За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України у 2024-2025р. спостерігалось зростання кількості зареєстрованих випадків Лайм-бореліозу на 24,2 %. За 2025 рік максимальну кількість хворих виявлено у Сумській області (50,99 на 100 тис.) із перевищенням середнього по Україні рівня захворюваності (16,46 на 100 тис.) в 3 рази.

Кількість уражених бореліозом людей в нашому регіоні була значно більшою, ніж в таких областях із максимальними показниками, як Полтавська (44,48 на 100 тис.), Київська (43,03 на 100 тис.), Вінницька (26,09 на 100 тис.), Житомирська (24,33 на 100 тис.), Тернопільська (39,57 на 100 тис.), Чернігівська (38,81 на 100 тис.).

Саме тому напередодні весняного потепління необхідно згадати про неблагополучні наслідки контакту із природним довкіллям.

І хоча пік активності іксодових кліщів припадає на червень-липень, під час підвищення середньодобових температур на початку березня слід пам’ятати про можливість ураження людей інфікованими збудником бореліозу кліщами під час прогулянок та перебуванні в лісі, на присадибних ділянках, в місцях масового відпочинку.

За даними офіційного вебсайту ДУ «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», територія м. Суми та окремих населених пунктів Сумської МТГ лишається епідемічно неблагополучною за рівнем захворюваності на хворобу Лайма, адже показник ураженості населення у 2025 році перевищував середній рівень в Україні майже в 5 разів, середньообласний рівень – на 60 %.

Напади кліщів зазвичай реєструються в природних біотипах селищ та міст, в приватних садибах, на дитячих майданчиках, в місцях масового відпочинку.

Зазначені факти викликають вмотивований неспокій та свідчать про те, що природньо-осередкові інфекційні хвороби є реальною проблемою для адміністративних центрів із розвинутою інфраструктурою.

Нагадаємо особливості цієї небезпечної інфекційної хвороби та заходи щодо її профілактики.

Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, хронічна мігруюча еритема, кліщова еритема) – природно-осередкова трансмісивна хвороба, яка спричиняється бореліями (Borellia burgdorferi) та супроводжується мігруючою кільцеподібною еритемою, гарячкою, ураженням центральної і периферичної нервової системи, серця і великих суглобів.

Природним резервуаром борелій є дикі та деякі свійські тварини (гризуни, олені, птахи, кішки, собаки, вівці, велика рогата худоба), які виділяють збудника з сечею.

Механізм передачі інфекції трансмісивний.

Зараження відбувається переважно влітку (травень-серпень) через укус пасовищного кліща роду Ixodes.

Природна інфікованість кліщів досягає 30-60 %, можлива трансоваріальна передача інфекції.

Природні осередки бореліозу зустрічаються в США, Австралії, в країнах Європи, в Сибіру.

За рівнем щорічної захворюваності хвороба Лайма займає одне з перших місць серед природно-осередкових інфекцій. Інкубаційний період – від 3 до 35 діб. Захворювання починається гостро з гарячки, ознобу, головного болю, міалгій, артралгій, катаральних явищ з боку верхніх дихальних шляхів та диспепсії. Типовою ознакою початкового періоду хвороби є поява на шкірі в місці недавнього укусу кліща (ділянка шиї, талії, сідниць, стегон) кільцеподібної еритеми, яка поступово збільшується (до 60-70 мм в діаметрі), має блідо-ціанотичний центр і підняті яскраво-червоні краї.

Іноді хвороба Лайма перебігає без кліщової еритеми, з неврологічними, серцево-судинними, ревматичними проявами. Такий перебіг частіше спостерігається у дітей. Діагностика в ендемічних районах ґрунтується на клінічних даних – появі одного або декількох симптомів після укусу кліща. Лікування проводять в умовах інфекційного стаціонару.

З метою профілактики під час перебування в ендемічній місцевості застосовують індивідуальні засоби захисту від кліщів, проводять акарицидні заходи.

Не підлягає сумніву, що найкращою профілактикою є уникати укусів кліщів.

У вологих місцевостях кліщі добре розвиваються в траві, тому під час прогулянок слід пересуватися посередині стежки, відпочивати в зонах, максимально позбавлених від рослинних хащів та чагарників.

Після прогулянок шкіру необхідно щодня оглядати і видаляти кліщів, прикріпленого кліща потрібно механічно видалити протягом першого дня, уникаючи відривання частин його тіла. Якщо кліщ все-таки вчепився, краще видаліть його в лікувальному закладі. Адже інфікування може статися через неправильне видалення паразита, коли його ненароком причавити.

Вдаватися до самопорятунку можна лише у крайньому разі. Кліща видаляйте пінцетом із тупими чи заокругленими кінцями. Перед цим шкіру обробіть будь-яким антисептиком.

Необхідно захопити кліща пінцетом якомога ближче до шкіри і обережно тягнути його вертикально вгору. Після цього шкіру повторно змастіть антисептиком. Якщо немає пінцета, можна витягти кліща руками, одягнувши гумові рукавички, або захистивши пальці бинтом. Після цього обов’язково помийте руки з милом або обробіть антисептиком. Якщо немає інструментів, то можна видалити кліща петлею із грубої нитки. При цьому кліщ захоплюється якомога ближче до шкіри і акуратно витягується.

Видалення кліща необхідно проводити з обережністю, не здавлюючи його тіло, оскільки при цьому можливе видавлювання вмісту кліща разом із збудниками хвороб в ранку. Важливо не розірвати кліща при видаленні ‒ залишена в шкірі частина може викликати запалення і нагноєння.

Якщо при витяганні кліща відірвалася його головка, яка має вигляд чорної крапки, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють головку стерильною голкою (попередньо простерилізованою на вогні), так, як ви видаляєте звичайну скалку.

Після того, як ви витягли кліща, варто відвідати інфекціоніста. Але якщо такої можливості немає, треба спостерігати за місцем укусу протягом трьох тижнів. Якщо з’явилася кільцеподібна еритема ‒ слід одразу ж звернутися до лікаря. Кільцеподібна еритема ‒ типовий первинний прояв бореліозної інфекції. Це почервоніння шкіри, яке з’являється навколо місця укусу кліща і поширюється від нього у вигляді кола, діаметром щонайменше 4-5 см. чітко навколо місця укусу. Якщо ви помітили щось схоже, але в іншому місці, слід також звернутися до інфекціоніста. Вас міг вкусити інший кліщ, ви просто цього не помітили.

Провідним засобом від укусів кліщів є використання підібраного для прогулянок одягу, який надійно закриває тіло. У цьому сенсі шорти для походу в ліс не можуть бути предметом вибору. Краще всього використовувати довгі брюки з гумками внизу, щоб кліщ не міг залізти під штанину. Верхній одяг для тулуба теж повинен бути з довгими рукавами та гумками. Намагайтеся одягатися одяг світлих кольорів, на поверхні якого кліщі будуть більш помітними. Для взуття найбільш прийнятними є чоботи або високі черевики, куди можна закласти штанину. Обов’язковим є головний убір (кепка або хустка).

Проте наявність захисного одягу не забезпечує тотального захисту від ураження кліщами.

Необхідно оглядати тіло кожні 15-30 хвилин прогулянки, особливо шию, пахви, пах, вушні раковини. Найчастіше саме на цих ділянках тіла із тонкою шкірою паразитують кліщі. Захисний одяг, а також відкриті ділянки тіла потрібно обробити спеціальними речовинами.

Сьогодні існує кілька груп спеціальних захисних засобів від кліщів.

Репеленти – речовини, що відлякують кліщів, які можна наносити на одяг, а також відкриті ділянки тіла (на коліна, щиколотки і груди). При контакті з репелентом кліщ починає йти в протилежну сторону і в кінцевому підсумку покидає тіло. Одяг, оброблений репелентами, зберігає захисні властивості до 4-5 діб. Перед тим, як наносити засіб, уважно читайте інструкцію!

Акарицидні засоби – речовини, що вбивають кліщів. До складу цих препаратів входять нервово-паралітичні речовини, які викликають параліч кінцівок кліща, і він падає з одягу. Акарицидні засоби від кліщів токсичні для людини, і тому наносити їх можна тільки на одяг, але не на відкриті ділянки тіла.

Комбіновані засоби наносять тільки на одяг. Поряд із вищевикладеним ефективними є обов’язкові профілактичні заходи із знищення комарів, комах та кліщів на територіях заміських оздоровчих таборів для відпочинку дітей не пізніше 20 діб до їх відкриття; на пришкільних територіях, в санаторіях та місцях масового відпочинку, з проведенням очищення територій від чагарників, бур’янів та сухого листя, які служать місцями виплоду кліщів.
Специфічна профілактика хвороби Лайма в даний час не розроблена.

Заходи неспецифічної профілактики аналогічні таким при кліщовому енцефаліті. Вони можуть бути призначеними лише лікарем після Вашого звернення з приводу укусів кліщами або комахами в заклад охорони здоров’я.

Пам’ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках. Будьте здорові!