Деталі

Створено: 02 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5955

ШУБНИЙ

Опанас Федорович

У 1931-1941 рр. працював завідуючим, директором Сумської ветбаклабораторії. У 1941-1944 рр. перебував в евакуації в Сталінградській області, працював директором міжрадгоспної ветлабораторії. З метою збереження генофонду вивіз з окупованої Сумщини корів лебединської породи. В 1944 р. повернувся до м. Суми, працював директором облветлабораторії.

Автор наукових праць з питань мікробіології, інфекційних захворювань тварин. Брав участь у створенні вакцин проти сибірської виразки, пеніциліну.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, “Знак Пошани”, медалями.

Деталі

Створено: 02 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 7075

ЩЕПКІН

Михайло Семенович

Творчу діяльність розпочав у 1805 р. Влітку 1810 р. Щепкіну довелося бути присутнім на домашній виставі у садибі князів Голіциних в с. Юнаківка (нині Сумського району), де на нього справила велике враження реалістична манера гри актора-аматора князя В.П. Мещерського. З 1816 р. працював у Харківському, 1816-1821 рр. - у Полтавському вільних театрах. Гастролював у багатьох містах України, неодноразово бував у Ромнах під час Іллінського ярмарку, виступав у виставах за п'єсами Котляревського "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник", Аблесимова "Мельник-чаклун", Судовщикова "Досвід мистецтва" та інш. Мешканці Ромен брали активну участь в зборі коштів для викупу Щепкіна з кріпацтва, що організували у 1818 р. князь М.Г. Рєпнін та його брат С.Г. Волконський. У 1821 р. за участю передових представників громадськості Щепкін був нарешті викуплений з кріпацької неволі. По суті на Сумщині склалася його акторська кар’єра. У 1822 р. на чолі власної трупи гастролював у Києві.

Сумський театр драми і музичної комедії носить ім'я Щепкіна. На сцені театру в 1961 р. йшла вистава за п'єсою М. Михася "Зустріч" про зустріч Щепкіна з Шевченком (в ролі Щепкіна - А. Носачов). У Сумах встановлено пам'ятник Щепкіну (скульптор А. С. Смєлий).

Деталі

Створено: 02 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 5963

ЩУСЄВ

Олексій Вікторович

За проектом Щусєва в Україні збудовано Троїцький собор Почаївської лаври (1905-1912), церкву в маєтку І. Харитоненка в с. Наталівка (нині Харківської обл., 1908-1912), Пантелеймонівську церкву в Сумах (1911). Щусєв реставрував церкву св. Василя в Овручі (нині Житомирської області, 1904-1911), створив проект іконостасу для Успенського собору та розпису трапезної Києво- Печерської лаври (1902-1910), а також спроектував деталі інтер'єру для Троїцької церкви в Сумах (1911-1914).

Деталі

Створено: 02 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 6497

ЯРЕМЕНКО

Гнат Гаврилович

Закінчив у 1895 р. Київську рисувальну школу М. Мурашка. Як один з кращих учнів, був направлений до Петербурзької Академії мистецтв. У 1913 р. переїхав у Суми, викладав у комерційному училищі. Сатиричними малюнками відгукнувся на революційні події 1905-1907 рр.: “Смерть самодержавству”, “Карикатура на царський маніфест”, “Барикада в Москві 1905 р.”. Багато малював з натури, працював над станковими творами. Яременко вів щоденник, писав вірші.

Твори зберігаються в краєзнавчих музеях міст Бахмач, Конотоп, Мінськ, Одеса. У 1954-1955 рр. дружина художника, Олена Василівна, разом з сином, Миколою Гнатовичем, подарувала Конотопському краєзнавчому музею кращі роботи Яременка: “Автопортрет”, “Портрет матері”, “Портрет дружини”, “Портрет історика О. М. Лазаревського”, етюди “Садок”, “Сумське кладовище” та інш. У Бахмацькому народному музеї відкрито постійно діючу виставку творів художника.

Деталі

Створено: 02 березня 2012

Останнє оновлення: 18 лютого 2016

Перегляди: 12505

ЯРОСЛАВСЬКИЙ

Петро Антонович

Автор проектів планування Харкова та інших міст губернії. За його проектами побудовані: палац у Старому Мерчику (нині смт Харківської обл.; 1776-1778), провіантські склади (1785-1787), поштамт (1804) та ряд житлових будинків у Харкові, кілька церков на Харківщині та Сумщині - у селах Бабаї (1782), Костянтинівка (1797), Пархомівка (1808), містах Охтирка (1783, Введенська) і Суми (1790). Споруджував будинки державних установ у Курську, Чернігівському та Новгород-Сіверському намісництвах.