Надрукувати
Перегляди: 113

Будинок культури є центром культурного дозвілля села Піщане.

Директор - СИРОТІНА Ярослава Миколаївна

Народилася у 1982 р. в місті Конотоп, Сумської області.

У 1998 р. - закінчила Піщанську середню школу.

У 2001 р. -  закінчила Сумський аграрний технікум за спеціальністю «бухгалтерський облік».

З 2001 р. по 2004 р. - навчалася в Сумському національному аграрному університеті і отримала магістра з обліку та аудиту.

У 2005 р. - отримала магістра з адміністративного менеджменту за спеціальністю «Управління персоналом».

Головним покликанням душі по життю була творчість.

У 2021 р. - вступила і навчається в Сумському фаховому коледжі мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського. 

Піщанський Будинок культури (БК) здався в експлуатацію 7 листопада 1963 року. Великий внесок в придбанні даного проєкту (вигляд літака) та його будівництво зробила депутат Верховної ради СРСР Батраченко Устя Іванівна. Розпочали будівництво в кінці 30-х років і перед війною, на жовтневі свята, мали урочисто відкривати Будинок культури. Але не хватило п’яти місяців, розпочалася війна. Під час війни німці з Будинку культури організували конюшню для своїх коней. А згодом, як вигнали німців, управління колгоспу зробили склад мінеральних добрив. Як склад, Будинок культури (в такому вигляді), проіснував до 60-х років. Після капітального ремонту, 7 листопада 1963 року колгосп «40 років Жовтня» голова колгоспу Судін М.С. відкрили Будинок культури, в якому частину будівлі займало управління колгоспу. У той час площа БК становила 485м2. Це фоє на 105м2 і глядацька зала на 450 місць з балконом, і сцена 75м2, і гримерка (перукарня) 18.5м2, і обрядова зала 70м2, де урочисто реєстрували шлюб наречені, проходили репетиції, лекції, невеликі збори і працював відеосалон. В цій будівлі розташовувалася бібліотека 60м2 з книжковим обсягом 10000 книг, а управління колгоспу й сільрада займали 140м2 будівлі. Опалення було пічне (вугілля і дрова), згодом, (з 1987 року) газове. Води в приміщенні не було. При Будинку культури існував кінопроєктор для демонстрації фільмів.

Першим директором БК був Пірвиць Борис Едгардович – з дня відкриття до 1972 року. В ті часи коли не було телебачення люди масово ходили в клуб, спілкувалися. Кожен п’ятий в селі грав на музичних інструментах. При будинку культури був створений струнний ансамбль. Грало більше 15 чоловік. Був дитячий хор. В школі було стільки дітей, що весь хор не поміщався на сцені. А найбільша заслуга працівників культури того часу були вистави. Перед кожним концертом, коли збирався повен клуб людей, спочатку були партійні збори, а потім вистава. Працівники школи були перші артисти і музиканти. А танці – на вулиці під звуки акордеона – грав цілий вечір і пів ночі Василега Іван Дмитрович. Він і музикант, він і артист, грав у виставах. Був створений новий колектив – духовий оркестр. Керівником якого був – Григорій Потапович Перший помічник у Бориса Едгардовича був Шоренко Микола Олексійович – він керував вокальним гуртком, грав на баяні, а працював вчителем. Художній керівник Микола Дмитрович Сема.
Микола Дмитрович Сема прийшов художнім керівником після закінчення культ-освітнього училища в Кияниці. Це був 1966 рік. Директором став в 1972 р і на цій культурній ниві пропрацював 8 років. Молодий хлопець заснував вокально інструментальний ансамбль. Поступово закупив апаратуру. Це було його ноу-хау.

Мандрика Микола Павлович в 1984 році був призначений на посаду директора БК і на цій культурній ниві пропрацював 21 рік. В 1986 році був зроблений перший великий ремонт (тільки білилися стіни та красилася підлога). Ремонт був зроблений дорогий, (плитка на стінах, на стелі звуко-акустична) З малого залу, де проходили партійні збори, зробили обрядову кімнату. В цій же кімнаті відкривали відео салон на 50 місць. Багато Микола Павлович придбав музичної апаратури (для ВІА і для заходів, концертів) велику кількість сценічних костюмів. В колективах була найбільша кількість учасників. Хор – 30 осіб, в жіночому ансамблі - до 15. В ті роки вперше заснувався танцювальний колектив. Колектив оновлювався кожні 3 – 4 роки. Започаткували нові свята, такі як: Івана Купала, свято села. Проводили в поминальний день, день скорботи. На конях їздили колективом щедрувати. Був заснований, ансамбль ложкарів. Микола Павлович заснував кіно студію, фото студію і музичну студію. А найбільшою нашою гордістю є зайняте VІ місце на Сумських зорях в1990 році, За що нас нагородили путівкою в Спадщанський ліс. Роки роботи Миколи Павловича припали на часи розвалу радянського союзу. Закривалися підприємства, люди втрачали роботу. Відрізали опалення і світло. В 1996 році управління радгоспу і сільська рада звільнили частину приміщення, але віддали 2 кімнати в аренду під магазини.

Після закінчення університету, директором БК стала Ярослава Миколаївна Сиротіна.

Піщанський Будинок культури проводить роботу з усіма категоріями населення: дітьми, молоддю, з людьми середнього та похилого віку.

При Піщанському будинку культури працює 8 клубних формувань

1. Колективи художньої самодіяльності:

2. Любительське об’єднання:

3. Інші клубні формування:

4. Кімната-музей:

Піщанський Будинок культури є закладом культури, діяльність якого спрямована на створення, розповсюдження та популяризацію культурних надбань.

Головними напрямками роботи Піщанського Будинку культури є:

Основними функціями клубного закладу є:

Головними завданнями Піщанського Будинку культури є:

Головною метою діяльності Будинку культури є:

Головними видами діяльності БК є:

Протягом року Піщанський будинок культури проводить такі культурно – масові заходи: тематичні вечори, театралізовані свята, вечори відпочинку і концертні програми, акції, мітинги та конкурси.

За сприяння міського депутата у 2015 році було зроблено капітальний ремонт Будинку культури, придбали одяг сцени, штори на вікна і музичну техніку. Все це значно полегшило та покращило роботу. Творчий колектив і керівництво БК прикладають багато зусиль, щоб їхній будинок культури був зразковим центром дозвілля, культурної спадщини та розвитку художньої і народної творчості.