В Україні реєструються випадки захворювання на ботулізм після вживання в’яленої риби. Уже декілька осіб померли, в тому числі один житель Сумщини.
Ботулізм – гостра інфекційна хвороба з групи кишкових інфекцій, яка перебігає з тяжким ураженням нервової системи з порушенням зору, ковтання, мови, а також слабкістю скелетних і гладких м’язів, моторики кишок.

Збудник ботулізму – Clostridium botulinum - рухлива, спороутворююча анаеробна паличка серотипів А, В, С, D, E, F, G, їх вегетативні форми продукують сильний ботуліністичний токсин. Місцем постійного перебуванням клостридій ботулізму являється грунт, звідки вони потрапляють у воду, на фрукти, овочі, а потім – в кишківник людини, тварин птахів, риб.

Основний шлях зараження людини – аліментарний. Ботуліністичний токсин, що потрапив в організм людини з харчовими продуктами або утворений мікробами в зоні некрозу рани, швидко всмоктується, потрапляє в кров і розноситься по всьому організму. Через короткий час (1,5 – 2 години) він уражає центральну нервову систему (стовбур головного мозку і спинний мозок) та периферичні нервові закінчення.
Епіданамнез: вживання харчових продуктів, особливо консервованих, без достатньої термічної обробки; наявність ран, забруднених землею; порушення санітарно-гігієнічних та технологічних норм під час розбирання туш тварин.

Клінічні ознаки: 

• інкубаційний період триває до доби, рідше до 2-3 днів, в поодиноких випадах до 9-12 днів (чим коротший інкубаційний період, тим тяжчий перебіг захворювання);
• гострий початок хвороби з нудоти, блювання, проносу (гастроентеритичний синдром являється початковою, але не постійною ознакою захворювання);
• офтальмоплегічний синдром, який проявляються в перші години захворювання (сітка, туман, двоїння, неможливість читати, ністагм, птоз, мідріаз, анізокорія, стробізм, порушення реакції на світло);
• фаго-, назо-, глосоплегічний синдром (сухість у роті, спрага, розлади ковтання, парез м’якого піднебіння);
• фоноларингоплегічний синдром (осиплість голосу, гугнявість, афонія);
• типова наростаюча і тривала міастенія, адинамія;
• можливий розвиток парезів та паралічів різних груп м’язів: мімічних, жувальних, шийних, верхніх кінцівок, а також скелетних м’язів з послідуючим порушенням та зупинкою дихання.

При виявленні ознак захворювання обов’язкова негайна госпіталізація всіх хворих, незалежно від тяжкості захворювання, в Сумську обласну клінічну інфекційну лікарню. Там проводиться промивання шлунку та кишківника, вводиться протиботуліністична сироватка типу А,В,Е, антибіотики, тощо.

З метою профілактики захворювання особам, що вживали разом із хворим інфікований продукт, в перший день вводяться протиботуліністичні сироватки типу А,В,Е по 2 тис МО, за ними спостерігають протягом 10-12 днів. При виявленні випадків захворювання підозрілі продукти підлягають вилученню та лабораторному контролю.

Щоб не захворіти на ботулізм, необхідно дотримуватися технології переробки харчових продуктів, що виключає можливість накопичення в них ботуліністичних токсинів. Використовувати правильні методи консервування як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування (автоклавування). Сумнівні продукти перед вживанням необхідно прогрівати протягом 15-20 хв. при температурі 100оС.

При виписці зі стаціонару ті, хто перехворіли на ботулізм, повинні бути під диспансерним наглядом інфекціоніста кабінету інфекційних захворювань поліклініки за місцем проживання протягом 1 року. Медичний огляд з обов’язковим лабораторним обстеженням проводиться 2 рази на рік та за потребою, а також огляд невролога, кардіолога, окуліста.