У травні поточного року в медіа активно поширюється інформація про смертельні випадки хантавірусної інфекції серед пасажирів круїзного лайнера MV Hondius, спалах якої призвів до щонайменше трьох летальних випадків.
Круїз стартував 20 березня в Аргентині та мав завершитися 4 травня. На момент інциденту на судні перебувало близько 150 пасажирів. Суд Мадриду, на запит уряду, відправив на карантин пасажирів та екіпаж круїзного лайнера через спалах хантавірусної інфекції.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) не виключає, що на борту лайнера могла відбутися передача хантавіруса від людини до людини. Фахівці наголошують, що така передача є рідкісним явищем, є припущення, що перший хворий міг заразитися вірусом до посадки на судно.
Існує кілька різновидів хантавірусів. Зараження може спричинити геморагічну лихоманку з нирковим синдромом або хантавірусний кардіопульмональний синдром. Обидва захворювання вважаються особливо небезпечними, вакцини від хантавіруса наразі не існує.
Центр громадського здоровья МОЗ України повідомляє, що у 2025 році мало місце погіршення епідситуації на хантовірусні інфекції із збільшенням кількості постраждалих у порівнянні із 2024 роком більш ніж у 4,3 рази.
За інформацією Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України в Сумській області, за минулий рік спостерігався максимальний в країні рівень ураженості населення хантовірусними інфекціями, їх загальна кількість становить 431 випадок.
Хантовірусні інфекції (геморагічна гарячка з нирковим синдромом та геморагічна гарячка з кардіопульмональним синдромом) є гострими вірусними природно-осередковими хворобами із лихоманкою, загальною інтоксикацією, своєрідним ураженням нирок, серця, легенів та тромбогеморагічним синдромом.
В Україні подібні захворювання трапляються практично по всій території, але найбільша кількість припадає на північно- та південно-східні райони. Резервуарами збудників хантавірусних лихоманок є різні дикі мишоподібні гризуні, зрідка щури. Циркуляція збудників існує на території декількох областей нашої країни. У підтриманні циркуляції вірусів беруть участь нориця руда, миша хатня, мишак лісовий, мишак жовтогрудий тощо.
Зараження людини відбувається повітряно-пиловим, контактним, харчовим шляхом при вдиханні сухих випорожнень інфікованих гризунів, потраплянні їх на пошкоджену шкіру та мікроураження слизових ока, носо- й ротоглотки. Передача вірусу можлива також при безпосередньому зіткненні з гризунами (роботи із біологічним матеріалом, укус пацюків) або інфікованими об’єктами довкілля (хмиз, солома, сіно. тощо), що були заражені виділеннями мишоподібних гризунів.
Допускається можливість зараження людини при вживанні продуктів, які не піддавалися термічній обробці (капуста, морква тощо) і були забруднені гризунами. Захворюваність характеризується вираженою сезонністю. Основними групами ризику вважаються лісогосподарські робітники, лісоруби, лісники, жителі сільських лісових районів, дачники. Профілактика зводиться до знищення гризунів в осередках хвороби і до захисту людей від контакту з гризунами або предметами, забрудненими їх виділеннями.
Дератизація є комплексом заходів, спрямованих на знищення різного роду гризунів, очищення від них приміщень та прилеглої території.
Гризуни завдають шкоди не лише господарству, руйнуючи землю та знищуючи посіви, вони несуть реальну загрозу здоров’ю – є переносниками небезпечних захворювань.
Тому в Україні розроблено низку нормативних актів, які зобов’язують суб’єктів господарювання усіх форм власності проводити періодичну дератизацію.
Під час цього процесу використовуються різні способи: мишоловки, хижаки, які полюють на гризунів, отрути та отруйні гази.
Згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (із змінами) порядок проведення профілактичних, поточних і заключних дезінфекційних заходів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції. Ч. 2 ст. 18 цього закону зобов’язує юридичні особи забезпечувати проведення профілактичних дій щодо знищення гризунів та комах. Особливо важливим є виконання таких заходів у дитячих навчальних, дошкільних та лікувально-профілактичних закладах. Нормативні акти Міністерства охорони здоров’я України регулюють порядок виконання дератизації. Проте дератизація – це не єдиний обов’язковий захід у боротьбі із гризунами.
Питання регламенту утримання населених місць – один із провідних розділів у рішенні зазначеної проблеми.
Необхідно зберігати продукти на складах, захищених від гризунів. Територію поблизу житла слід звільняти від чагарників, бур’янів.
При розміщенні літніх таборів, туристичних баз слід вибирати місця, не заселені гризунами. Сміттєві ями у цих випадках розміщують не менше, ніж на 100 метрів від наметів.
Полігони твердих побутових відходів повинні відповідати санітарним та технічним нормам.
Згідно з вимогами діючого законодавства оформлюються технологічні карти.
Накопичення сміття проводиться системно. Обладнана по периметру полігону огорожа повинна унеможливлювати розльот легких складових відходів та засмічення відходами прилеглої території. Екслуатація полігонів (звалищ ТПВ) повинна відбуватися з урахуванням особливостей території, характеристики земельної ділянки, коефіцієнту фільтрації грунтів, санітарно-захисної зони (відстань до поверхневих водних об’єктів). В’їзди до полігонів обладнуються функціонуючими дезінфекційними бар’єрами, що унеможливлює забруднення транспортними засобами територій поза межами полігонів. При в’їзді до полігону повинен бути обладнаний шлагбаум. В’їзд повинен охоронятися, а кількість одиниць автотранспорту та характер доставлених відходів – контролюватися.
У межах території полігону пробурюють спостережувальні свердловини. Здійснюється динамічний контроль за впливом полігону на підземні води. На кожний полігон оформлюються дозвільні документи на викиди забруднюючих атмосферу речовин.
