- Головна
- Місто
- Гостям міста
- Онлайн-екскурсії містом
- Деталі
- Перегляди: 676
Екскурсійний аудіопроєкт «Архітектурна спадщина міста Суми» розроблений у 2016-2017 роках Агенцією промоції «Суми» та Сумським державним педагогічним університетом ім. А.С. Макаренка.
Проєкт є комплексним та складається з кількох етапів. Його мета – ознайомити жителів та гостей міста з історією, культурою та архітектурними особливостями Сум, а також сприяння вихованню відповідальності за збереження його культурної спадщини.
- Деталі
- Перегляди: 9232
Прогулятися найпопулярнішими місцями Сум, почитати цікаву інформацію про них, а також подивитися на місто з висоти пташиного польоту відтепер можна завдяки захоплюючій 3D-екскурсії обласним центром.
Таку було реалізовано у рамках проєкту громадського (партиципаторного) бюджету м.Суми у 2017 році.
Створили її фахівці «Open Ukraine».
Всього на розробку з міського бюджету витратили 50 тисяч гривень.
- Деталі
- Перегляди: 9094
Майдан Незалежності (адміністративна частина)
На правому березі Сумки розташований адміністративний центр – майдан Незалежності, прикрашений дугоподібним будинком обласної державної адміністрації і міської Ради, а також висотним готелем і будинком професійних спілок. Ансамбль площі закладено у 1970 році. Його архітектурне рішення ґрунтується на контрасті: горизонтальному членуванню адміністративного будинку протиставлені вертикальні лінії готелю. Обидві споруди виконані за проектом харківського архітектора Ольги Абрамівни Вірченко і є пам’ятниками архітектури ХХ ст.
- Деталі
- Перегляди: 9778
Значною містобудівною подією післявоєнного періоду стала забудова проспекту Карла Маркса (нині Шевченка). Початок проспекту з боку вокзалу був задуманий як парадні ворота в місто, тому перші два будинки, що стоять при в’їзді на проспект, прикрашені декоративними вежами. Район проспекту забудований переважно типовими п’ятиповерховими будинками. У 1970 році у Сумах з’явилася можливість зводити будинки підвищеної поверховості, перші з яких були побудовані вздовж схилів ріки Сумки, у районі скверу "Дружба". Розмаїтість у типову забудову внесли кінотеатр "Дружба", відкритий у 1972 році, і навчальний корпус машинобудівного коледжу, що бере свій початок від професійного училища, заснованого в 1917 році. У 1930 році училище було реорганізовано в машинобудівний технікум. У даний час у Сумах працює чотири вищих навчальні заклади, найстаріше з яких педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, Сумський державний і національний аграрний університети, Українська академія банківської справи.
- Деталі
- Перегляди: 10207
Привокзальна вулиця виводить нас до залізничного вокзалу. Перше приміщення станції у Сумах було побудоване в 1878 році, коли через місто протяглася залізнична магістраль Мерефа – Люботин – Суми – Ворожба Харково-Миколаївської (нині Південної) залізниці. І. Г. Харитоненко подбав про те, щоб залізниця пройшла безпосередньо поблизу рафінадного заводу, який йому належав. Річ у тому, що земля, по якій намічалося прокласти сталеву магістраль у районі Сум, була в приватній власності і її ціна перевищувала закладену в будівельному кошторисі. Різниця вартості землі була покрита І. Г. Харитоненком. Якби не його особиста зацікавленість у транспортуванні виробленого в Сумах рафінаду, залізниця підійшла б до міста з півдня, у районі сучасного аеропорту, де земля була казенною. Перший вокзал був зруйнований у 1941 році. Після війни, у 1948 році, звели новий – за проектом архітекторів Е. А. Лимаря і В. М. Сиромятникова. У 1984 р. відкривається третє в історії станції приміщення вокзалу. Проект розробляв Харківський інститут "Жилдорпроект" за участю Сумської філії інституту "Укрміськбудпроект".
- Деталі
- Перегляди: 9608
Одним з найбільш повно збережених міських ансамблів є комплекс дитячої лікарні святої Зінаїди, побудованої у 1896 році в стилі неоготики. Цей лікувальний заклад і донині використовується за своїм функціональним призначенням. Лікарня обладнувалася і утримувалася на кошти П. І. Харитоненка на виконання заповіту його батька – Івана Герасимовича. Вона призначалася для дітей від дня народження до 12 років, переважно з бідних сімей. Безкоштовним для них було не тільки лікування в стаціонарі, але і прийом у поліклініці. Мозаїчне зображення святої Зінаїди, що входить нині до зібрання Сумського художнього музею, до революції було вміщене в готичній (стрілчастій) ніші у верхній частині фасаду.
- Деталі
- Перегляди: 10550
Своєрідний за архітектурою будинок під № 15, із трьома фронтонами на протяжному фасаді, до революції належав потомственому почесному громадянину, управляючому головною конторою в Сумах торгового дому "І. Г. Харитоненко із сином" міщанину Фердинанду Шрейнеру.
На старій Троїцькій вулиці привертає до себе увагу гострим фронтоном у центрі фасаду і загальним неоренесансним виглядом дитячий притулок імені Наталії Максимівни Харитоненко, відкритий на її кошти в 1888 році. Вона ж пожертвувала садибу. У притулок приймали з семирічного віку дівчаток-сиріт, дівчинок з багатодітних родин або родин, що втратили годувальника. Тут вони навчалися початковій грамоті в обсязі курсу однокласних народних училищ, а також рукоділлю і веденню домашнього господарства. Після смерті в 1904 Наталії Максимівни попечителькою притулку стала Віра Андріївна, дружина П. І. Харитоненка, і опікувалася вихованками аж до початку революції. У 1906 році вона успішно завершила клопотання про розширення програми викладання, завдяки чому при притулку було створене жіноче училище, після закінчення якого дівчаткам присвоювалось звання початкової вчительки. Його випускниць П. І. Харитоненко віддавав заміж за молодих майстрів і інженерів, що працювали на його підприємствах, і – у разі оформлення шлюбного контракту – давав за дівчинами придане.
- Деталі
- Перегляди: 10281
Поруч із садибою Харитоненків католицькою громадою Сум у 1900 році був отриманий дозвіл на будівництво костьолу. Труднощі, що виникли при цьому, були успішно подолані завдяки втручанню П. І. Харитоненка, який, будучи православним, лояльно ставився до представників інших конфесій. У зв’язку з причинами матеріального характеру будівництво костьолу велося повільно і було завершено тільки в 1911 році. Після 1917 року служби в храмі відбувалися з перервами до 1932 року, відновилися в період німецько-фашистської окупації, коли всі церкви Сум були відкриті. Після війни костьол знову був закритий, відродження сумської римо-католицької громади і храму почалося в 1991 році.
У нинішньому будинку Обласної споживчої спілки, напроти костьолу, до 1917 р. містилося чотирикласне міське чоловіче училище, засноване в Сумах у 1905 році і перейменоване у 1912 на вище початкове. У навчальних закладах подібного типу отримували освіту діти ремісників, дрібних службовців і купців. Навчалися в чотирикласних міських училищах протягом 6 років, тому що курси першого і другого класу тривали по два роки.
- Деталі
- Перегляди: 9589
Переїхавши міст через річку Сумку, ми залишаємо Зарічний район і в’їжджаємо в Ковпаківський на вулицю Троїцьку. До Великої Вітчизняної війни існував міст, побудований у 1910 році за проектом московського інженера Тайфеля на кошти П. І. Харитоненка. Посередині по боках він був прикрашений гранітними обелісками.
На крутому березі р. Сумки здіймається пам’ятник уродженцю Сумщини, двічі Герою Радянського Союзу, прославленому повітряному асу Степану Павловичу Супруну. Він створений скульптором Я. С. Ражбою у 1947 році. У 1911 році, в пошуках кращої долі, Супруни-батьки виїхали в Канаду. У 1924 році вони з п’ятьма синами та дочкою повернулись в СРСР, а в 1926 оселилися в Сумах. З 1929 року Степан Павлович пішов до лав армії, незабаром став одним з провідних льотчиків-випробувачів країни. Брав участь у боях з японцями на території Китаю в 1939 році. У 1940 році йому було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Навесні 1940 року С. П. Супрун побував у Німеччині в складі урядової комісії із закупівлі літаків. Він зустрівся з німецькими авіаконструкторами Мессершміттом і Хейнкелем і, на превеликий подив німецьких льотчиків, робив фігури вищого пілотажу на незнайомих йому літаках новітніх конструкцій. На початку Великої Вітчизняної війни прославлений ас командував винищувальним авіаполком особливого призначення. У нерівному бої із шістьма фашистськими літаками 4 липня 1941 року відважний льотчик загинув. Посмертно нагороджений другою Золотою Зіркою. С. П. Супруну першому в роки Великої Вітчизняної війни було присвоєне звання двічі Героя Радянського Союзу.
