Надрукувати
Перегляди: 9738

На вулиці Петропавлівській, що пролягає від Червоної площі в південному напрямку, у старий Перекопський район, привертає увагу найбільш повно збережена до наших днів міська садиба Суханових-Сумовських. Вона складається з побудованого вздовж червоної лінії вулиці одноповерхового конторського приміщення купців-промисловців Суханових, розташованого всередині двору двоповерхового житлового будинку, що нагадує невеликий палац, і будівель господарського призначення. Будинок, флігель і огорожа виконані у псевдостильових ренесансно-барочних формах. Остання власниця садиби Олена Августівна Сумовська, вдова інженера-шляховика, перед революцією була власницею автомобільного парку, де в будь-який час доби можна було найняти для поїздок по місту і повіту автомобілі, які щойно увійшли в моду. У цьому будинку сином Сумовської, київським збирачем Оскаром Германовичем Гансеном, під час Першої світової війни була захована колекція декоративно-вжиткового мистецтва, що стала основою зібрання Сумського художнього музею.

На протилежному боці вулиці в 1914-1917 рр. за проектом архітектора Василя Агатоновича Пруссакова в стилі неокласицизму була зведена монументальна будівля Окружного суду. Необхідність його розширення була пов’язана зі збільшенням штату після переведення Сумського окружного суду з ІV у більш високий ІІІ розряд у 1891 році за активною участю І. Г. Харитоненка.

На перетині нинішніх вулиць Петропавлівської та Першотравневої після Вітчизняної війни в архітектурних формах радянського, або сталінського, класицизму був побудований житловий будинок. У двоповерховому будинку, що примикає до нього, з 1913 року діяла приватна чоловіча гімназія Миколи Ілліча Ізмайлова, заснована в Сумах у 1907 році.

На розі Петропавлівської і Думської вулиць (нині провулок Академічний) до 1980-х рр. був розташований будинок, акцентований пожежною каланчею, свого часу відкуплений у Миколи Дмитровича Кондратьєва, нащадка засновника Сум, і пристосований для потреб Міської думи, Окружного суду і пожежної частини. На його місці в 2002 році в ретроспективних архітектурних формах був зведений Головний корпус Української академії банківської справи.

На колишній території садиби Кондратьєвих розташований також будинок обласної філармонії, колишнього Громадського зібрання, фасад якого вирішений у ренесансно-барокових псевдостильових формах. Приміщення використовувалося не тільки за своїм прямим призначенням – для з’їздів дворян і промисловців, але і для проведення оперних вистав, концертів музикантів і вокалістів. У 1916 році, із зростанням популярності кіно, у залі Громадського зібрання почали демонструвати кінофільми. Комфортні умови дозволили влаштовувачам дати цьому кінотеатру коротку, але влучну назву "Люкс".

На перетині нинішніх вулиць Петропавлівської і колишньої Реальної була розташована садиба реального училища, заснованого в Сумах у 1873 році. Його історія пов’язана з ім’ям І. Г. Харитоненка. Він позичив місту 10 тис. руб., яких бракувало для будівництва училища, а у 1882 році влаштував у ньому на свої кошти домову церкву в ім’я святого Олександра Невського. У 1893 році в училищі була заснована стипендія імені Івана Герасимовича Харитоненка. Про його благодійні справи згадує у своєму автобіографічному оповіданні "Як я був актором" О. І. Купрін: "...місто з його Думою і реальним училищем, а також сквер і театр, і бруківка на головній вулиці – усе це існує завдяки щедротам місцевого мільйонера і цукрозаводчика Харитоненка".