібраних з джерел централізованого водопостачання, а з джерел нецентралізованого водопостачання – 61,1% (у 2024 році – 30,8%).

За мікробіологічними показниками безпеки відхилення встановлені у 8% (у 2024 році – 3,9%) проб, відібраних з джерел централізованого та у 10% (у 2024 році – 4,8%) проб – з джерел нецентралізованого водопостачання.

Основні джерела забруднення, що можуть негативно вплинути на якість та безпечність води колодязів
• Неправильне розміщення вигрібних ям, дворових вбиралень, гноєсховищ поблизу джерел води;
• незадовільний санітарно-технічний стан колодязів;
• підтоплення джерел на територіях під час паводку;
• витік та просочування стічних вод та органічних i мінеральних добрив з ділянок, де вони застосовувались, у ґрунтові води під час аварійних ситуацій з пошкодженнями та розгерметизацією мереж централізованого водопостачання та водовідведення тощо

Нормативно-правова база
• Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;
• ДСанПіН 2.2.4- 171 -10 «Гігієнічні вимоги до питної води. призначеної для споживання людиною».

Відповідальність за стан джерел водопостачання та якість води в межах населених пунктів покладається на органи місцевого самоврядування та власників приватних джерел.

Рекомендовані заходи для органів місцевого самоврядування
• організація та координація моніторингу якості води з джерел централізованого водопостачання та громадських колодязів;
• постійне інформування населення про ризики поширення хвороб, пов’язаних з питною водою (бактеріальні та вірусні інфекції, водно-нітратна гемоглобінемія та ін.);
• контроль за дотриманням зон санітарної охорони джерел централізованого водопостачання та санітарних відстаней до джерел нецентралізованого водопостачання (не менше 20, оптимально 50 м) від джерел можливого забруднення;
• ініціювання очищення, ремонту та дезінфекції громадських колодязів;
• сприяння впровадженню систем доочистки води;
• заборона використання води з перевищенням нітратів для приготування дитячого харчування;
• співпраця з територіальними органами Держпродспоживслужби щодо обстежень та паспортизації громадських шахтних колодязів.

Система профілактика та інформування населення — ключові чинники збереження громадського здоров’я.