Техногенні катастрофи, пов’язані із інтенсивними бойовими діями, мають катастрофічні наслідки для населення нашої країни щодо розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб.
Інтенсивна міграція населення, зниження стресостійкості та імунного захисту організму людини, високі температури в теплу пору року, сприяють розповсюдженню інфекційних хвороб кишкової групи, зокрема, вірусної етіології.
За інформацією Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, щорічно кількість тих, хто захворів на ротавірусний ентерит в Україні, лишається на значному рівні (близько 3000-3500 випадків) та залежить від якості лабораторної діагностики та своєчасності і повноти надання регламентованих обсягів меддопомоги.
У 2025 році максимальна кількість уражених хворобою із значним перевищенням середньоукраїнського рівня зафіксована у Волинській (в 3,8 рази), Київській (в 2,8 рази), Львівській (у 2,4 рази) областях.
Ротавірусна інфекція – це інфекційна хвороба, яка викликається вірусним збудником роду Rotavirus та супроводжується ураженням шлунково-кишкового тракту і органів дихання.
Це досить поширене захворювання.
У немовлят та дітей молодшого віку ротавірусна інфекція є найчастішою причиною діареї.
Захворювання може давати спалахи серед членів замкнутого колективу (в родині, садках, школах).
Ротавірус інфікує майже всіх дітей у віці 3-5 років.
Частота клінічних форм досягає піку в дітей віком від 4 до 23 міс., які також мають найбільший ризик розвитку тяжкого захворювання, що потребує госпіталізації.
Хоча повторні випадки інфікування зустрічаються часто (до 3 або більше випадків ротавірусного ентериту приблизно в 42% дітей віком до 2 років), симптоми є м’якшими з кожною наступною інфекцією.
У дорослих, як правило, захворювання має субклінічний або легкий перебіг, інколи спостерігають і тяжкі випадки, особливо в імуноскомпрометованих людей і осіб похилого віку.
У помірному кліматі ротавірусний гастроентерит демонструє сезонність з піком в холодну пору року (восени та взимку в північній півкулі), з невеликою активністю захворювання протягом літніх місяців.
Заразитися можна як від хворої ротавірусом людини, так і від носія інфекції.
Вірусоносії можуть бути заразними кілька місяців, хвора людина – протягом перших тижнів хвороби. Ротавіруси здатні зберігати життєздатність до декількох місяців, перебуваючи у воді, фекаліях, на овочах.
Зараження може відбуватися фекально-оральним, повітряно-крапельним, контактним шляхом, через молоко при грудному вигодовуванні від матері до дитини. Інкубаційний період зазвичай триває 1-5 днів, після чого з’являється характерна симптоматика хвороби.
При ротавірусній інфекції найчастіше виникають біль у животі, нудота блювота, діарея, лихоманка, занепад сил, відсутність апетиту.
Симптоми захворювання переважно з’являються через 2 дні після інфікування (хоча іноді інкубаційний період може тривати до 5 днів.
Дослідження показали, що годування груддю забезпечує захист від хвороби. Хоча діти й можуть заражатися ротавірусом 4-5 разів упродовж перших 2 років життя, частота тяжкого перебігу зменшується з кожним повторним зараженням.
Тому були розроблені пероральні живі атенуйовані вакцини для запобігання тяжкому перебігу ротавірусної інфекції
Основними методами профілактики ротавірусного гастроентериту є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни.
Вакцинація, зокрема, забезпечує захист від важких форм захворювання.
Вакцина захищає немовлят від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.
Для вакцинації від ротавірусної інфекції можна використати одну з двох вакцин, зареєстрованих в Україні та в світі: Ротарикс (курс складається з 2-х доз: першу необхідно ввести не раніше віку 6 тижнів, другу – до віку 24 тижнів. Мінімальний інтервал між дозами складає 4 тижні). Ротатек (курс складається з 3 доз: першу слід ввести не раніше віку 6 тижнів і не пізніше віку 12 тижнів. Інтервал між застосуванням доз – не менше 4 тижнів).
Бажано, щоб курс вакцинації, який складається з трьох доз, закінчився до досягнення дитиною віку 20-22 тижні. При необхідності третю (останню) дозу можна ввести у віці до 32 тижнів).
Обидві вакцини є оральними, тобто вводяться у вигляді крапель в рот.
Вакцини проти ротавірусної інфекції мають високу ефективність: 9 з 10 вакцинованих дітей сформують захист проти тяжкого перебігу хвороби, а 7 з 10 вакцинованих дітей будуть захищені від захворювання будь-якої тяжкості.
ВООЗ наголошує, що використання ротавірусних вакцин має бути частиною всеосяжної стратегії боротьби з діарейними захворюваннями з розширенням профілактики (сприяння ранньому і виключно грудному вигодовуванню, миття рук з милом, поліпшення водопостачання та санітарії).
Крім того, важливо дотримуватися правил гігієни, таких як миття рук після відвідування туалету та перед прийомами їжі, а також обробка їжі та води.
Пропонується ретельне миття рук з милом, особливо після відвідування туалету та перед їжею.
Уникайте контакту з фекаліями та інфікованими предметами.
Не дозволяйте немовлятам облизувати або класти до рота іграшки або інші предмети.
Ретельно мийте овочі та фрукти, особливо перед вживанням.
Вживайте тільки кип’ячену воду.
Не вживайте продукти сумнівного походження.
Регулярно мийте забруднені поверхні з мийним засобом. Обробка поверхонь 70% розчином етилового спирту інактивує вірус.
При перших симптомах захворювання, особливо у дітей, зверніться до лікаря.
У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння або гострого респіраторного захворювання у вас чи вашої дитини (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль в животі, блювання, пронос тощо) не займайтеся самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи по допомогу.
Пам’ятайте, хворобу легше попередити, ніж лікувати.
