005.jpg
Сайт працює в тестовому режимі
ЗАРЕЄСТРОВАНО
Сумським обласним
управлінням юстиції
Свідоцтво №1
від 16 січня 2004 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням
Сумської міської ради
№ 893-МР
від 26 жовтня 2011 року

СТАТУТ
територіальної громади міста Суми

 

Сумська міська рада від імені територіальної громади – жителів міста Суми,

  • усвідомлюючи та стверджуючи верховенство прав та свобод людини і громадянина,
    дбаючи про забезпечення гідних умов життя мешканців міста,
  • прагнучи зберегти і розвивати духовні та культурні традиції міста,
  • відстоюючи демократичні засади розвитку суспільства та піклуючись про зміцнення міського самоврядування,
  • маючи на меті створити умови для плідної діяльності членів територіальної громади та забезпечити законність дій міської влади,
  • керуючись Конституцією України, положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, законами України,

ухвалює Статут територіальної громади міста Суми (надалі - Статут).

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. МІСТО СУМИ і СУМЧАНИ

 

Стаття 1. Поняття Статуту територіальної громади міста Суми

1. Статут територіальної громади міста Суми (надалі - Статут) є місцевим нормативно-правовим актом, який встановлює в межах Конституції і законів України права, свободи і обов’язки жителів міста Суми, повноваження територіальної громади міста, механізми здійснення місцевого самоврядування, регулює відносини між територіальною громадою міста та міською владою, визначає організаційні, матеріальні і фінансові основи місцевого самоврядування на території міста, а також регулює інші питання, віднесені чинним законодавством України до компетенції місцевого самоврядування.

2. Статут є актом прямої дії і має вищу юридичну силу в системі нормативно-правових актів міської влади на території міста Суми.

3. Акти органів та посадових осіб міського самоврядування на території міста Суми приймаються на основі Статуту і повинні відповідати йому.

 

Стаття 2. Визначення термінів

1. У Статуті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

міська влада - органи і посадові особи місцевого самоврядування;

міська громада - територіальна громада міста;

міське самоврядування - місцеве самоврядування;

сумчани - члени територіальної громади міста.

2. Усі інші терміни, використані в Статуті, вживаються в значенні, викладеному в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 3. Заснування міста

1. Датою заснування Сум слід вважати 25 червня 1655 року.

2. Засновниками Сум вважаються козаки-переселенці з Правобережної України на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим.

3. Назва міста Суми є незмінною і залишається назавжди.

 

Стаття 4. Територія міста

1. Територія міста є невід’ємною складовою частиною території України.

2. Територія міста, на якій здійснюється міське самоврядування, визначається межею міста. Межа міста відокремлює територію міста від інших територій. При визначенні межі міста враховується Генеральний план міста Суми. Межа міста засвідчується Державним актом України, форма і порядок видачі якого встановлюються законом.

3. Зміна межі міста здійснюється з ініціативи міської ради в порядку, визначеному законодавством України.

 

Стаття 5. Адміністративно-територіальний устрій міста

1. Місто Суми є адміністративним центром Сумської області і містом обласного значення.

2. Територія міста поділяється на два райони: Зарічний і Ковпаківський. Межі районів у місті визначаються Генеральним планом міста Суми, що його затверджує міська рада.

3. Ліквідація чи створення нових районів у місті, зміна меж районів у місті, їх перейменування здійснюється з ініціативи міської громади, територіальної громади району в місті, органів міського самоврядування в порядку, визначеному законодавством України, з урахуванням думки більшості частини сумчан, інтереси якої можуть бути обмежені зміною адміністративно-територіального устрою міста.

 

Стаття 6. Приміська зона

1. Прилегла до міської межі територія складає приміську зону, що є сферою спільних інтересів сумчан і мешканців адміністративно-територіальних одиниць, які межують з територією міста.

2. Межа приміської зони та її режим визначаються міською радою на підставі угод з представницькими органами територіальних громад суміжних адміністративно-територіальних одиниць та власниками землі.

 

Стаття 7. Територіальні зони міста зі спеціальним статусом

1. На території міста можуть утворюватися територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідним, лісопарковим, промисловим тощо).

2. Утворення цих зон здійснюється рішенням міської ради на підставі внесених на її розгляд пропозицій виконавчого комітету міської ради.

3. Межі територіальних зон зі спеціальним статусом визначаються Генеральним планом міста Суми.

 

Стаття 8. Населення міста

1. Населення міста складається з жителів (громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, біженців), що мешкають у місті на законних підставах.

2. Жителями (мешканцями) міста визнаються:

а) особи, які постійно проживають у місті;

б) особи, які проживають у місті тимчасово, прибули з інших місцевостей у відрядження, на навчання (студенти, курсанти, аспіранти тощо), лікування, відпочинок, на військову чи альтернативну службу (військовослужбовці та члени їхніх сімей) за умови їх офіційної реєстрації у відповідних органах міста.

3. Реєстрація жителів, що постійно і тимчасово проживають у місті, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством.

 

Стаття 9. Сумчани

1. Сумчанами визнаються жителі міста Суми, що постійно проживають у місті, незалежно від місця народження і терміну проживання в Сумах.

2. Сумчани у своїй сукупності утворюють міську громаду.

3. Сумчани - громадяни України, які досягли 18-річного віку і не визнані судом недієздатними, визнаються активними членами міської громади та мають усю повноту прав на участь у здійсненні міського самоврядування.

 

Стаття 10. Розвиток міста

1. Розвиток території міста визначається довгостроковим Генеральним планом міста Суми, що враховує як історичні традиції забудови міста, збереження та відновлення історичного його центру, так і сучасні тенденції містобудування.

2. Стратегія та основні напрями розвитку міста базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя міста. Сталий розвиток міста забезпечується розробкою і виконанням Стратегічного плану розвитку міста Суми, що його затверджує міська рада. Стратегічний план розвитку міста Суми має поєднувати в собі інтереси міської громади з інтересами держави і Сумського реґіону (області).

 

Стаття 11.Найменування та перейменування територіальних об`єктів міста

1. Найменування та перейменування територіальних об`єктів міста Суми - вулиць, провулків, майданів, мостів, парків і скверів тощо - здійснюються міською радою відповідно до затвердженого нею Порядку.

2. Перейменування територіальних об`єктів міста допускається, як правило, у випадках відновлення їх історичних назв та історичної справедливості.

3. Присвоєння територіальним об`єктам міста імен з метою увічнення пам`яті видатних державних, громадсько-політичних діячів, захисників Батьківщини, діячів науки і культури здійснюється посмертно. Винятком може бути присвоєння територіальним об’єктам міста імен почесних громадян міста та сумчан, які зробили особистий внесок у його соціально-економічний та культурний розвиток.

4. Назви територіальним об’єктам міста даються українською мовою з дотриманням норм Українського правопису.

 

Стаття 12. Символіка міста

1. Символікою міста, що відображає його історичні, культурні, соціально-економічні й інші особливості та традиції, є прапор, герб та гімн міста. Рішенням міської ради може бути заснована й інша символіка.

2. Прапор, герб та гімн міста затверджуються рішенням міської ради. Міська рада затверджує й відповідні Положення про прапор, герб і гімн міста, у яких визначаються зміст, опис і порядок використання зазначеної символіки.

3. До об`єктів міської символіки належать і назви та зображення розташованих у місті пам`яток історії та культури, культових споруд, пам`яток природи, елементів ландшафту, вулиць тощо, зазначених у затвердженому міською радою Переліку об`єктів і пам`яток історії та культури міста Суми , що належать до місцевої символіки.

4. На будинку Сумської міської ради піднімаються Прапор України та прапор міста.

 

Стаття 13. Міські свята

1. Виявляючи повагу до історичних традицій міста, турбуючись про їх збереження і збагачення, про самобутній розвиток сумчан, установлюються міські свята:

а) День визволення міста Суми від фашистських загарбників - 2 вересня;

б) День міста - перша субота вересня.

2. За рішенням міської ради можуть установлюватися інші загальноміські свята.

 

Стаття 14. Почесні звання та відзнаки міста

1. За видатні заслуги перед містом, за великий внесок у його культурний, економічний, соціальний розвиток громадянам України або громадянам інших держав може присвоюватися звання «Почесний громадянин міста Суми».

2. Громадяни України, громадяни інших держав, колективи підприємств, установ і організацій можуть нагороджуватися Почесною грамотою міського голови та Грамотою міського голови.

3. З ініціативи сумчан та органів міського самоврядування міська рада може заснувати й інші знаки пошани.

4. Порядок заснування почесних звань і відзнак міста, присвоєння і нагородження знаками пошани, а також статус нагороджених осіб визначаються Положенням про кожну таку відзнаку (окремо), що затверджується міською радою.

 

Стаття 15. Вживання мов

1. У Сумах забезпечується всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

2. Сфери життя міста, в яких обов`язковим є використання української мови, визначаються законом та Положенням про використання державної мови в місті Суми, що його затверджує виконавчий комітет міської ради.

3. Мовою органів і посадових осіб міського самоврядування є українська мова.

4. У Сумах ґарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.

 

РОЗДІЛ II. ПРАВА І ОБОВ`ЯЗКИ СУМЧАН

 

Стаття 16. Гарантії прав і свобод людини і громадянина на території міста

1. На території міста Суми гарантуються у повному обсязі всі права та свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією України та цим Статутом.

2. Сумчани мають рівні права і свободи, визначені Конституцією України та цим Статутом, вони є рівними у виконанні своїх обов`язків та у відповідальності за порушення актів міського самоврядування.

3. Усі громадяни України, що тимчасово проживають у місті Суми, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі ж обов`язки, як і сумчани, за винятками, установленими Конституцією, законами та міжнародними договорами України.

4. Положення цього Статуту спрямовані на деталізацію та розширення змісту прав і свобод людини і громадянина (жителів міста Суми), визначених Конституцією України, недопущення обмеження їх змісту та обсягу, а також на визначення механізмів їх практичної реалізації та захисту.

5. Права і свободи людини і громадянина (жителів міста Суми) не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

 

Стаття 17. Єдність прав і обов`язків сумчан

1. Права і обов`язки сумчан взаємопов`язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов`язків.

2. Міська громада безпосередньо та через органи міського самоврядування створює умови, необхідні для вільного розвитку особистості кожного сумчанина, для реалізації визначених Конституцією України та цим Статутом його прав.

3. Цей Статут зобов’язує кожного сумчанина не порушувати прав і свобод інших жителів міста.

4. За порушення прав і свобод громадян настає, згідно з законодавством України, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність.

 

Стаття 18. Право на проживання та свободу пересування в місті

1. Сумчанин не може бути позбавлений права проживання на території міста.

2. Кожен, хто на законних підставах перебуває на території міста Суми, має право вільно обирати місце проживання на умовах і в порядку, визначених житловим, цивільним та адміністративним законодавством України.

3. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в місто для тимчасового проживання, зобов`язані зареєструватися в порядку, визначеному чинним законодавством.

4. Кожному мешканцю міста ґарантується свобода пересування в межах території міста як безпосередньо, так і всіма видами комунального і приватного транспорту (з дотриманням Правил дорожнього руху).

5. Міська громада і міська влада сприяють створенню та діяльності в інших містах України та поза її межами громадських організацій (земляцтв, товариств, спілок тощо), що об`єднують на добровільних і законних засадах колишніх мешканців міста Суми.

 

Стаття 19. Право на невтручання в особисте і сімейне життя

1. Ніхто із сумчан не може зазнавати втручань в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

2. Особисте життя сумчан охороняється законом. Діяльність міської влади спрямовується на охорону сім’ї, створення умов для її зміцнення, а також забезпечення пріоритету сімейного виховання.

3. Кожен сумчанин має право знайомитися в органах міського самоврядування, установах і організаціях, розташованих на території міста, з відомостями про себе, якщо вони не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

4. Кожен сумчанин має право спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та вимагати її вилучення.

5. Кожен сумчанин має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації про себе та членів своєї сім`ї.

 

Стаття 20. Право на приватну власність

1. Кожен сумчанин має право на території міста володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

2. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності інших сумчан, інтересам міської громади в цілому, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

3. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їхньої вартості допускається тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

 

Стаття 21. Право на власність і на користування землею

1. Кожен сумчанин має закріплене законом право приватної власності на землю і право оренди земельних ділянок, розташованих на території міста.

2. Сумчани набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини.

3. Порядок реалізації прав сумчан на власність і на користування землею визначається Земельним кодексом України, законами України, Положенням про порядок надання в оренду, вилучення та передачу у власність земельних ділянок територіальної громади м.Суми, що його затверджує міська рада.

4. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно вносити плату за землю;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) додержуватися правил добросусідства та встановлених законом обмежень (сервітутів, охоронних зон).

5. За порушення норм земельного законодавства громадяни та юридичні особи несуть адміністративну та цивільну відповідальність.

 

Стаття 22. Право на працю

1. Кожен сумчанин має право на працю.

Сумчани мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, до іншого роботодавця або при безплатному сприянні міського центру державної служби зайнятості.

Громадяни, які звернулися до міського центру державної служби зайнятості як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання відповідної інформації для вибору виду діяльності, професії, місця роботи, режиму праці.

2. Кожен сумчанин, що працює, має право на своєчасну оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Наймані працівники або їх уповноважені представники мають право захищати свої колективні права та соціально-економічні інтереси в порядку, встановленому для колективних трудових спорів (конфліктів), у межах примирних процедур, а при їх невирішені - шляхом проведення страйку в порядку, визначеному законом. Нікого із сумчан не може бути примушено до участі або неучасті у страйку.

Міська влада, забезпечуючи конституційне право громадян на гідний життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (достатнє харчування, одяг, житло), пропонує в договорах про соціально-економічне співробітництво з підприємствами, установами і організаціями міста встановлювати мінімальну заробітну плату працівникам на рівні, що перевищує визначений законом прожитковий мінімум.

Керівники підприємств, організацій і установ усіх форм власності, які не сплачують своєчасно заробітну плату, несуть адміністративну і кримінальну відповідальність. Посадові особи органів міського самоврядування можуть порушувати клопотання перед компетентними органами про притягнення таких керівників до відповідальності, а також порушувати питання про їхню невідповідність займаним посадам на умовах та в порядку, визначеному чинним законодавством.

3. Сумчани мають право на охорону праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Міська влада у межах своєї компетенції:

а) затверджує у програмах соціально-економічного розвитку міста цільові міські програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці;

б) забезпечує належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об’єктів комунальної власності, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах;

в) приймає рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування території міста та об’єктів комунальної власності.

4. Міська влада сприяє забезпеченню ефективної зайнятості населення, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва. З цією метою вона розробляє річні та довгострокові програми зайнятості населення, передбачає в міському бюджеті кошти для залучення до праці учнівської та студентської молоді, організує і фінансує громадські роботи з благоустрою міста.

 

Стаття 23. Право на підприємницьку діяльність

1. Кожен сумчанин має право на підприємницьку діяльність, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єкти підприємницької діяльності мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству України.

2. Втручання органів міського самоврядування в господарську діяльність підприємців не допускається, крім випадків передбаченої законодавством реалізації повноважень органів міського самоврядування щодо здійснення планового, системного контролю за господарською діяльністю підприємців. Проведення позапланового контролю можливе лише у випадку одержання органом міського самоврядування поданої в установленому порядку заяви, скарги про порушення норми законодавства суб`єктами господарювання.

Проведення планового і позапланового контролю за господарською діяльністю суб`єктів підприємництва здійснюється уповноваженими особами органів міського самоврядування відповідно до чинного законодавства України.

3. Органи міського самоврядування не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.

4. Сумчани мають право на участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Вони мають право:

а) подавати до органів міського самоврядування пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів - нормативно-правових документів, що регулюють господарські відносини, а також адміністративні відносини між міською владою та суб`єктами господарювання;

б) у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;

в) подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю;

г) брати участь в інших, визначених законом, формах здійснення державної регуляторної політики на місцевому рівні.

 

Стаття 24. Право на відпочинок

1. Кожен сумчанин, що працює, має право на відпочинок, яке згідно з Конституцією та законами України забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв.

2. Міська влада створює належні умови для відпочинку мешканців та гостей міста, забезпечує благоустрій місць масового відпочинку (парків, скверів, пішохідних вулиць, водойм, пляжів, дитячих майданчиків тощо), сприяє роботі і розширенню мережі культурно-освітніх закладів, може виступати ініціатором і організатором проведення загальноміських, всеукраїнських та міжнародних свят, фестивалів, конкурсів, спортивних змагань та інших видовищ.

3. Міська влада сприяє розвиткові туризму як засобу залучення сумчан до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем свого регіону, України, інших країн світу.

Міська влада, вважаючи туризм високорентабельною галуззю економіки, засобом збільшення валютних надходжень у місто, підтримує розвиток індустрії відпочинку, у тому числі туристичної індустрії (готелів, туристичних комплексів, кемпінгів, мотелів, пансіонатів, підприємств харчування, закладів культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, розміщення, обслуговування і перевезення туристів та гостей міста.

 

Стаття 25. Право на соціальний захист

1. Сумчани мають право на гарантований Конституцією України соціальний захист у разі:

а) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності;

б) втрати годувальника;

в) безробіття з незалежних від них обставин;

г) старості;

ґ) в інших випадках, передбачених законом.

2. Міська влада розробляє і здійснює міські програми соціального захисту окремих категорій населення, якими визначаються додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення (інвалідів та ветеранів війни і праці, пенсіонерів, інвалідів з дитинства, самотніх громадян похилого віку, одиноких матерів, багатодітних і малозабезпечених сімей, сімей військовослужбовців, громадян, що постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції; бездомних громадян та інших), передбачає в міському бюджеті відповідне фінансування цих програм.

Надання додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту зазначеним категоріям населення проводиться відповідно до положень та порядків, затверджених міською радою.

3. Міська рада за кошти загального фонду та цільових фондів міського бюджету може надавати безповоротну матеріальну і фінансову допомогу громадянам, що потребують соціального захисту. На території міста можуть створюватися комунальні заклади догляду за непрацездатними, притулки для бездомних, заклади догляду за хворими на онкологічні недуги на завершальній невиліковній стадії («хоспіси»). Міська влада сприяє організації безплатного харчування малозабезпечених громадян, залученню різних форм благодійної, гуманітарної допомоги.

 

Стаття 26. Право на охорону здоров`я і медичну допомогу

1. Кожен сумчанин має право на охорону здоров`я та медичну допомогу. Охорона здоров`я мешканців міста забезпечується фінансуванням з міського бюджету державних та міських соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

2. У комунальних закладах охорони здоров`я міста медична допомога надається безоплатно в межах визначеного законом гарантованого мінімуму.

3. Міська влада сприяє розвиткові приватної медицини та залученню на законних підставах коштів громадян, підприємств, установ і організацій усіх форм власності для забезпечення ефективної медичної допомоги в комунальних лікувальних закладах міста.

4. Сумчани мають право створювати на добровільних засадах громадські організації (лікарняні каси), основною метою яких є додаткове фінансування різних форм медичної допомоги, що надається їхнім членам.

5. У місті можуть створюватися страхові товариства комунальної форми власності, які здійснюють медичне страхування громадян.

 

Стаття 27. Право на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище

1. Сумчани мають право на безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

2. Міська влада забезпечує кожному право на:

а) участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

б) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

в) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишне природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

г) об`єднання мешканців міста в громадські природоохоронні формування.

3. За порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища настає дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

 

Стаття 28. Право на чисте повітря

1. Сумчани мають право дихати чистим повітрям.

2. На території міста забороняється куріння тютюнових виробів:

а) у ліфтах і таксофонах;

б) у закладах охорони здоров’я;

в) у навчальних та освітньо-виховних закладах;

г) на дитячих майданчиках;

ґ) на спортивних майданчиках;

д) у під’їздах жилих будинків;

е) у підземних переходах;

є) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

На території міста забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

а) у закладах громадського харчування;

б) у приміщенях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

в) у приміщеннях закладів культури;

г) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

ґ) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

3. На території міста забороняється спалювати сміття, сухе листя, підпалювати суху траву.

4. На території міста забороняється експлуатувати транспортні засоби та інші пересувні засоби і установки, що не відповідають екологічним вимогам і забруднюють повітря.

5. З метою забезпечення чистоти повітря в місті міська влада розробляє і здійснює заходи щодо:

а) зниження викидів, знешкодження шкідливих речовин і зменшення фізичного впливу під час експлуатації та ремонту транспортних та інших пересувних засобів і установок;

б) переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менш токсичні види палива;

в) раціонального планування та забудови території міста з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів;

г) виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту;

ґ) обмеження в’їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів і установок у лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-заповідні зони, місця масового відпочинку та туризму;

д) поліпшення утримання транспортних шляхів і вуличного покриття;

е) впровадження в місті автоматизованих систем регулювання дорожнього руху;

є) удосконалення технологій транспортування і зберігання палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на автозаправних станціях;

ж) впровадження та вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок.

6. За забруднення атмосферного повітря громадянами та юридичними особами настає відповідно до чинного законодавства адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність.

 

Стаття 29. Право на охорону дитинства і підтримку молоді

1. Діти і молодь міста мають право на належне ставлення до себе і своїх потреб міської громади і міської влади.

Водночас вони зобов`язані дотримуватися правил проживання в місті, ставати активними членами міської громади, робити свій внесок у соціально-економічний і культурний розвиток міста.

2. Міська влада забезпечує утримання і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сприяє розвиткові дошкільних виховних закладів усіх форм власності, спеціальних закладів для дітей з вадами розвитку, заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

3. Батьки несуть відповідальність за протиправні дії своїх неповнолітніх дітей, порушення ними громадського спокою, відшкодовують матеріальні збитки, завдані ними громадянам, юридичним особам та міській громаді.

4. Міська влада відповідно до повноважень, визначених законом, забезпечує:

а) розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей;

б) вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей;

в) організацію безкоштовного харчування учнів 1-3 класів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у загальноосвітніх навчальних закладах;

г) організацію пільгового проїзду міським пасажирським транспортом загального користування (крім таксі) учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Міська влада приділяє велику увагу патріотичному вихованню дітей і молоді, організує і проводить акції та масові заходи, що пропагують любов до України та рідного міста, запроваджує вивчення в школах історії Сум та цього Статуту.

6. Міська влада залучає кошти міського бюджету, а також кошти з інших джерел для підтримки обдарованих дітей та молоді пільгових категорій.

7. Матеріальна і фінансова підтримка та розвиток мережі дитячо-підліткових клубів за місцем проживання, гуртків, позашкільних освітніх закладів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, молодіжних клубів та різних форм змістовного дозвілля дітей і молоді є провідним напрямом молодіжної політики міської влади.

8. Міська влада впроваджує механізм договорів соціального партнерства з молодіжними громадськими організаціями міста, сприяє функціонуванню і розвиткові молодіжного житлового кредитування.

 

Стаття 30. Право на освіту

1. У Сумах забезпечується безоплатне надання повної загальної середньої освіти в комунальних навчальних закладах.

2. Міська влада гарантує сумчанам конституційні права на освіту і реалізацію законів та інших нормативно-правових актів щодо неї.

Міська влада забезпечує належне фінансування й утримання комунальних закладів освіти, розробляє і здійснює програми розвитку різних форм освіти в місті.

3. Батьки мають право у спосіб, не заборонений законом, надавати доброчинну фінансову, матеріальну та іншу допомогу комунальним навчальним закладам, у яких вчаться їхні діти.

4. Міська влада сприяє укладенню угод між підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, з одного боку, і навчальними закладами міста - з другого, про співпрацю і надання комунальним освітнім закладам шефської допомоги.

5. Міська влада підтримує обдаровану учнівську і студентську молодь, вона може встановлювати іменні стипендії для учнів середніх та студентів вищих навчальних закладів міста, що мають високі здобутки в навчанні.

 

Стаття 31. Право на культурний розвиток особистості

1. Сумчани мають право на створення належних умов для літературної, художньої, наукової і технічної творчості, різних видів інтелектуальної діяльності.

2. Міська влада підтримує різні за формою власності та видами діяльності у сфері культури заклади культури - театри, філармонії, музеї, бібліотеки, клубні заклади, навчальні заклади культури і мистецтв, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання), кінотеатри, парки культури та відпочинку тощо

3. У місті створюються умови для розвитку мережі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання дітей: музичних, художніх, мистецтв та інших).

4. Міська влада підтримує організацію і проведення в місті культурно-мистецьких заходів (конкурсів, фестивалів, концертних програм, виставок, свят тощо).

 

Стаття 32. Право на бібліотечне обслуговування

1. Сумчани мають право на вільний доступ до інформації, знань, цінностей національної і світової культури, науки та освіти, що зберігаються у фондах міських бібліотек.

2. Сумчани незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, політичних та релігійних переконань, місця проживання мають право на бібліотечне обслуговування, яке може бути у формі: абонента, системи читальних залів, дистанційного обслуговування засобами телекомунікації, бібліотечних пунктів, пересувних бібліотек та мають право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх потреб.

3. Основні бібліотечні послуги в міських бібліотеках комунальної власності безкоштовні.

4. Міська влада забезпечує функціонування бібліотек, що знаходяться у комунальній власності міста, підтримує впровадження у бібліотечну справу сучасних інформаційних технологій.

5. Користувачі бібліотек зобов`язані дотримуватися правил користування бібліотекою, замінювати втрачені (ушкоджені) документи, одержані з фондів бібліотек, рівноцінними або відшкодовувати їхню ринкову вартість.

 

Стаття 33. Право на заняття фізичною культурою і спортом

1. Кожен сумчанин має право займатися фізичною культурою і спортом.

Ставлення міської громади і міської влади до фізичної культури і спорту ґрунтується на тому, що фізична культура разом з її органічною частиною - спортом, є складовою загальної культури міської громади, що спрямована на зміцнення здоров`я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини для гармонійного формування її особистості.

2. Міська влада гарантує надання в порядку, передбаченому чинним законодавством, фізкультурно-оздоровчих послуг окремим категоріям громадян, зокрема інвалідам і дітям, у тому числі дітям-сиротам та дітям, що залишилися без піклування батьків, дітям з багатодітних та малозабезпечених сімей, дітям-інвалідам.

3. Міська влада створює умови для занять фізичною культурою населенням за місцем проживання та в місцях масового відпочинку, усебічно сприяє розвиткові самодіяльного масового спорту, підтримуючи різноманітні фізкультурно-спортивні секції та клуби, заохочуючи і стимулюючи діяльність підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що надають фізкультурно-оздоровчі послуги населенню.

4. Міська громада прагне перетворити своє місто в один з провідних спортивних центрів України. Для цього створюється відповідна інфраструктура, необхідна для розвитку спорту вищих досягнень, проведення всеукраїнських та міжнародних змагань найвищого рівня, навчально-тренувального процесу національних збірних команд України.

5. Міська влада наданням матеріальної і фінансової підтримки, допомагаючи в розв`язанні побутових проблем, заохочує спортсменів-сумчан, що досягли найвищих спортивних результатів у міжнародних змаганнях та сприяли підвищенню міжнародного авторитету України. За видатні спортивні досягнення і значний внесок у розвиток фізичної культури та спорту спортсмени та їхні тренери можуть нагороджуватися почесними званнями та відзнаками міста.

 

Стаття 34. Право на використання природних ресурсів міста

1. Сумчани мають право на здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів в межах міста.

2. Міська влада на підставі законів України гарантує право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб сумчан (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

3. Суб’єкти господарювання інформують виконавчі органи Сумської міської ради про здійснення планів, реалізація яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки на території міста Суми. Міська влада з метою інформування населення та громадськості міста розміщує на офіційному сайті Сумської міської ради інформацію про наміри по реалізації планів суб’єктів господарювання.

4. Сумчани зобов`язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення;

ґ) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

5. За порушення законодавства в галузі охорони і раціонального використання природних ресурсів мешканці міста та юридичні особи несуть адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

 

Стаття 35. Право на користування об`єктами культурної спадщини

1. Сумчани мають право для задоволення своїх культурних, наукових та освітніх потреб користуватися об`єктами культурної спадщини, розташованими на території міста.

2. Відновлення та збереження пам`яток культурної спадщини є обов`язком міської громади та міської влади.

3. Мешканці міста зобов`язані дбайливо ставитися до культурних цінностей свого народу, не чинити шкоди об`єктам культурної спадщини. За порушення законодавства України в галузі охорони культурної спадщини настає адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність.

 

Стаття 36. Право на житло

1. Кожен сумчанин має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу згідно з чинним законодавством побудувати житло, придбати його у власність або користуватися ним на умовах договору найму чи оренди.

2. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону та виходячи з фінансових можливостей.

3. Спорудження, реконструкція та належне утримання житлового фонду міста є одним з пріоритетних напрямів соціально - економічного розвитку міста Суми.

4. Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг базуються на Конституції України і складаються з нормативно - правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг, а також Правилами утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в місті Суми,, що їх затверджує міська рада.

5. Громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об’єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під’їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітинах і в інших місцях загального користування.

6. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою наймача, членів сім`ї, які проживають разом з ним, та наймодавця згідно з чинним законодавством.

7. За порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під`їздів, прибудинкових територій, порушення правил експлуатації житлових будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самочинне переобладнання та перепланування житлових будинків і приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою настає відповідальність, визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 

Стаття 37. Право на забудову територій міста

1. Сумчани мають право на забудову територій міста - здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств.

2. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

3.Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власником або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

а) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

б) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених чинним законодавством України, її експертизи;

в) затвердження проектної документації;

г) виконання підготовчих та будівельних робіт;

ґ) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

д) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

 

Стаття 38. Право на об`єднання співвласників багатоквартирних будинків

1. Сумчани - власники житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках мають право створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

2. Основна діяльність об’єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об’єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об’єднання в отриманні житлово - комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання.

3. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів:

а) створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати;

б) приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об’єднання;

в) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту;

г) давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об’єднання;

ґ) встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об’єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;

д) виключати з свого складу членів об’єднання, які не виконують своїх обов’язків;

е) брати на баланс майно об’єднання;

є) для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом.

 

Стаття 39. Право на якісні житлово-комунальні послуги

1. До відання виконавчих органів Сумської міської ради належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України) послуги.

2. Сумчани, як споживачі житлово-комунальних послуг мають право:

а) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;

б) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;

в) на відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної їх життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово -комунальних послуг;

г) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово - комунальних послуг;

ґ) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

д) на несплату вартості житлово - комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

е) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно - відновлювальних робіт;

є) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Сумчани, як споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані:

а) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

б) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;

в) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

г) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;

ґ)) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

д) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;

е) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;

є) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

ж) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо - зимовий період;

з) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

4. Міська влада сприяє наданню мешканцям міста пільг, житлових субсидій відповідно до вимог чинного законодавства, здійснює заходи щодо реструктуризації боргів населення за житлово-комунальні послуги.

 

Стаття 40. Право на чистоту в місті

1. Сумчани мають право жити в чистому місті.

2. Чистота в місті досягається завдяки:

а) дотриманню мешканцями міста, підприємствами, установами та організаціями чистоти на територіях, прилеглих до їхніх житлових будинків, нежитлових будівель та споруд;

б) ефективній роботі спеціалізованих підприємств, що забезпечують збирання, вивезення, складування та утилізацію сміття, побутових, будівельних, промислових та інших відходів.

3. Мешканці міста і юридичні особи укладають договори на вивезення сміття та побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами міста та здійснюють своєчасну сплату за вивезення сміття відповідно до затверджених виконавчим комітетом міської ради тарифів.

4. Складування сміття, побутових, будівельних, промислових та інших відходів, вивезення їх у не визначені для цього місця (стихійні сміттєзвалища), а також спалювання їх на території міста забороняється.

5. Сумчани, які проводять своє дозвілля на природі (у парках, скверах, лісі, на березі водойм, пляжах тощо), зобов`язані прибрати після себе порожню тару, рештки їжі, інше сміття.

 

Стаття 41. Право на належний санітарний стан міста

1. Сумчани мають право жити в місті, санітарний стан якого не загрожує їхньому життю та здоров`ю.

2. Для забезпечення належного санітарного стану відповідні комунальні підприємства і служби, підприємства, організації і установи всіх форм власності, громадяни, які мають житлові будинки або будівлі та споруди у приватній власності або користуванні, зобов`язані:

а) проводити щоденне основне прибирання, очищення, поливання (в літній період) тротуарів, проїжджої частини вулиць, площ, подвір`їв;

б) установлювати урни для сміття, обладнувати спеціальні майданчики та під`їзди до них з твердим покриттям для встановлення контейнерів для побутових відходів;

в) своєчасно очищати, утримувати в справному стані надвірні туалети;

г) проводити планові заходи щодо знищення гризунів та комах у приміщеннях і на прилеглих територіях;

ґ) систематично і своєчасно знищувати бур`яни та об`єкти рослинного карантину;

д) своєчасно очищати дахи, водостічні труби, карнизи від снігу і льоду;

е) у разі ожеледі негайно посипати спеціальними матеріалами дороги, тротуари, очищати асфальтове покриття від затверділого снігу та льоду;

є) перевозити всі види вантажів на транспортних засобах з дотриманням санітарних норм і забезпеченням чистоти під час транспортування.

3. Ринки, підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування всіх форм власності зобов`язані утримувати в належному санітарному стані магазини, кіоски, павільйони, лотки, їдальні, кав`ярні, бари, ресторани, закусочні та інші заклади.

4. У місті Суми встановлюється загальноміський санітарний день - четвер кожного тижня. З метою очищення міста та поліпшення його санітарного стану на початку весни та перед великими святами можуть проводитися загальноміські толоки.

5. На об’єктах благоустрою міста громадянам забороняється:

а) витрушувати одяг, килими, інші речі у під`їздах, біля входів до будинків, з балконів та лоджій;

б) вивішувати за межі огородження балконів і лоджій та на дахах будинків одяг, білизну, килими тощо;

в) кидати з балконів і вікон будинків, вікон і дверей автобусів, тролейбусів, маршрутних таксі сміття та різні предмети;

г) мити балкони зливанням води;

ґ) проїзд у забрудненому одязі в міському транспорті;

д) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів.

 

Стаття 42. Право на належний благоустрій міста

1. Сумчани мають право жити в місті, благоустрій якого відповідає сучасним європейським зразкам та стандартам і визначається Правилами благоустрою міста Суми, що їх затверджує міська рада.

2. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право:

а) користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів;

б) брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів;

в) вносити на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів;

г) отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз'яснення їх змісту;

ґ) брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об'єктів благоустрою;

д) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров'ю або майну громадян;

е) звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

3. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:

а) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території;

б) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;

в) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів;

г) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

4. Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів мають право:

а) брати участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій;

б) брати участь в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно -правових актів з благоустрою населених пунктів;

в) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою території населених пунктів або призводять до її нецільового використання;

г) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою в разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю або здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичної особи;

ґ) брати участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію нових, реконструйованих та капітально відремонтованих об'єктів благоустрою;

д) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення благоустрою населених пунктів.

5. Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:

а) утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку;

б) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини);

в) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини;

г) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку;

ґ) проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин);

д) у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані;

е) відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

6. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 

Стаття 43. Право на зелені насадження

1. Сумчани мають право жити в зеленому місті.

Озеленення міста, підтримання в належному стані зелених насаджень, парків і скверів, лісових зон і лісових смуг на території міста - обов`язок міської влади і міської громади в цілому.

2. Міська рада та виконавчі органи міської ради сприяють охороні й збереженню територій та об’єктів природно-заповідного фонду: парків - памяток садово-паркового мистецтва місцевого значення: «Басівський», «Веретенівський», «Асмолова»; ботанічних садів мисцевого значення: Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, «Юннатівський»; пам’яток природи: «Дуби», «Липові насадження», «Група екзотичних дерев».

3. На об’єктах благоустрою зеленого господарства забороняється:

а) здійснювати заходи щодо озеленення і утримання зелених насаджень без відповідного дозволу органів міського самоврядування, за винятком внутрішніх територій підприємств, установ і організацій та дворів приватних будинків;

б) виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому порядку;

в) самовільно влаштовувати городи, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони;

г) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;

ґ) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання;

д) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

е) посипати сіллю сніг та лід на тротуарах;

є) влаштовувати стоянки автомашин, суден, катерів;

ж) влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати автотранспортні засоби на газонах;

з) влаштовувати ігри на газонах;

и) спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;

і) підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки для сушіння білизни, прикріплювати рекламні щити, електропроводи та інше, якщо вони можуть пошкодити дерево;

ї) добувати з дерев сік, смолу, наносити механічні пошкодження;

й) рвати квіти, ламати гілки дерев;

к) винищувати мурашники, ловити птахів і звірів;

л) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

м) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях.

4. За знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в місті, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення, настає відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 

Стаття 44. Право на утримання домашніх тварин

1. Сумчани мають право утримувати домашніх тварин за умов виконання відповідних санітарних норм та згідно Правил благоустрою міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради.

2. Власники тварин зобов’язані:

а) дотримуватись санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття;

б) дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;

в) надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

г) реєструвати тварин відповідно до вимог цих правил;

ґ) спускати собак із прив’язі лише на закритих територіях, що виключає можливість втечі, з дотриманням заходів безпеки людей та інших тварин;

д) перед входом до відповідного приміщення чи території в разі застосування тварини для охорони території розміщувати попереджувальний напис з інформацією про наявність собаки;

е) не допускати забруднення твариною квартири, приміщень, територій, де вони утримуються, сходів, інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях; прибирати екскременти тварини із подальшим видаленням до сміттезбірників;

є) забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання;

ж) забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками (адреса, телефон власника, реєстраційний номер тварини);

з) забезпечити щорічну імунізацію тварин проти сказу;

и) забезпечити своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);

і) у разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов’язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря;

ї) у випадках падежу тварин - негайно повідомляти органи державної ветеринарної служби, а реєстраційні посвідчення повертати органу реєстрації тварин;

й) у випадках заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам негайно повідомляти про це медичну або ветеринарну установу, а також негайно доставляти для огляду у ветеринарну установу домашню тварину, яка заподіяла ушкодження здоров’ю людині або іншим тваринам;

к) відшкодувати в повному обсязі шкоду, заподіяну твариною особі або майну фізичної особи, а також шкоду, заподіяну майну юридичної особи;

л) запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;

м) укладати договори на обов’язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

3. Власникам тварин забороняється:

а) утримувати тварин незареєстрованими та за відсутністі імунізації проти сказу;

б) кидати тварину, наносити ушкодження, залишати в безпомічному стані, причиняти біль, нестерпні фізичні та психічні страждання, зумовлювати загибель тварини або здійснювати у відношенні до тварини інші неприпустимі дії;

в) відчужувати тварин у невстановлених для цього місцях;

г) утримувати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових майданчиках, горищах, прибудинкових територіях, тощо);

ґ) вигулювати собак без повідків, а потенційно-небезпечних порід без намордників- у невстановлених для цього місцях;

д) вигулювати собак потенційно небезпечних порід та тих, які визнані небезпечними, без повідка та намордника на території місць або зон для вигулу тварин;

е) заводити тварин у приміщення громадських будинків (магазинів, об’єктів громадського харчування, установ охорони здоров’я, культури та інше), на території шкіл, дитячих майданчиків та інше (без згоди власника);

є) вигулювати тварин на території пляжів, бульварів, скверів, садів, об’єктів природно-заповідного фонду, в місцях загального користування і масового відпочинку, необладнаних місцями вигулу тварин, без повідків та намордників;

ж) купати та мити тварину в громадських місцях купання, пляжах, зонах відпочинку, фонтанах;

з) вигулювати або виводити в місця загального користування хижих тварин, а також хворих на інфекційні захворювання, сільськогосподарських тварин (корів, кіз, коней та інше) з метою випасу, тощо;

и) продавати, купувати, показувати на виставках, перевозити всіма видами транспорту тварин без реєстраційного посвідчення та ветеринарних довідок або свідоцтв, що видаються установами державної ветеринарної служби, з відміткою про імунізацію проти сказу, яку проведено у встановлені строки;

і) викидати трупи собак, котів і інших тварин або ховати їх у непередбачених для цього місцях;

ї) розводити тварин із виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;

й) розводити тварин зі спадково закріпленою агресивністю;

к) примушувати до нападу одних тварин на інших, крім випадків використання собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів для полювання;

л) проводити генетичні зміни на тваринах;

м) застосовувати до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;

н) інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

4. За тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях настає відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 

Стаття 45. Право на тишу

1. Сумчани мають право на тишу.

Це право передбачає виконання громадянами та всіма юридичними особами вимог, визначених Правилами благоустрою міста Суми, що їх затверджує міська рада.

2. Суб`єкти господарювання та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою попередження і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення, шуму та інших фізичних факторів зобов'язані:

а) здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

б) забезпечувати в житлових будинках та нежилих приміщеннях дотримання такого рівня шуму працюючого обладнання, вентиляційних систем, радіоприймачів, телевізорів, гучномовних установок, музичних інструментів, засобів індивідуальної трудової діяльності, а також інших джерел шуму, щоб він не проникав за межі відповідного приміщення та не перевищував би 40 ДБА в денний та 30 ДБА в нічний час;

в) забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів, тощо, рівні звучання звуковідтворюючої апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами, 40 ДБА в денний та 30 ДБА в нічний час;

г) вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

ґ) житлових будинках і прибудинкових територіях;

д) лікувальних, санаторно-курортних закладах, будинках-інтернатах, закладах освіти, культури;

е) готелях і гуртожитках;

є) закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

ж) інших будівлях і спорудах, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

з) парках, скверах, зонах відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

3. Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівні, установлені санітарними нормами для відповідного часу доби.

4. Громадянам та суб`єктам господарювання забороняється:

а) гучний спів, викрики, включення на більший ніж нормативний рівень потужності радіоприймачів, телевізорів, іншого звуковідтворюючого обладнання, створювання шуму при використанні виробничого обладнання та інструментів, вибухових матеріалів та піротехнічних виробів та інших гучномовних установок, створювання іншого шуму на вулицях, у будинках, гуртожитках, на прибудинкових територіях, у зонах відпочинку та інших захищених об'єктах у нічний час з 22.00 годин до 8.00 годин;

б) проводити ремонтні та будівельні роботи в житлових будинках, квартирах, офісних приміщеннях, приміщеннях підприємств торгівлі та громадського харчування (ресторани, бари, кафе), розважальних та гральних закладів, розташованих у житлових будинках, у вбудованих і прибудованих до житлових будинків нежилих приміщеннях, інших захищених об'єктах без попередження мешканців прилеглих житлових будинків, жилих приміщень про початок робіт і час їх завершення. Нормативний рівень шуму на весь час проведення ремонтно-будівельних робіт у прилеглих жилих приміщеннях і прилеглих будинках не повинен перевищувати 40 ДБА. Забороняється проводити вказані роботи з 21.00 години до 9.00 години та у святкові і вихідні дні впродовж доби. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарні норми цілодобово;

в) встановлювати на балконах, лоджіях, відкритих вікнах та сходах будинків, будівель і споруд та інших місцях радіоапаратуру і включати її на значну потужність протягом доби;

г) стоянка автотранспорту з працюючими двигунами на прибудинкових територіях житлових будинків з 23.00 до 6.00.

 

Стаття 46. Право на громадський транспорт

1. Сумчани мають право користуватися громадським транспортом: автобусами, маршрутними таксі, таксі та міським електротранспортом (тролейбусами).

2. Міська громада ставить такі вимоги до громадського транспорту:

а) ґарантування безпеки руху;

б) доступні для мешканців міста тарифи;

в) забезпечення пільгового проїзду окремих категорій громадян відповідно до чинного законодавства;

г) регулярність руху транспортних засобів;

ґ) висока культура обслуговування пасажирів;

д) можливість отримання інформації від кондуктора під час руху чи водія під час зупинки;

е) вільний вибір форм транспортного обслуговування;

є) створення належних умов для пасажирів у салонах транспортних засобів (чистота, зручність, тиша, заборона куріння тощо);

ж) привабливий зовнішній вигляд транспортних засобів;

з) відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам безпеки, екології та державних стандартів;

и) забезпечення транспортних засобів спеціальним обладнанням, яке давало б змогу інвалідам безперешкодно користуватися їх послугами.

3. Права і обов’язки перевізників та громадян, що користуються громадським транспортом визначаються нормативними актами центральних органів влади.

 

Стаття 47. Право на належний стан міських доріг

1. Сумчани мають право на належний стан об`єктів дорожнього господарства міста: мережі міських доріг, мостів, залізничних переїздів, пішохідних та технічних тротуарів, посадкових майданчиків на зупинках громадського транспорту, майданчиків для відстою та стоянки автотранспортних засобів.

2. Стан об`єктів дорожнього господарства міста має забезпечувати можливість безпечного руху транспортних засобів зі швидкістю, дозволеною правилами дорожнього руху та дорожніми знаками, безпеку переміщень пішоходів, збереження цілості транспортних засобів.

3. Міська громада висуває такі вимоги до стану дорожнього господарства міста:

а) належне утримання дорожнього покриття та інших об`єктів дорожнього господарства, вчасне проведення капітальних та поточних ремонтів міських доріг;

б) належне утримання і ремонт внутрішньодворових проїздів та пішохідних доріжок;

в) поступовий перехід на тверде дорожнє покриття в районах приватної забудови, підтримання належного стану вулиць, які такого покриття не мають;

г) належне утримання наземних і підземних пішохідних переходів;

ґ) забезпечення ефективного водовідведення, своєчасного прибирання і вивезення снігу, льоду з дорожнього покриття та тротуарів;

д) доцільне розміщення і належне утримання засобів регулювання дорожнього руху: світлофорів, дорожніх знаків, дорожньої розмітки;

е) забезпечення міста вуличним освітленням.

4. Громадяни та юридичні особи, що є власниками транспортних засобів, зобов`язані своєчасно сплачувати податок з власників транспортних засобів, який у визначеній законом частині надходить до міського бюджету і використовується на будівництво, реконструкцію та ремонт міських доріг.

5. За ушкодження об`єктів дорожнього господарства настає визначена чинним законодавством відповідальність.

 

Стаття 48. Право на отримання якісних послуг зв`язку

1. Сумчани мають рівні права на користування телекомунікаційним послугами і послугами електричного зв`язку.

2. Міська громада ставить такі вимоги щодо надання телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв`язку операторами та провайдерами:

а) охоплення мережею і засобами телекомунікацій всієї території міста;

б) забезпечення встановленого чинним законодавством рівня якості всіх телекомунікаційних послуг та поштового зв`язку;

в) доступність телекомунікаційних послуг та поштового зв`язку для всіх категорій населення;

г) надання пільг окремим категоріям громадян на встановлення засобів та сплату за телекомунікаційні послуги та послуги поштового зв`язку згідно з чинним законодавством;

ґ) забезпечення захисту прав споживачів;

д) впровадження новітніх телекомунікаційних технологій;

е) забезпечення таємниці інформації, що передається телекомунікаційними засобами та засобами поштового зв`язку.

3. Сумчани мають право на: абонентське телефонне обслуговування, дротове радіомовлення, користування всіма послугами відділень зв`язку, телефонними автоматами; своєчасне одержання поштових відправлень на свою домашню, службову адресу, до запитання чи з використанням абонементних скриньок, в яких забезпечується надійне зберігання поштової кореспонденції; користування послугами стільникового, пейджерного, радіотелефонного зв`язку, отримання телекомунікаційних послуг та доступу до мережі «Інтернет».

4. Органи міського самоврядування у межах своїх повноважень:

а) надають допомогу операторам та/або провайдерам телекомунікаційних послуг та поштового зв`язку в розміщенні на території міста об`єктів телекомунікаційних послуг та поштового зв`язку;

б) узгоджують розміщення операторами та/або провайдерами телекомунікаційних послуг та поштового зв`язку поштових скриньок, телефонних автоматів, вишок стільникового зв’язку, телекомунікаційного обладнання у зручних для користувачів місцях;

в) сприяють операторам та провайдерам телекомунікаційних послуг та пощтового зв`язку в укладенні договорів оренди приміщень у житлових і нежитлових будинках з їхніми власниками для надання телекомунікаційних послуг і поштового зв`язку;

г) розглядають пропозиції операторів та провайдерів телекомунікаційних послуг та поштового зв`язку щодо створення сприятливих умов для їх діяльності.

 

Стаття 49. Право на належний рівень торговельного і побутового обслуговування, громадського харчування

1. Сумчани мають право на задоволення своїх потреб і належний рівень обслуговування у сфері торгівлі, громадського харчування, побутових та інших послуг.

2. Мешканці міста мають право:

а) вільно обирати необхідні товари і послуги;

б) на достатню кількість магазинів та підприємств побуту відповідно до нормативу з максимальним їх наближенням до місця проживання, належний їх зовнішній вигляд, привабливий інтер`єр і упорядковану прилеглу територію;

в) на широкий асортимент товарів високої якості і за цінами, що склалися на споживчому ринку;

г) на зручний режим роботи підприємств, установ, організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності, встановлений виконавчим комітетом Сумської міської ради за погодженням з власниками.

ґ) на високу культуру обслуговування і отримання кваліфікованої інформації про товари і послуги;

д) на дотримання суб`єктами підприємництва встановлених законом прав споживачів та інших законодавчих актів у сфері торгівлі та послуг.

3. Міська влада підтримує розвиток продовольчих, непродовольчих, змішаних та інших ринків, торгово-сервісних центрів з належним рівнем благоустрою, зручностей для покупців, безпечними умовами праці для продавців.

Ринки на території міста не повинні створювати незручностей для мешканців прилеглих до них житлових будинків, громадського та іншого транспорту, пішоходів.

4. З метою належного обслуговування мешканців та гостей міста в підприємствах торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування у місті запроваджуються і діють:

а) Правила торгівлі на ринках міста Суми;

б) Положення про порядок провадження торгівельної діяльності та надання послуг на території міста Суми.

в)інші нормативно-правові акти з питань торгівлі й побуту.

5. У місті забороняється торгівля з рук продовольчими та непродовольчими товарами, у не відведених для цього місцях і без відповідних документів на право торгівлі.

6. Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів та піротехнічних засобів особам, які не досягли 18 років.

7. У разі порушення суб`єктом підприємництва вимог законодавчих актів з питань торгівлі, громадського харчування та побуту настає відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

Стаття 50. Право на захист прав споживача

1. Захист прав споживачів здійснюють органи місцевого самоврядування згідно із законодавством.

2. Сумчани під час придбання, замовлення та використання продукції, яка реалізується на території міста, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

а) захист своїх прав державою;

б) належну якість продукції та обслуговування;

в) безпеку продукції;

г) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також її виробника (виконавця, продавця);

ґ) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

д) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

е) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

3. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

 

Стаття 51. Право на фінансову взаємодопомогу

1. Сумчани мають право створювати кредитні спілки - неприбуткові організації, мета яких полягає в задоволенні потреб їхніх членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитних спілок.

2. Діяльність кредитних спілок ґрунтується на таких основних принципах:

а) добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;

б) рівноправності членів кредитної спілки;

в) самоврядуванні;

г) гласності.

3. Міська влада підтримує створення і діяльність кредитних спілок на території міста.

 

Стаття 52. Право на громадський порядок

1. Кожен сумчанин має право на громадський порядок у місті та зобов’язаний його підтримувати.

2. Громадський порядок на території міста забезпечується:

а) сумлінним виконанням обов`язків з охорони порядку правоохоронними органами;

б) участю громадян в охороні громадського порядку;

в) створенням та діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку;

г) створенням пунктів охорони порядку та організацією їх роботи;

ґ) створенням центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань.

3. Громадяни України, що проживають на території міста, відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому законом порядку громадські об`єднання для участі в охороні громадського порядку, сприяння органам міського самоврядування та правоохоронним органам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров`я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Громадські формування з охорони громадського порядку створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку здійснюють органи місцевого самоврядування.

Органи міського самоврядування мають право вирішувати питання щодо забезпечення діяльності громадських формувань, надавати їм службові приміщення, необхідний інвентар та засоби зв’язку.

4. З метою збереження громадського порядку і спокою громадян на території міста забороняється:

а) розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволено органом місцевого самоврядування, поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль;

б) виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення, придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення;

в) дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

 

Стаття 53. Право на інформацію

1. Всі мешканці міста мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

2. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

3. Право на інформацію забезпечується:

а) обов’язком органів міського самоврядування інформувати про свою діяльність та ухвалені рішення;

б) створенням в органах міського самоврядування спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до всіх видів інформації;

в) вільним доступом сумчан до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів (обмеження цього доступу зумовлюються тільки специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством);

г) створенням механізму здійснення права на інформацію через процедуру письмових запитів та порядку надання відповідей на них органами, які зберігають відповідну інформацію;

ґ) здійсненням органами міського самоврядування контролю за додержанням законодавства про інформацію;

д) встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

 

Стаття 54. Право на отримання інформації через засоби масової інформації

1. Сумчани мають право на оперативне одержання через друковані (пресу) і електронні (телебачення, радіо, мережу Інтернету) засоби масової інформації публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, органів і посадових осіб міського самоврядування, об`єднань громадян, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів.

2. Інформація та засоби її поширення повинні відповідати таким вимогам і принципам:

а) об`єктивність, правдивість, вірогідність;

б) повнота і точність;

в) законність одержання;

г) повага до державних символів та атрибутів України, шанування історії та традицій українського народу;

ґ) повага до гідності сумчан, їхнього права на міське самоврядування;

д) висока культура мовлення;

е) приваблива естетика та сучасний дизайн подання матеріалів.

3. Міська влада створює належні умови для діяльності засобів масової інформації усіх форм власності на території міста, забезпечує відкритість і доступність інформації для її поширення через місцеву пресу, радіо і телебачення, мережу Інтернету; організує і проводить брифінги, прес-конференції, виступи в прямому телевізійному і радіоефірі, поширює прес-релізи, запрошує журналістів на загальноміські заходи, надає їм можливість бути присутніми на засіданнях міської ради та її виконавчого комітету, інших заходах, що їх проводить міська рада.

 

Стаття 55. Право на доброчинну допомогу місту

1. Сумчани, а також юридичні особи мають право надавати на засадах безоплатності, безповоротності і доброчинності матеріальну, фінансову та іншу допомогу міській громаді для здійснення програм соціально-економічного, культурного і духовного розвитку міста, поліпшення його благоустрою, підтримання в належному стані пам`яток історії, культури і архітектури, природних пам`яток; підтримки соціально незахищених категорій громадян та з іншою, визначеною благодійниками, метою.

2. Надання матеріальної і фінансової допомоги міській громаді може здійснюватися через цільові фонди міського бюджету.

3. Міська влада сприяє розвиткові доброчинності, створює умови для роботи благодійних організацій, діяльність яких спрямована на підтримку міської громади.

 

Стаття 56. Право на оскарження рішень органів і посадових осіб міського самоврядування

1. Кожен сумчанин має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів і посадових осіб міського самоврядування.

2. Кожен сумчанин має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю міської влади, її посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

3. Шкода, заподіяна громадянам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів міського самоврядування та їх посадових осіб, відшкодовується за рахунок коштів міського бюджету в порядку, встановленому законодавством.

 

Розділ ІІІ. МІСЬКА ГРОМАДА І МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

Стаття 57. Міська громада

1. Міська громада (територіальна громада міста) складається із сумчан - жителів, що постійно проживають у межах міста Суми.

2. Міська громада є виразником колективних інтересів сумчан.

3. Міська громада є первинним суб`єктом міського самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень.

4. Правовий статус міської громади визначається Конституцією та законами України, цим Статутом.

 

Стаття 58. Основна мета, права і обов`язки міської громади

1. Основною метою міської громади є створення для загального блага умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток кожного сумчанина, здійснення визначених Конституцією України та цим Статутом його прав і свобод.

2. Для досягнення основної мети міська громада здійснює своє конституційне право на міське самоврядування.

3. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини та громадянина на території міста Суми - обов`язок міської громади.

 

Стаття 59. Повноваження міської громади

1. Міська громада правоздатна безпосередньо або через органи і посадових осіб міського самоврядування розглядати і вирішувати будь-яке питання, віднесене Конституцією і законами України до відання міського самоврядування.

2. До повноважень міської громади, що здійснюються через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії, належать:

а) формування міської ради, обрання міського голови й ухвалення рішень про дострокове припинення їхніх повноважень;

б) заслуховування звітів депутатів і міського голови;

в) здійснення контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановлених законами України і Статутом формах;

г) об`єднання з іншими територіальними громадами і вихід з таких об`єднань відповідно до закону.

3. Не можуть безпосередньо вирішуватися міською громадою питання виконання делегованих міському самоврядуванню повноважень органів державної виконавчої влади.

 

Стаття 60. Міське самоврядування

1. Міське самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність міської громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Міська громада здійснює міське самоврядування в межах міста Сум як самостійно - через форми прямого народного волевиявлення (вибори, референдуми, інші форми безпосередньої демократії), так і через органи та посадових осіб міського самоврядування.

3. Обмеження прав міської громади на міське самоврядування, згідно з Конституцією та законами України, може бути застосоване тільки в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

 

Стаття 61. Права сумчан на участь у міському самоврядуванні

1. Кожному сумчанину, що має право голосу на виборах, забезпечується вся повнота прав на участь у міському самоврядуванні.

2. Сумчани мають право:

а) безпосередньо брати участь у здійсненні міського самоврядування в різноманітних формах прямого волевиявлення;

б) обирати і бути обраними до органів міського самоврядування;

в) брати участь у прийнятті рішень про дострокове припинення повноважень міської ради, окремих депутатів, міського голови у встановленому законом порядку;

г) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування у встановлених законом і цим Статутом формах;

ґ) одержувати повну й достовірну інформацію про діяльність органів і посадових осіб міського самоврядування відповідно до закону, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами органів міського самоврядування;

д) одержувати копії нормативно-правових актів органів і посадових осіб міського самоврядування;

е) подавати індивідуальні й колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міського самоврядування й одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

є) на персональний прийом посадовими особами органів міського самоврядування;

ж) доступу до служби в органах міського самоврядування;

з) брати участь у створенні органів самоорганізації населення.

3. Здійснення права на участь у міському самоврядуванні не повинно порушувати права та свободи інших осіб, права органів міського самоврядування і міської громади в цілому.

4. Будь-які обмеження права сумчан на участь у міському самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на території міста, за мовними та іншими ознаками забороняються.

 

Стаття 62. Форми безпосередньої участі сумчан у міському самоврядуванні

1. Право сумчан безпосередньо брати участь у здійсненні міського самоврядування може бути реалізоване участю у:

а) виборах міського голови, депутатів міської ради;

б) міському референдумі;

в) консультативному опитуванні сумчан;

г) загальних зборах громадян за місцем проживання;

ґ) громадських слуханнях;

д) місцевих ініціативах;

е) подачі колективних та індивідуальних звернень;

є) обговоренні питань міського життя;

ж) загальноміських та територіальних толоках;

з) масових мирних акціях (мітингах, походах, пікетуваннях, демонстраціях);

и) інших, не заборонених законом, формах здійснення міського самоврядування.

2. Вищими формами здійснення міською громадою міського самоврядування є міський референдум і місцеві вибори.

 

Стаття 63. Місцеві вибори

1. Місцеві вибори - це форма прямого волевиявлення сумчан щодо обрання міського голови, депутатів міської ради голосуванням громадян, які мають право голосу.

Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням.

2. Вибори міської ради проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, а вибори міського голови - за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами міста.

3. Сумчани мають право у встановленому законом порядку висувати кандидатів у депутати міської ради і кандидатів на посаду міського голови, що реалізується через міські організації політичних партій.

4. Порядок призначення, організації і проведення виборів та встановлення результатів голосування визначається законом.

 

Стаття 64. Міський референдум

1. Міський референдум - це спосіб прийняття рішень з питань, віднесених Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, прямим волевиявленням членів міської громади, що мають право голосу на місцевих виборах.

На міський референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади, питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків і зборів, а також інші визначені законом питання.

2. Рішення про призначення міського референдуму приймається міською радою як за власної ініціативи, так і за ініціативи громадян відповідно до закону.

3. Рішення, прийняті міським референдумом, є обов`язковими для виконання на території міста і не потребують додаткового затвердження органами міського самоврядування, державної влади чи їх посадовими особами.

Якщо для реалізації рішення міського референдуму потрібне прийняття іншого правового акта, орган міського самоврядування, до компетенції якого належить дане питання, зобов`язаний прийняти такий акт невідкладно, але не пізніше, ніж у місячний термін після набрання чинності рішенням міського референдуму.

4. Порядок призначення та проведення міського референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом.

 

Стаття 65. Консультативне опитування сумчан

1. З метою виявлення волі сумчан під час вирішення важливих питань міського життя можуть проводитися консультативні опитування мешканців міста (міський консультативний референдум).

2. Рішення про проведення консультативного опитування приймається міською радою. Одночасно приймається рішення про створення комісії з вивчення й узагальнення результатів опитування.

3. Результати консультативного опитування оприлюднюються в міських засобах масової інформації, ураховуються органами міського самоврядування при прийнятті рішень, але не мають обов`язкового характеру.

4. Якщо проект рішення міської ради не відповідає результатам консультативного опитування, то таке рішення може бути прийняте не менш як двома третинами від загального складу депутатів міської ради.

5. Порядок підготовки і проведення консультативного опитування сумчан визначається Положенням про консультативне опитування мешканців міста Суми, що його затверджує міська рада.

 

Стаття 66. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян як форма їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення скликаються за місцем проживання громадян (збори мешканців під`їзду, будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, району в місті, міста в цілому) для обговорення або вирішення питань міського життя. У випадках, коли організаційно й технічно неможливо провести загальні збори громадян, можуть скликатися збори (конференція) представників громадян від відповідних територіальних утворень.

2. У роботі загальних зборів громадян за місцем проживання (далі - загальних зборів) можуть брати участь сумчани, що досягли на час зборів 18 років і проживають на відповідній території. У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів міського самоврядування, представники органів державної виконавчої влади, а також представники підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, органів самоорганізації населення за територіальним принципом.

3. Загальні збори мають право:

а) обговорювати будь-які питання, віднесені Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, а також такі, що стосуються інтересів мешканців відповідної території;

б) уносити пропозиції до органів міського самоврядування щодо вирішення питань міського значення;

в) обговорювати проекти рішень міської ради і її органів;

г) заслуховувати звіти органів і посадових осіб міського самоврядування відповідно до чинного законодавства;

ґ) ініціювати перед міською радою створення органів самоорганізації населення, визначати (обирати) їх загальний склад, відкликати окремих їх членів, переобирати органи самоорганізації населення, визначати умови оплати керівників та секретарів органів самоорганізації населення, затверджувати граничні суми на їх утримання;

д) затверджувати положення органів самоорганізації населення, уносити до них зміни та доповнення;

е) приймати рішення про самооподаткування;

є) розглядати питання про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, самотнім громадянам похилого віку, багатодітним сім`ям та іншим категоріям малозабезпечених громадян;

ж) вимагати від органів міського самоврядування надання інформації про стан навколишнього середовища, а також заслуховувати інформацію про заходи, що вживаються для його поліпшення;

з) обговорювати дії або бездіяльність посадових осіб, органів міського самоврядування, унаслідок яких чиниться шкода інтересам міської громади, подавати міській раді пропозиції про вжиття щодо таких осіб тих або інших заходів;

и) обговорювати інші питання, що стосуються інтересів міської громади.

4. Порядок скликання, підготовки і проведення загальних зборів визначається Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, що його затверджує міська рада.

5. Загальні збори є правоздатними, якщо в їх роботі бере участь більше половини сумчан, що мешкають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а у разі проведення зборів (конференції) представників - не менше двох третин представників відповідних територіальних утворень.

6. З питань, що розглядаються, загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів є обов`язковими для виконання органами самоорганізації населення. Рішення загальних зборів враховуються органами міського самоврядування в їх діяльності.

 

Стаття 67. Громадські слухання

1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами Сумської міської ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання органів місцевого самоврядування.

2. Громадські слухання є формою безпосередньої участі громадськості в здійсненні повноважень міського самоврядування, передбачених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативно-правовими актами.

3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

4. Громадські слухання можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради або виконавчого комітету, міської громади, інших суб’єктів відповідно до вимог чинного законодавства. Громадські слухання з ініціативи міської громади можуть проводитися за умови колективного звернення з відповідною вимогою, яке підписали не менш як 500 сумчан.

5. Порядок організації та проведення громадських слухань, у тому числі у сфері житлово-комунальних послуг та з інших питань, відносно яких чинне законодавство вимагає врахування органами місцевого самоврядування громадських інтересів за результатами проведення громадських слухань, визначається Положеннями про проведення громадських слухань з цих питань, затверджених рішенням Сумської міської ради.

6. Пропозиції, внесені за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

 

Стаття 68. Місцеві ініціативи

1. Сумчани мають право ініціювати розгляд міською радою (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2. Місцева ініціатива - це викладена в письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду міською радою питання і ухвалення рішення з питань, віднесених до її повноважень.

3. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради визначається відповідним Положенням, що його затверджує міська рада.

4. Місцева ініціатива, внесена на розгляд міської ради у встановленому порядку, підлягає обов`язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

 

Стаття 69. Колективні та індивідуальні звернення сумчан до органів і посадових осіб міського самоврядування

1. Сумчани мають право надсилати індивідуальні та колективні звернення або особисто звертатися до міської ради, депутатів міської ради, міського голови, його заступників, посадових осіб міської ради та її виконавчих органів відповідно до їхніх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності міської ради та її виконавчих органів, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та із скаргою про їх порушення.

2. Колективними визнаються звернення, подане групою осіб. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

3. Колективні та індивідуальні звернення сумчан, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду, на них дається обґрунтована відповідь у встановлені законом строки.

4. Порядок розгляду і надання відповідей заявникам визначається Положенням про порядок розгляду звернень громадян до органів і посадових осіб Сумської міської ради, що його затверджує міська рада.

 

Стаття 70. Право на особисту участь в обговоренні питань міського життя

1. Кожен сумчанин має право вільно обговорювати важливі питання життя міста.

2. З метою залучення сумчан до обговорення питань міського життя й урахування громадської думки органи міського самоврядування оприлюднюють у міських засобах масової інформації проекти програм соціально-економічного розвитку міста і приватизації об`єктів комунальної власності, міського бюджету, регуляторних актів, нормативно-правових актів, що стосуються інтересів сумчан.

 

Стаття 71. Загальноміські та територіальні толоки

1. З метою поліпшення благоустрою міста, наведення чистоти та належного санітарного стану його територій можуть проводитися загальноміські, районні, мікрорайонні, квартальні, вуличні та будинкові толоки.

2. Ініціаторами толок можуть бути мешканці міста, трудові колективи, професійні спілки, громадські організації, осередки політичних партій, підприємства, установи, організації всіх форм власності, навчальні заклади, органи самоорганізації населення, міська влада.

3. Толоки проводяться на засадах добровільності та безоплатності у вихідні дні або в інші дні тижня в позаробочий чи позаурочний час.

4. Міська влада надає підтримку ініціаторам і організаторам толок, інформує мешканців міста про проведення і результати загальноміських толок, здійснює їх організаційне та матеріальне забезпечення.

 

Стаття 72. Участь у масових мирних акціях

1. Сумчани мають право відповідно до Конституції України збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації, пікетування.

Метою таких акцій може бути привернення уваги органів і посадових осіб міського самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення, що вимагають негайного розв`язання; до проблем соціального забезпечення мешканців міста, охорони довкілля, підтримання громадської безпеки тощо.

2. Про мету, час і місце проведення масових акцій їх організатори завчасно сповіщають міську владу у спосіб, визначений Положенням про порядок організації і проведення масових акцій у місті Суми, що його затверджує міська рада.

3. Якщо мета масових акцій суперечить положенням Конституції України та інтересам національної безпеки, їх проведення може спричинити порушення громадського порядку і спокою, стати поштовхом до заворушень і злочинів, завдати шкоди здоров`ю населення, порушити права і свободи інших людей, відповідні органи та посадові особи міського самоврядування зобов`язані звернутися до суду, який може заборонити проведення таких масових акцій.

 

Стаття 73. Інші форми участі сумчан у міському самоврядуванні

1. Перелік форм участі мешканців міста у здійсненні міського самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

2. Міська влада сприяє становленню нових форм участі сумчан у здійсненні міського самоврядування.

3. Мешканці міста можуть бути членами комісій, що утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах міського самоврядування. Порядок діяльності вказаних комісій визначається Положенням про кожну з цих комісій, що затверджується за встановленою процедурою.

4. Сумчани можуть брати участь у роботі громадських рад, що утворюються з метою вивчення потреб окремих категорій мешканців міста та чинної практики надання їм соціальних послуг, залучення їх до здійснення міського самоврядування.

За рішенням міської ради можуть бути утворені ради пенсіонерів, інвалідів, іноземців, біженців, воїнів-інтернаціоналістів, учасників ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи; військовослужбовців, не забезпечених житлом, тощо. Положення про кожну з цих рад затверджуються міською радою.

5. Мешканці міста можуть брати участь у проведенні громадських експертиз проектів рішень міської ради з питань, що мають важливе значення для міської громади, визначають основні напрями соціально-економічного та культурного розвитку міста.

6. Сумчани можуть залучатися на добровільних засадах до виконання громадських робіт з благоустрою території міста, надання послуг соціально незахищеним категоріям громадян.

 

Стаття 74. Участь у здійсненні міського самоврядування через об’єднання громадян та осередки політичних партій

1. Сумчани можуть брати участь у здійсненні міського самоврядування через діяльність зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих територіальних організацій об`єднань громадян та осередків політичних партій, членами яких вони є.

2. Об`єднання громадян і осередки політичних партій:

а) беруть участь у місцевих виборах;

б) сприяють залученню сумчан до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку міста;

в) беруть участь у роботі громадських рад, комісій, утворених на громадських засадах при органах і посадових особах міського самоврядування; у проведенні громадських слухань і громадських експертиз проектів рішень міської ради з важливих для міської громади питань.

3. Міська влада створює належні умови для участі об’єднань громадян і політичних партій у здійсненні міського самоврядування.

 

Стаття 75. Побратимські зв`язки міської громади

1. Міська громада прагне налагодження дружніх зв`язків з громадами міст-обласних центрів України, обласних центрів сусідніх із Сумською областей Російської Федерації, громадами міст-побратимів інших країн світу.

2. Побратимські зв`язки міської громади мають сприяти:

а) зміцненню дружби між народами та налагодженню економічного і культурного співробітництва між державами та міськими громадами;

б) обмінові досвідом здійснення міського самоврядування з метою удосконалення системи управління містом;

в) вивченню способів і механізмів розв`язання соціально-економічних проблем в інших країнах світу; впровадженню їхнього досвіду у себе;

г) долученню мешканців міста до історичних та культурних цінностей інших народів;

ґ) поширенню інформації про можливості та соціально-економічні й культурні досягнення міста;

д) залученню інвестицій у промисловість та комунальне господарство міста;

е) розвиткові туризму та пов`язаної з ним інфраструктури.

3. Міська влада сприяє розвиткові міжнародних зв`язків міської громади з громадами міст-побратимів інших країн світу, здійснює обмін делегаціями посадових осіб та депутатів міської ради, керівників та представників комунальних підприємств, установ і організацій міста; представників різних професій, дітей і молоді, мистецьких колективів та колективів художньої самодіяльності, спортсменів та спортивних команд.

 

Розділ ІV. МІСЬКА ВЛАДА

 

Стаття 76. Система міської влади

1. До системи міської влади, через яку міська громада здійснює міське самоврядування, входять:

а) міська рада;

б) міський голова;

в) виконавчий комітет міської ради, управління, відділи, служби, районні в місті адміністрації та інші виконавчі органи міської ради;

г) органи самоорганізації населення.

2. У місті за рішенням міської громади або міської ради відповідно до закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в місті ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є й головою її виконавчого комітету.

 

Стаття 77. Основні принципи діяльності міської влади

1. Діяльність міської влади ґрунтується на принципах прозорості, відповідальності та ефективності.

2. Принцип прозорості передбачає широке висвітлення діяльності міської влади в засобах масової інформації, залучення громадськості до обговорення актуальних питань життя міста, роз`яснення мотивів прийняття та суті рішень, що стосуються інтересів міської громади.

3. Принцип відповідальності ґрунтується на визначеному законом та цим Статутом обов`язку органів і посадових осіб міського самоврядування періодично звітувати перед міською громадою про свою діяльність, нести відповідальність згідно з чинним законодавством за дії чи бездіяльність, що завдали шкоди інтересам міської громади.

4. Принцип ефективності накладає на міську владу обов`язок досягати запланованих цілей при залученні мінімального обсягу матеріальних та фінансових ресурсів з отриманням максимально можливого результату.

 

Стаття 78. Міська рада - представницький орган міської громади

1. Міська рада є органом, що представляє міську громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження міського самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

2. Міська рада складається з депутатів, які обираються міською громадою на строк, визначений Конституцією України.

3. Міська рада має право розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією і законами України до її відання. Перелік питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Порядок і процедура формування, організації та діяльності міської ради встановлюються Реґламентом роботи Сумської міської ради.

4. Міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пленарні засідання міської ради є відкритими і гласними. У разі необхідності рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

5. Міська рада утворює органи ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради (постійні комісії ради) та для здійснення контролю з конкретно визначених міською радою питань, що належать до повноважень міського самоврядування (тимчасові контрольні комісії ради). Перелік та функціональна спрямованість постійних комісій, порядок їх формування та права визначаються Регламентом роботи Сумської міської ради та Положенням про постійні комісії Сумської міської ради, що їх затверджує міська рада.

6. Міська громада в будь-який час може достроково припинити повноваження міської ради, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції або законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом; не проводить без поважних причин сесії ради у встановлені законом строки або не вирішує питання, віднесені до її відання. Питання дострокового припинення повноважень міської ради виноситься на місцевий референдум.

 

Стаття 79. Депутати міської ради та їхні виборці

1. Депутат міської ради є представником інтересів міської громади, який відповідно до Конституції України і закону обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

2. Депутат міської ради зобов`язаний:

а) підтримувати зв'язок з виборцями, міською громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, розташованими на території міста;

б) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу міської ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, міського бюджету, рішень ради і доручень виборців;

в) вивчати громадську думку, потреби міської громади, безпосередньо брати участь в їх вирішенні;

г) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати їхні звернення, вживати заходів щодо забезпечення оперативного їх вирішення.

3. Депутат міської ради є підзвітним виборцям свого виборчого округу. Він періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов`язаний звітувати про свою роботу перед виборцями свого виборчого округу. Міська рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів міської ради перед виборцями.

Звіт депутата міської ради може бути проведено у будь-який час на вимогу зборів громадян за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.

Депутат міської ради не пізніше як за сім днів повідомляє виборців про час і місце проведення звіту через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Звіт депутата міської ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень міської ради, її органів, а також доручень виборців.

4. Виборці можуть давати своєму депутатові міської ради доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб виборчого округу чи міської громади в цілому. Доручення виборців не повинні суперечити законодавству України, а їх виконання має належати до відання міської ради та її органів.

Доручення виборців депутатові міської ради має бути підтримане більшістю учасників зборів.

Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття міською радою або її виконавчими органами рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводиться депутатом міської ради до відома ради або її органів.

Депутат міської ради періодично інформує своїх виборців про результати розгляду радою та її виконавчими органами доручень виборців та особисту участь в організації їх виконання.

5. Депутат міської ради є повноважним і рівноправним членом міської ради. Його повноваження і діяльність у міській раді визначаються Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Регламентом роботи Сумської міської ради.

6. Депутат міської ради, який не виправдав довір’я виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у порядку, установленому Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

 

Стаття 80. Міський голова і міська громада

1. Міський голова є головною посадовою особою міської громади. Він обирається міською громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, визначений Конституцією України, у порядку, встановленому законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

2. Діяльність і повноваження міського голови визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламентом роботи Сумської міської ради, Регламентом роботи виконавчих органів Сумської міської ради та іншими нормативно-правовими актами.

3. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед міською громадою.

Міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед міською громадою на відкритій зустрічі з громадянами. Порядок організації і проведення такої зустрічі визначається Положенням про щорічний звіт міського голови перед міською громадою, що його затверджує міська рада.

4. Повноваження міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.

5. Міський голова має регалії й атрибути, Положення про які затверджується міською радою.

 

Стаття 81. Виконавчі органи міської ради

1. Виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет, управління, відділи, служби, районні в місті адміністрації та інші утворені міською радою виконавчі органи.

2. У межах, встановлених законами України, виконавчі органи міської ради здійснюють власні і делеговані повноваження у сферах і галузях:

а) соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;

б) бюджету, фінансів і цін;

в) управління комунальною власністю;

г) житлово-комунального господарства;

ґ) побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування;

д) транспорту і зв`язку;

е) будівництва;

є) освіти;

ж) охорони здоров`я;

з) культури;

и) фізкультури і спорту;

і) регулювання земельних відносин;

ї) охорони навколишнього природного середовища;

й) соціального захисту населення;

к) зовнішньоекономічної діяльності;

л) оборонної роботи;

м) адміністративно-територіального устрою;

н) забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод, законних інтересів громадян;

о) інші повноваження.

3. Виконавчий комітет створюється Сумською міською радою на строк її повноважень. Очолює виконавчий комітет міський голова.

Порядок утворення і діяльність виконавчого комітету визначається Регламентом роботи Сумської міської ради і Регламентом роботи виконавчих органів Сумської міської ради.

Виконавчий комітет попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд міської ради; координує діяльність інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому виконавчих органів міської ради, а також їх посадових осіб.

4. Міська рада в межах затверджених нею структури і штатів може створювати управління, відділи, служби, районні в місті адміністрації та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів ради. Діяльність зазначених виконавчих органів ради здійснюється відповідно до Положень про управління, відділи, служби, районні в місті адміністрації та інші виконавчі органи Сумської міської ради, що їх затверджує міська рада.

5. Виконавчі органи міської ради є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед міською громадою. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, міського бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед міською громадою про свою діяльність.

6. Міський голова, секретар ради, перший заступник міського голови, заступник міського голови, керуючий справами виконавчого комітету, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керівники виконавчих органів міської ради проводять особистий прийом громадян згідно з затвердженими графіками.

 

Стаття 82. Організація управління районами міста

Відповідно до Конституції України питання організації управління районами в місті належить до компетенції міської ради.

 

Стаття 83. Акти органів і посадових осіб міського самоврядування

1. Органи і посадові особи міського самоврядування в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі:

а) міська рада - рішень;

б) міський голова - розпоряджень;

в) виконавчий комітет міської ради - рішень;

г) керівники управлінь, відділів, служб, інших виконавчих органів - наказів або інших актів, визначених законодавством;

г) керівники районних в місті адміністрацій - наказів та розпоряджень.

2. Акти міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

3. Нормативно-правові акти органів і посадових осіб міського самоврядування доводяться до відома населення і набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо цими актами не встановлено більш пізній строк уведення їх у дію.

4. Акти органів і посадових осіб міського самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

 

Стаття 84. Адміністративна комісія

1. Адміністративна комісія - це колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті міської ради для розгляду і вирішення всіх справ про адміністративні правопорушення, за винятком справ, віднесених Кодексом України про адміністративні правопорушення до відання інших органів (посадових осіб).

2. Розгляд і вирішення справ в адміністративній комісії має сприяти вихованню громадян у дусі точного і неухильного додержання законів, правил співжиття, чесного ставлення до державного і громадського обов`язку, поваги до прав, честі й гідності громадян, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самими правопорушниками, так і іншими особами.

3. Адміністративна комісія розглядає відповідно до чинного законодавства справи про адміністративні правопорушення:

а) у галузі охорони праці і здоров`я населення;

б) у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини;

в) у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів;

г) у сільському господарстві, щодо порушення ветеринарно-санітарних правил;

ґ) на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв`язку;

д) у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою;

е) у галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, у галузі фінансів і підприємницької діяльності;

є) що посягають на громадський порядок і громадську безпеку;

ж) що посягають на встановлений порядок управління.

4. Порядок створення і склад адміністративної комісії, порядок розгляду нею справ про адміністративні правопорушення визначається чинним законодавством та Положенням про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Сумської міської ради, що його затверджує виконавчий комітет.

 

Стаття 85. Громадський порядок на території міста

1. Міська влада в межах покладених на неї повноважень вживає необхідних заходів для забезпечення громадського порядку та безпеки на території міста, зокрема, шляхом врегулювання питань проведення в місті масових акцій; організації в місті дорожнього руху; заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території міста.

2. Для забезпечення охорони прав і свобод громадян та громадського порядку на території міста міська влада може створювати відповідно до закону міську міліцію (міліцію міського самоврядування).

 

Стаття 86. Органи самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території міста або його частини, для вирішення таких завдань:

а) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

б) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

в) участі в реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

2. Органами самоорганізації населення є:

а) будинкові комітети;

б) вуличні комітети;

в) квартальні комітети;

г) комітети мікрорайонів;

ґ) комітети районів у місті.

3. Порядок створення і діяльності органів самоорганізації населення визначаються Законом України "Про органи самоорганізації населення".

4. Органу самоорганізації населення у межах території його діяльності можуть надаватися власні і делеговані міською радою повноваження. Перелік власних повноважень органів самоорганізації населення визначено Законом України «Про органи самоорганізації населення». Делегованими є повноваження міської ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення.

5. Міська рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації власних і делегованих повноважень, здійснює контроль за їх використанням.

 

Стаття 87. Участь у добровільних об`єднаннях органів місцевого самоврядування

1. Міська рада та її органи з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів міської громади можуть об’єднуватися (входити) в асоціації та інші форми добровільних об`єднань органів місцевого самоврядування, що мають обласний, міжобласний, всеукраїнський статус і зареєстровані згідно з чинним законодавством України.

2. Міська рада та її органи можуть входити до міжнародних асоціацій та інших добровільних об`єднань органів місцевого самоврядування.

3. Міська влада забезпечує фінансові та інші зобов`язання, що випливають з участі міської ради та її органів в добровільних об`єднаннях органів місцевого самоврядування.

 

Стаття 88. Відносини міської влади з органами державної влади

1. Відносини органів і посадових осіб міського самоврядування з органами державної влади, діяльність яких поширюється на територію міста, будуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги, ефективного розв`язання проблем соціально-економічного і культурного розвитку міста, належної реалізації в місті функцій виконавчої влади.

2. Міська влада здійснює функції міського самоврядування незалежно від органів державної влади. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб міського самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами та посадовими особами міського самоврядування наданих їм власних повноважень.

3. Виконавчі органи міської ради з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам державної влади.

4. Міський голова представляє міську громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами.

 

Стаття 89. Відносини та співпраця міської влади з підприємствами, установами і організаціями різних форм власності

1. Відносини міської влади з підприємствами, установами і організаціями, що розташовані на території міста, ґрунтуються на суворому дотриманні законодавства і визначаються формою їх власності.

2. До підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності міської громади, відповідні органи і посадові особи міського самоврядування можуть здійснювати такі функції:

а) утворювати, реорганізовувати, перепрофільовувати та ліквідовувати підприємства, установи і організації комунальної власності міської громади в порядку, визначеному законодавством; призначати та звільняти з посади їхніх керівників згідно з законом;

б) визначати мету, функції, організаційні форми та порядок діяльності, затверджувати статути створюваних ними підприємств, установ та організацій;

в) встановлювати в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги;

г) у межах, визначених законодавством, вирішувати питання відчуження об`єктів комунальної власності;

ґ) встановлювати для підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до міського бюджету;

д) контролювати ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, визначеному чинним законодавством;

е) виконувати інші функції, передбачені чинним законодавством.

3. З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності міської громади, органи і посадові особи міського самоврядування будують свої відносини на договірній та податковій основі. При цьому органи і посадові особи міського самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством, можуть приймати рішення щодо:

а) надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах;

б) залучення в установленому законом порядку до робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

в) залучення підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності) до участі у комплексному соціально-економічному розвиткові міста;

г) участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв`язку;

ґ) розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для міської громади;

д) залучення підприємств, установ та організацій (незалежно від форм власності) до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об`єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

е) інших питань в рамках чинного законодавства.

 

Стаття 90. Міжнародне співробітництво

1. Міська влада може самостійно здійснювати міжнародну діяльність, крім випадків, коли згідно з чинним законодавством відповідні заходи мають погоджуватися з Міністерством закордонних справ України.

2. Пріоритетною в міжнародній діяльності органів міського самоврядування визнається участь у:

а) співробітництві міських громад у рамках руху міст-побратимів;

б) об`єднаннях зарубіжних суб`єктів місцевого самоврядування з проблематики, що визнана важливою для міської громади;

в) заходах представницького для міської громади характеру;

г) заходах, що мають на меті отримання конкретної допомоги для міської громади, що сприяють залученню інвестицій на розвиток міста та його інфраструктури або передбачають здійснення спільних проектів;

ґ) заходах, визначених міжнародними угодами України або таких, що проводяться в рамках міждержавних програм.

3. Органи міського самоврядування з метою розвитку зовнішньоекономічних, науково-технічних, культурних, спортивних та інших зв`язків мають право укладати угоди про співробітництво з зарубіжними суб`єктами місцевого самоврядування та щорічні протоколи щодо здійснення конкретних заходів у рамках цих угод. Підписані уповноваженими посадовими особами угоди і домовленості обов`язково затверджуються міською радою.

 

Стаття 90-1. Регуляторна політика

1. Регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям місцевої політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

2. Регуляторна політика базується на принципах доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки.

3. Забезпечення здійснення регуляторної політики, спрямоване на встановлення єдиного підходу до планування діяльності, підготовки, прийняття, відстеження результативності та перегляду регуляторних актів.

 

Розділ V. ВЛАСНІСТЬ МІСЬКОЇ ГРОМАДИ

 

Стаття 91. Комунальна власність міської громади

1. Міська громада має право комунальної власності - право на свій розсуд і на підставі закону безпосередньо і через органи міського самоврядування володіти, користуватися та розпоряджатися нею. Об`єкти права комунальної власності можуть знаходитися як на території міста, так і за його межами.

2. До об`єктів права комунальної власності міської громади належать:

а) рухоме та нерухоме майно;

б) доходи міського бюджету, у тому числі кошти цільових фондів та кошти валютних рахунків;

в) землі у межах міста, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за його межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності;

г) водойми загального користування та інші природні ресурси;

ґ) підприємства, установи, організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств;

д) житловий фонд, нежитлові приміщення;

е) заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування;

є) об`єкти загальноміського користування: дороги, мости, шляхопроводи, площі, парки, сквери, фонтани, підземні переходи, громадські туалети, дамби та гідронамиви, колодязі, артезіанські свердловини, зливова каналізація;

ж) цвинтарі;

з) автомобільні стоянки;

и) цінні папери та інші фінансові активи;

і) частки у спільній власності територіальних громад, що перебуває в управлінні обласної ради;

ї) інше майно і майнові права, віднесені чинним законодавством до об`єктів права комунальної власності міської громади.

3. Перелік об`єктів права комунальної власності міської громади затверджується міською радою за поданням виконавчого органу міської ради, що веде реєстр об`єктів комунальної власності.

4. Суб`єктом права комунальної власності є міська громада. Від її імені та в її інтересах управління об`єктами права комунальної власності здійснює міська рада та уповноважені нею органи.

5. Міська рада своїми рішеннями визначає порядок володіння, користування і розпорядження комунальною власністю міської громади, передачі окремих об`єктів комунальної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ і міст області. Окремі повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності міської громади, міська рада може своїм рішенням передати іншим органам з визначенням меж цих повноважень та умов їх здійснення.

 

Стаття 92. Міський бюджет

1. Міський бюджет (бюджет міського самоврядування) - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами міського самоврядування протягом бюджетного періоду, який становить один календарний рік: починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

2. Діяльність органів міського самоврядування, пов`язана з міським бюджетом - бюджетний процес - охоплює:

а) складання проекту бюджету;

б) його розгляд;

в) затвердження бюджету;

г) його виконання;

ґ) контроль за його виконанням;

д) звітування про виконання бюджету.

Складання проекту міського бюджету здійснюють виконавчі органи міської ради в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України. Проект рішення про міський бюджет перед унесенням його на розгляд міської ради схвалюється виконавчим комітетом міської ради.

Попередній розгляд проекту міського бюджету в міській раді передбачає його вивчення, підготовку висновків і рекомендацій постійними комісіями міської ради.

Затвердження міського бюджету здійснюється на пленарному засіданні міської ради за процедурою, визначеною Регламентом роботи Сумської міської ради.

Квартальні та річні звіти про виконання міського бюджету подаються до міської ради її виконавчим комітетом у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється комісією з питань бюджету міської ради, після чого міська рада затверджує звіт про виконання бюджету або приймає інше рішення з цього приводу.

3. Органи міського самоврядування забезпечують публікацію інформації про міський бюджет, у тому числі рішень про міський бюджет та періодичних звітів про його виконання. Рішення про міський бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше ніж через десять днів з дня його прийняття, інформація про виконання міського бюджету - не пізніше 1 березня року, що настає за роком звіту, у газетах, визначених міською радою.

 

Стаття 93. Доходи міського бюджету

1. Доходи міського бюджету формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Доходи міського бюджету поділяються на два кошики:

перший кошик - доходи загального фонду, закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за міським бюджетом, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (коштів, які безоплатно і безповоротно передаються з державного бюджету до міського і навпаки);

другий кошик - власні, визначені Бюджетним кодексом України доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

 

Стаття 94. Видатки міського бюджету

1. Видатки, які здійснюються органами міського самоврядування на потреби міської громади, їх розмір і цільове спрямування визначаються рішенням про міський бюджет. Видатки, що здійснюються з міського бюджету, поділяються на дві групи:

а) видатки за рахунок доходів першого кошика, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

б) видатки за рахунок власних надходжень (доходів другого кошика), що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

 

Стаття 95. Бюджет розвитку міського бюджету

Бюджет розвитку міського бюджету - це план утворення і використання коштів, що спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку міста, пов`язаних зі здійсненням інвестиційної діяльності, здійснення інших заходів, пов'язаних з розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.

 

Стаття 96. Дефіцит і профіцит міського бюджету

1. Дефіцит міського бюджету - це перевищення видатків міського бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету).

Міський бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом у разі використання вільного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про міський бюджет за результатами річного звіту про виконання міського бюджету за попередній бюджетний період).

Міський бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень, коштів із загального фонду міського бюджету, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів, а також у разі використання залишків коштів спеціального фонду міського бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про міський бюджет за результатами річного звіту про виконання міського бюджету за попередній бюджетний період).

2. Профіцит міського бюджету - це перевищення доходів міського бюджету над його видатками (з урахуванням різниці між поверненням кредитів до бюджету та наданням кредитів з бюджету).

Міський бюджет може затверджуватися з профіцитом за загальним фондом у разі спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду міського бюджету, виконання зобов'язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про міський бюджет за результатами річного звіту про виконання міського бюджету за попередній бюджетний період).

Міський бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу, придбання цінних паперів.

 

Стаття 97. Запозичення до міського бюджету

1. Запозичення до міського бюджету (місцеві запозичення) здійснюються на визначену мету і підлягають обов`язковому поверненню.

2. Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку міського бюджету та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об'єктів довготривалого користування або об'єктів, які забезпечують виконання завдань міської ради, спрямованих на задоволення інтересів населення міської громади.

3. Обсяг та умови здійснення місцевих запозичень погоджуються з Міністерством фінансів України.

4. Порядок здійснення місцевих запозичень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

5. Запозичення до міського бюджету можуть здійснюватися у формі:

а) укладення договорів позики (кредитних договорів) з фінансовими установами;

б) випуску облігацій місцевих позик.

6. Запозичення до міського бюджету здійснюються за рішенням міської ради, у якому визначаються мета запозичення, форма здійснення запозичення; істотні умови запозичення - вид, розмір, валюта, строк, відсотки за користування запозиченням та строки їх сплати, а також розмір основної суми боргу.

 

Стаття 98. Місцеві податки і збори

1. Місцеві податки і збори - це обов`язкові внески до міського бюджету, що їх здійснюють фізичні та юридичні особи.

2. Міська рада відповідно до Податкового кодексу України встановлює місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до міського бюджету в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Міська рада може встановити:

а) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 1 липня 2012 року);

б) єдиний податок;

в) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

г) збір за місця для паркування транспортних засобів;

д) туристичний збір.

3. Механізми справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів до міського бюджету визначаються відповідними Положеннями, що їх затверджує міська рада.

4. Міська рада в межах своїх повноважень має право приймати рішення щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах.

 

Стаття 99. Пільги за рахунок міського бюджету

1. Міська рада може надавати за рахунок міського бюджету пільги юридичним особам, фізичним особам-підприємцям і фізичним особам у випадках, передбачених законодавством.

Зазначені пільги поділяються на:

а) ті, що зменшують доходи міського бюджету (у частині, що зараховується до міського бюджету);

б) ті, що збільшують його видатки.

2. Пільги, що зменшують доходи міського бюджету (у частині, що зараховується до міського бюджету):

а) зменшення податкових ставок;

б) повне або часткове звільнення від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

3. Пільги, що збільшують видатки з міського бюджету, можуть надаватися:

а) соціально-малозахищеним категоріям населення (ветеранам війни, інвалідам, пенсіонерам, дітям, багатодітним сім`ям, малозабезпеченим громадянам та ін.);

б) почесним громадянам міста та особам, нагородженим міськими відзнаками;

в) міським громадським організаціям, що опікуються інвалідами, ветеранами війни, пенсіонерами, дітьми, малозабезпеченими тощо.

4. Порядок надання пільг за рахунок міського бюджету юридичним особам, фізичним особам-підприємцям і фізичним особам визначається відповідним Положенням, що його затверджує міська рада.

 

Стаття 100. Цільові фонди міського бюджету

1. Міська рада може утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду міського бюджету і наповнення яких здійснюється за рахунок коштів, отриманих від добровільних внесків та пожертв громадян, підприємств, установ, організацій усіх форм власності; за рахунок інших джерел, визначених законом.

2. Порядок формування та використання коштів цільових фондів міського бюджету визначається Положенням про цільові фонди міського бюджету, що його затверджує міська рада.

3. Міська рада щокварталу заслуховує і затверджує звіт про використання коштів цільових фондів міського бюджету або приймає з цього питання інше рішення.

 

Стаття 101. Участь органів міського самоврядування у фінансово-кредитних відносинах

1. Міська рада або за її рішенням виконавчі органи міської ради відповідно до законодавства можуть:

а) здійснювати місцеві запозичення;

б) отримувати позики міського бюджету: позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку міського бюджету, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду; позики на покриття тимчасових касових розривів міського бюджету, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду (покриваються Державним казначейством України в межах поточного бюджетного періоду); середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів міського бюджету, визначених у законі про Державний бюджет України, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на умовах їх повернення без нарахування відсотків за користування цими коштами;

в) створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи;

г) виступати ґарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади;

ґ) здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів міського бюджету на депозитах з дотриманням вимог, встановлених Бюджетним кодексом України та іншими законами України.

2. Ґарантії щодо виконання боргових зобов`язань підприємствами, установами та організаціями, що належать до комунальної власності міської громади, надаються лише на умовах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних ґарантій, отриманих від інших суб`єктів.

 

Стаття 102. Комунальне замовлення

1. Виконавчі органи міської ради мають право виступати замовниками на виконання робіт з благоустрою території міста, комунального обслуговування населення, будівництва та ремонту об`єктів соціального призначення, виробництва продукції, надання послуг, необхідних для побутових і соціально-культурних потреб населення, на виконання інших робіт з використанням власних коштів, власних чи придбаних матеріальних ресурсів.

2. Порядок та умови комунального замовлення визначаються Положенням про комунальне замовлення, яке затверджується міською радою.

3. Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти міського бюджету провадиться в порядку і за процедурами, визначеними чинним законодавством.

 

Стаття 103. Комунальне майно

1. До майна міської громади належить:

а) майно комунальних підприємств, установ, організацій, закріплене за ними (знаходиться на балансі) на основі права повного господарського відання або оперативного управління;

б) акції (частки, паї), що належать міській громаді у статутних капіталах господарських товариств;

в) комунальний житловий фонд;

г) інше майно міської громади.

2. Усе майно, розташоване на території міста, за винятком майна державної, колективної, приватної та інших, установлених законом, форм власності, та визнане згідно з чинним законодавством як безгосподарне, є комунальною власністю міської громади.

3. Підставою для набуття права комунальної власності на майно є:

а) передача майна, майнових прав міській громаді безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності;

б) створення майна (товарів, продукції) у результаті підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, заснованих на комунальній власності;

в) придбання майна органами міського самоврядування в порядку, встановленому чинним законодавством;

г) інші підстави, передбачені законом.

4. Міська рада або уповноважені нею виконавчі органи міської ради від імені та в інтересах міської громади виконують майнові операції щодо комунального майна. Вони можуть:

а) передавати комунальне майно у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам;

б) здавати майно в оренду чи концесію;

в) продавати і купувати майно;

г) використовувати комунальне майно як заставу;

ґ) вирішувати питання відчуження майна (приватизації);

д) визначати в договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються або передаються у користування, оренду чи концесію;

е) визначати в договорах відповідальність за їх неналежне виконання.

5. Припинення права комунальної власності на майно настає у разі:

а) відчуження комунального майна іншим особам (приватизації) у порядку, встановленому законом;

б) передачі комунального майна у державну власність;

в) знищення, загибелі комунального майна;

г) споживання речей комунальної власності.

6. Порядок набуття, здійснення і припинення права комунальної власності на майно визначається чинним законодавством України.

 

Стаття 104. Комунальні підприємства, установи і заклади

1. Міська рада від імені та в інтересах міської громади може створювати, реорганізовувати і ліквідовувати комунальні підприємства, установи і заклади. Міська рада затверджує статути комунальних підприємств, установ і закладів; визначає основні напрями їхньої діяльності, порядок використання їхнього прибутку.

2. Комунальні підприємства здійснюють не заборонену законом та визначену статутами підприємств виробничу, науково-дослідницьку, комерційну та іншу діяльність з метою одержання прибутку.

Комунальні підприємства володіють закріпленим за ними комунальним майном на основі права повного господарського відання. Здійснюючи це право, комунальні підприємства володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном у межах, визначених статутом підприємства, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям їхньої діяльності.

Комунальні підприємства відповідають за своїми зобов`язаннями усім закріпленим за ними майном, на яке відповідно до чинного законодавства може бути накладено стягнення на вимогу кредиторів.

3. Комунальні установи і заклади, які фінансуються з міського бюджету, володіють закріпленим за ними майном на основі права оперативного управління. Здійснюючи це право, комунальні установи і заклади не можуть розпоряджатися цим майном без згоди міської ради, якщо інше не передбачено їхніми статутами чи положеннями. Вони самостійно розпоряджаються коштами, що виділені з міського бюджету на їх фінансування; доходами, отриманими від господарської діяльності, та майном, придбаним за рахунок цих доходів.

Комунальні установи і заклади, які утримуються за рахунок міського бюджету, несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями лише коштами, що є в їхньому розпорядженні.

4. Міська рада не відповідає за зобов`язаннями створених нею юридичних осіб, а вони не відповідають за її зобов`язаннями.

 

Стаття 105. Міське господарство

1. Міське господарство складається з підприємств виробничої і соціальної сфери, які є комунальною власністю міської громади, а також підприємств тієї ж спеціалізації, що належать іншим власникам, але діяльність яких пов`язана переважно з обслуговуванням мешканців міста.

2. Міська рада оформляє свої взаємовідносини з підприємствами, що не перебувають у комунальній власності міської громади, шляхом укладання договорів (угод) про їхню участь у наданні соціальних послуг мешканцям міста. Міська рада може надавати відповідно до чинного законодавства зазначеним підприємствам пільги щодо сплати місцевих податків і зборів, та інші передбачені законом пільги.

3. Міська рада та її виконавчі органи координують діяльність підприємств, що виявили бажання увійти до складу міського господарства, з питань надання соціальних послуг міській громаді.

 

Стаття 106. Комунальне житло

1. До комунального житла належить житловий фонд, що перебуває у власності міської громади.

2. Джерелом формування комунального житлового фонду є:

а) будівництво нового житла;

б) реконструкція існуючих гуртожитків та житлових будинків;

в) передача у комунальну власність міської громади об`єктів права державної власності;

г) передача у комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень, дарування або визначеного у встановленому порядку безгосподарним;

ґ) придбання житла на ринку.

3. Від імені та в інтересах міської громади органи міського самоврядування:

а) здійснюють управління житловим фондом, організовують його належне утримання, обслуговування та ремонт;

б) здійснюють контроль за використанням житла за призначенням;

в) приймають рішення про зміну порядку використання житла, проведення його реконструкції, капітального ремонту;

г) ведуть облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, приймають рішення про надання цим громадянам житла з комунального житлового фонду на підставах і в порядку, визначених законом;

ґ) організовують у встановленому порядку продаж квартир, що перебувають у комунальній власності;

д) здійснюють вилучення з житлового фонду будинків, квартир (їх частин) шляхом приватизації;

е) приймають у комунальну власність житло, що безоплатно передається його власниками.

4. Органи міського самоврядування створюють усі умови для приватизації комунального житла.

 

Стаття 107. Землі міської громади

1. Усі землі, що знаходяться в межах міста, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за його межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, є комунальною власністю міської громади.

2. До структури земель міської громади входять:

а) землі житлової та громадської забудови;

б) землі історико-культурного призначення;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі лісогосподарського призначення;

е) землі водного фонду;

є) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

3. Міська громада може об`єднувати на договірних засадах належні їй земельні ділянки із земельними ділянками інших територіальних громад. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

4. Зміна цільового призначення земель міста проводиться в установленому законом порядку.

 

Стаття 108. Право міської громади на землю

1. Міська громада набуває право комунальної власності на землю у разі:

а) передачі їй земель державної власності;

б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в) прийняття спадщини;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) штучного створення земельної ділянки на території населеного пункту, у тому числі з порушенням установлених правил;

д) виникнення інших підстав, передбачених законом.

2. Право міської громади на землю припиняється у разі її відчуження:

а) передачі земельних ділянок у державну власність;

б) безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами;

в) продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам;

г) примусового відчуження за рішенням суду;

ґ) за інших обставин, визначених законодавством України.

3. Продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, передбачених чинним законодавством.

До земель міської громади, що не можуть передаватись у приватну власність належать:

а) землі загального користування в місті (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, цвинтарі, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об`єктами природно-заповітного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення і водного фондів, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;

ґ) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів міського самоврядування;

д) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природо-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об’єктів, або на земельних ділянках дна водних об’єктів.

4. Землі міської громади можуть передаватись у користування (оренду) громадянам і юридичним особам.

Право постійного користування земельними ділянками може надаватись:

а) підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної або комунальної власності;

б) громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям;

в) релігійним організаціям України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Земельні ділянки комунальної власності можуть передаватися в короткострокову (не більше 5 років) та довгострокову (не більше 50 років) оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням та організаціям,а також іноземним державам.

5. Від імені та в інтересах міської громади управління землями комунальної власності здійснює міська рада та уповноважені нею органи. Порядок розгляду питань земельних відносин у міській раді визначається Положенням про порядок надання в оренду, вилучення та передачу у власність земельних ділянок, що його затверджує міська рада.

6. Використання земель на території міста є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, які визначаються залежно від грошової оцінки землі.

Земельний податок та орендна плата за землю є важливим джерелом наповнення міського бюджету.

 

Стаття 109. Природні ресурси - власність міської громади

1. Міська громада має право власності на всі природні ресурси, розташовані на території міста, за винятком природних ресурсів державної форми власності.

2. Право власності міської громади на природні ресурси поширюється на землю, корисні копалини, поверхневі і підземні води, ліси та іншу рослинність, тваринний світ, ландшафти та інші природні комплекси.

3. Від імені та в інтересах міської громади управління природними ресурсами на території міста здійснює міська рада і уповноважені нею органи, діяльність яких спрямовується на охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людей.

4. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям можуть надаватися у володіння, постійне користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

 

Стаття 110. Захист прав комунальної власності

1. Право комунальної власності міської громади захищається законом на рівних умовах з іншими формами власності (приватною, колективною, державною).

2. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути примусово відчужені у міської громади і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо міської громади, отриманої шляхом проведення референдуму, а також відповідного рішення міської ради. Примусове відчуження об`єктів комунальної власності може бути здійснене тільки відповідно до закону.

3. Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні об`єктам права комунальної власності. Діяльність фізичних і юридичних осіб, результатом якої є нанесення шкоди об`єктам права комунальної власності, карається відповідно до законодавства з відшкодуванням органам міського самоврядування заподіяних збитків та не одержаних унаслідок цього доходів. Органи міського самоврядування мають право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які вчинили або чинять збитки об`єктам права комунальної власності.

 

РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 111. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

1. Статут затверджується на пленарному засіданні міської ради більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

2. Статут підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України в порядку, установленому чинним законодавством.

3. Підставою для відмови в державній реєстрації Статуту може бути його невідповідність Конституції та законам України. Рішення про відмову в реєстрації Статуту може бути оскаржено в судовому порядку.

 

Стаття 112. Порядок внесення змін і доповнень до Статуту

1. Зміни і доповнення до Статуту приймаються рішенням міської ради більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

Порядок ініціювання розгляду питань у міській раді визначається Реґламентом роботи Сумської міської ради.

2. Проект рішення міської ради про внесення змін та доповнень до Статуту готує суб’єкт нормотворчої ініціативи (ініціатори): міський голова; депутат (депутати) міської ради; депутатські групи, фракції; постійні комісії міської ради; виконавчий комітет міської ради; загальні збори громадян, у тому числі збори(конференція) жителів за місцем проживання.

3. Про внесення змін до статуту міський голова у п’ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію статуту.

 

Стаття 113. Дія Статуту в часі і просторі

1. Статут набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

2. Статут є постійно діючим нормативно-правовим актом і не підлягає затвердженню новообраним складом міської ради.

3. Дія Статуту поширюється на всю територію міста Суми. Окремі положення Статуту можуть діяти і на території, що знаходиться за адміністративними кордонами міста Суми, однак в межах приміської зони.

 

Стаття 114. Розвиток положень Статуту актами міського самоврядування

1. З метою реалізації положень цього Статуту міська рада затверджує:

Генеральний план міста Суми;

Стратегічний план розвитку міста Суми;

Порядок найменування і перейменування територіальних об`єктів міста Суми;

Положення про прапор міста Суми;

Положення про герб міста Суми;

Положення про гімн міста Суми;

Перелік об`єктів і пам`яток історії та культури міста Суми, що належать до місцевої символіки;

Положення про звання «Почесний громадянин міста Суми»;

Правила утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в місті Суми;

Місцеві правила забудови м. Суми;

Правила надання послуг з теплопостачання мешканцям міста Суми;

Правила надання послуг з газопостачання мешканцям міста Суми;

Правила надання послуг з електропостачання мешканцям міста Суми;

Правила надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканцям міста Суми;

Правила надання послуг з експлуатації та обслуговування ліфтів у місті Суми;

Правила благоустрою міста Суми;

Правила розміщення і утримання тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Суми;

Правила утримання мережі міських доріг в місті Суми;

Правила торгівлі на ринках міста Суми;

Положення про консультативне опитування мешканців міста Суми;

Положення про загальні збори громадян за місцем проживання;

Положення про громадські слухання в місті Суми;

Положення про порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Сумської міської ради;

Положення про порядок розгляду звернень громадян до органів і посадових осіб Сумської міської ради;

Положення про порядок організації і проведення масових акцій у м. Суми;

Положення про комісії при міському голові та виконавчих органах Сумської міської ради;

Положення про громадські ради;

Положення про щорічний звіт міського голови перед громадою міста Суми;

Положення про постійні комісії Сумської міської ради;

Положення про управління, відділи, служби, районні в місті адміністрації та інші виконавчі органи Сумської міської ради;

Перелік об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Суми;

Положення про місцеві податки і збори в місті Суми;

Положення про порядок надання пільг за рахунок міського бюджету юридичним особам, фізичним особам-підприємцям і фізичним особам міста Суми;

Положення про цільові фонди міського бюджету;

Положення про комунальне замовлення;

Положення про порядок надання в оренду, вилучення та передачу у власність земельних ділянок територіальної громади м. Суми.

2. З метою, визначеною пунктом 1 цієї статті, виконавчий комітет міської ради затверджує:

Положення про використання державної мови в місті Суми;

Реґламент роботи виконавчих органів Сумської міської ради;

Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Сумської міської ради;

Положення про порядок провадження торгівельної діяльності та надання послуг на території м.Суми.

3. З метою розвитку визначених Статутом положень міська рада та її виконавчий комітет можуть приймати й інші акти.