Сучасне місто з легким шармом старовини
Суми – старовинне місто понад мальовничим Пслом, що несе свої води до Дніпра. Це одне з наймальовничіших міст Слобожанщини.
Його заснування пов’язано з подіями визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
За легендою, переселенці з містечка Ставища на Київщині на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим влітку 1655 року знайшли на місцині, де невеличка річка Сумка впадала у спокійний, наче зачарований Псел три мисливські сумки з монетами.
Це нібито і дало назву майбутньому місту, що символічно втілилось у гербі Сум. Ця легенда жива у серцях сумчан і понині. На одній з центральних вулиць – Воскресенській, що веде до найстарішої кам’яної споруди - Свято-Воскресенського кафедрального собору, знаходиться , до яких прагнуть доторкнутись усі гості нашого міста, щоб заманити до своє оселі щасливу та багату долю.
У 50-ті роки ХVІІ століття Сумська фортеця вважалася найбільшою на Слобідській Україні, а вже у першій половині ХVІІІ століття Суми стали столицею Слобідського краю.
Розвиток міста у другій половині ХІХ – початку ХХ століття пов’язаний з іменами відомих у всьому світі цукрозаводчиків та меценатів Івана Герасимовича та Павла Івановича Харитоненків. Їх сімейна справа сягала 3 континентів – Європи, Азії та Америки, а Суми на той час були відомі, як центр їх "цукрового королівства".
Та сумчани пам’ятають Харитоненків, і перш за все, Івана Герасимовича, як великого благодійника і мецената. Духовне училище, Кадетський корпус, Сумська залізниця, дитячий притулок, монастирі, церкви, лікарні, безліч споруд та великих справ залишив рідному місту його почесний громадянин.
Олександр Купрін казав: "Саме місто з його думою і реальним училищем, сквер, театр, навіть бруківка на головній вулиці – все це існує завдячуючи щедротам місцевого мільйонера і цукрозаводчика Харитоненка".
Тож не дивно, що кошти на встановлення пам’ятника Івану Герасимовичу збирали самі вдячні громадяни міста. Автором сучасного пам’ятника І.Г. Харитоненку є скульптор Анатолій Івченко. Сьогодні, як і в ХІХ столітті, І.Г.Харитоненко запрошує сумчан та гостей міста відпочити в сквері, а в святкові дні послухати духову музику в Альтанці.
Ця невеличка різьблена бесідка у центрі "Саду Харитоненка" є візитною карткою Сум та улюбленим місцем відпочинку сумчан і гостей міста. Її було створено за наказом родича Харитоненків Миколи Лещинського на місці непрацюючої нафтової свердловини. Автором проекту Альтанки був Матвій Щавеліїв, мешканець Сум.
Ні революції, ні війни не зачепили своєю руйнівною силою старовинну прикрасу міста. Мистецьке дерев’яне різьблення мовби не старіло. Таким воно залишається і сьогодні.
Сумська Альтанка є символом міста, його гордістю та окрасою. Біля неї фотографуються молоді подружжя, туристи, проходять загальноміські культурно-мистецькі заходи і, як і в ХІХ столітті, грають духові оркестри.
Найвидатнішими пам’ятками монументального мистецтва нашого міста є пам’ятники на могилах родини Харитоненків ("Голгофа" та "Янгол з дитиною") на центральному міському кладовищі, яке є своєрідним музеєм під відкритим небом, який бере свій початок з 1790 року.
Цей скульптурний ансамбль створив відомий французький скульптор Аристид Круазі в другій половині ХІХ століття. Він є автором багатьох статуй в садах Пале-Роялю, Луврі та Паризькій мерії.
Скульптури на могилах Харитоненків запозичені з легенд на релігійну тематику. Образи вражають реалістичним зображенням людських почуттів, психологічним динамізмом та глибокою людяністю.
Цей скульптурній ансамбль Аристида Круазі в свій час вважався найкращим надгробним пам’ятником в світі. Копії пам’ятників знаходяться в Луврі.
Заслуговує на увагу й історія міста, увіковічена в його кам’яних спорудах. Суми – є своєрідною архітектурною Меккою. Кількість архітектурних пам’яток вражає. Цільним архітектурним пам’ятником міста Суми є його старовинні вулиці: Соборна, Воскресенська, Петропавлівська, Троїцька. Кожна будівля на цих вулицях має свою історію, яка бере свій початок у далекому минулому.
Місто Суми славиться й своїми церквами. Навіть назви вулиць міста Суми більшою мірою завдячують старовинним храмам та церквам. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць.
Найстародавнішою кам’яною спорудою нашого міста є шедевр українського бароко – є Воскресенька церква – нині Свято-Воскресенський кафедральний собор, збудований у 1702 році на кошти Андрія Кондратьєва.
Цей храм знаний не тільки як унікальна культова споруда, він тісно пов’язаний з відомими всьому світу історичними подіями.
Воскресенька церква є свідком бурхливих подій Північної війни. У 1709 році на новорічній службі в ній був присутній Петро І, а в вечері на площі біля Воскресенської церкви відбувся парад російських військ.
Окрасою центральної вулиці Сум – Соборної, є Спасо – Преображенський Собор, збудований у 1776-1788 роках. Це головний храм міста. Спершу він був дерев’яним, потім – цегляним; нинішній вигляд набув після капітальної реконструкції в 1882-1892 роках під керівництвом відомого архітектора М.Ловцова на кошти Сумського мецената Д.І.Суханова.
Фасади основного об’єму Собору виконані в стилі класицизму. У самому храмі вражає Іконостас, виконаний з мармуру та малахіту. Колись інтер’єр храму прикрашали живописні роботи на біблійні теми, написані іконописцями Маковським та Лебедєвим. Деякі з цих робі сьогодні зберігаються в
Сумському обласному художньому музеї ім. Н.Онацького.
В другій половині ХІХ століття до Спасо-Преображенського собору була добудована 56-метрова дзвіниця, виконана в барочних формах. Її, як і сам Собор, увінчує золотий купол. На дзвіниці встановлені куранти.
Годинник Сумського головного храму є більш досконалим, ніж Кремлівський. Якщо московські куранти заводять двічі на добу, о 12 та 24 годині, то годинник Спасо-Преображенського собору заводиться тільки раз протягом трьох діб.
Свято-Троїцький Собор, побудований на початку ХХ століття (1901 – 1914 рр.) за композицією нагадує Ісаакіївський собор у Санкт-Петербурзі. Архітектура собору надзвичайно пластична. В окремих елементах помітне вплив бароко. Іконостас розписаний М. Нестеровим.
Справжньої неповторності та краси надають місту ці та інші храми.
Пророко-Іллінська церква (1836 – 1851 рр.), побудована у стилі класицизму; Пантелеймоновський храм (1911р.), зведений за проектом академіка архітектури А.В. Щусєва у формах псковсько-новгородської архітектури ХІІ –ХІІІ ст. у якому нині знаходиться Сумське Пастирьско-Богословське Духовне училище; Храм Святих апостолів Петра і Павла (1851 р.), довкола якого на центральному міського кладовищі знаходяться поховання почесних громадян і меценатів Харитоненків, Суханових, священнослужителів і відомих городян, та інші подібні споруди - всі вони мають свою історію, яка не залишить байдужим жодного.
Особливої уваги заслуговує Римо-католицький костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1911 р.), зведений за ініціативи І.Г. Харитоненка для молодих фахівців з Німеччини, Чехії та Польщі, які відбудовували місто Суми на кінці ХІХ – початку ХХ століття і сповідали католицьку віру. Костел збудований за принципом романських церков – базилік і готичних храмів і освячений Могилевським вікарним єпископом Яном Ципляком у рік його відкриття. Сьогодні служби в храмі проводяться трьома мовами – польською, російською та українською, а для гостей з далекого зарубіжжя додається англійська.
Свою цікаву історію має і будівля Сумської обласної філармонії, яка у ХІХ століття належала Дворянському зібранню. На першому поверсі тут знаходились ресторан, музичний салон та театральний зал, в якому виступали у різні часи Шаляпін, Собінов, артисти Міланської опери.
Зал філармонії унікальний в акустичному відношенні та оформленні. Гордістю міста є той факт, що в Сумах є орган, який встановлений саме у філармонії, завдяки чому Суми є своєрідним центром органної музики, де щорічно проходить міжнародний фестиваль "Органум".
Життя міста багато культурними подіями та загальноміськими святами: "Сумська масляна", Новорічні та Різдвяні свята, День міста, фестиваль народної творчості "Сумські зорі", конкурс юних художників ім. уродженця Сумщини М.Г. Лисенка та, звичайно, відомий далеко за межами України фестиваль духової музики "Сурми України".
Місто Суми - дійсно один з культурних центрів України з установленими традиціями та великою культурної спадщиною, багатою на визначні імена.
На сцені сучасного театру для дітей та юнацтва колись виступав російський письменник Фонвізін, на Луці в садибі панів Линтварьових гостював А.П.Чехов, радував сумчан своєю майстерністю М.Щепкін.
У Сумах в Олександрівській гімназії навчались український мовознавець М.К. Грунський, організатор ветеринарної справи І.М. Садовський; у жіночій гімназії – громадська і літературна діячка, дружина О.М. Горькова К.П. Пєшкова; в кадетському корпусі – автор "Порт-Артура" О.М. Степанов; у комерційному училищі – дитячий письменник Й.І. Лікстанов. У Сумському дитячому будинку виховувався народний художник СРСР, академік М.Г. Лисенко. Деякий час в Сумах жив поет О.Олесь. Працював російський письменник О.Купрін. Довгі роки в місті жили і працювали краєзнавець і педагог П.А. Сапухін, літературознавець і мистецтвознавець Г.Т. Петров, поет і журналіст М.Данько.
Сьогоднішні Суми теж славні діячами культури та мистецтва. У місті діють спілки, в які об’єднані творчі сили нашого міста: художники, музиканти, письменники, фотохудожники, майстри декоративно-ужиткового мистецтва, театральні діячі і, навіть, кобзарі.
У місті працюють академічний театр драми і музичної комедії ім. М.Щепкіна, театр для дітей та юнацтва, обласна філармонія, обласний художній музей ім. Н.Онацького, обласний краєзнавчий музей, будинок–музей А.Чехова, Палац культури ім. М.В. Фрунзе ТОВ «Фрунзе-Сервіс», Палац культури «Хімік» ПАТ «Сумихімпром», 2 парки відпочинку тощо.
У кожному мікрорайоні міста є бібліотека. Діти нашого міста мають нагоду розвивати свої творчі здібності у 5 школах естетичного виховання.
