0005.jpg

Про українську мову в закладах освіти

Загально відомо, що мова є не тільки найважливішим засобом спілкування, а й визначальною ознакою держави, безцінною й невичерпною скарбницею культурного надбання народу. Тому в навчальних закладах міста приділяється особлива увага вивченню української мови, утвердженню її державного статусу.

Сьогодні актуальним є питання підвищення мовної освіти школярів, тому на уроках української мови на основі теоретичних знань учителі розвивають в учнів практичну мовнокомунікативну компетенцію, формують особистість, яка б відзначалася свідомим ставленням до мови, мовленнєвою активністю, високою культурою спілкування. Педагоги використовують інноваційні технології навчання, що сприяє підвищенню інтересу учнів до вивчення предмета. 

Граматичне сміття

Безграмотність зовнішньої реклами поступово стає нормою. І сумчани поступово звикають до помилок, рекламні ляпи поступово приїдаються й стають мало не новим правилом. У нашому місті, яке, безперечно, буде краще, безмежний простір для буйної фантазії «русько-украйонських» креативщиків. У нас, виявляється, є вулиця Веретинівська й проспект Шевченко. Дзержинське відділення одного з банків на вже три роки як вулиці Троїцькій, очевидно, свято береже пам’ять про Фелікса Едмундовича. В центрі міста продається «пица» і «горячі пиріжки», які запропонує запити пивом «хмільний боченок». І зауважу, що на все це – «самі низькі ціни», «оторочка платежу», і, крім того, можливий «наловий і безналовий розрахунок». Ну просто «вишуканий смак срібного віку»! Для тих, хто втомився – мінеральної водиці в санаторії «дзюрчить криниця». А хто зможе пояснити це граматичне свавілля й виправити помилки (з допомогою 3G-інтернету) - тому «ЗАЧОТ». Що воно таке – незрозуміло, бо українською – залік, російською – зачёт…

Увесь цей граматичний бруд має ще один бік: він формує недбалість у відношенні до мови. Не лише у побутовому спілкуванні, а й у професійному. Поступово знижується авторитет професійних мовних продуктів, зникають еталони, на які можна рівнятися. Якщо безграмотність дозволяють собі автори шкільних підручників, диктори державних теле-і радіоканалів, відомі діячі культури, то що ж вимагати від нас, суржикомовних? Власне, це питання не пріоритету української чи російської мови, не цензури, а – культури. Такі помилки – як мутовані гени, поступово руйнують. Покоління, яке вже пише на стіні під’їзду: «Віктория, ти лудша».

Анна Коршунова

Вислови про мову

 

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару

Лесь Танюк

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає

Х.Арце

“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”

 Ліна Костенко