Свято-Воскресенський кафедральний собор (датування - 1702 р., місцезнаходження - пл. Незалежностi,19)
З будівель XVII століття до наших днів збереглася лише одна — Воскресенська церква. Споруджувалась вона коштом першого сумського полковника Г. Кондратьєва з кінця XVII століття по 1702 рік.
Майстри, які зводили церкву, зважили на тривожну обстановку тих часів й надали споруді оборонного характеру. Її масивні стіни, здатні витримати будь-яку облогу, прорізують вузькі амбразури вікон. У давнину церкву оперізував високий глухий мур.
Легенди твердять, що саме з просторого, пізніше засипаного підвалу споруди йшов підземний хід до Псла. Та коли вже мова зайшла про легенду, згадаємо ще одну. Вона розповідає про те, що у Г. Кондратьєва була сестра-розбійниця. Марно умовляв її полковник облишити темний і ганебний промисел. І от одного разу, спіймавши розбійницю на «гарячому», коли вона грабувала купецьку валку, Кондратьєв велів замурувати її в стіну будівлі, що зводилась. Із старовинною легендою перегукується загадкова знахідка, зроблена 1936 року студентами машинобудівного технікуму. Разом з викладачем історії прийшли вони на екскурсію до Воскресенської церкви і, оглядаючи її потужні мури, випадково натрапили на сховану в товщі стін нішу з людським скелетом. Хто знає, можливо, це дійсно були останки української кондотьєрші XVII століття?
Не викликає сумніву одне: багато чого бачила на своєму віку сива Воскресенська церква. Свідком пишних торжеств стала вона під час Північної війни. В ній на новорічній відправі був присутній Петро І. А 1 січня 1709 року на майдані біля церкви відбувся військовий парад. Ввечері тут гриміли залпи салюту і злітали у височінь різнобарвні вогні святкового феєрверку.
Воскресенська церква — не лише найдревніша споруда міста, а й унікальна архітектурна пам'ятка, побудована в стилі кращих взірців українського і російського зодчества. Як українські дерев'яні церкви, вона трикамерна і трьохкупольна. На висоті другого поверху всі три її чотиригранні об'єми переходять у восьмигранні барабани. А от двоповерховість церкви — постановка храму на підкліть — прийом, запозичений від російської архітектури.
Церква має широкі куполи, увінчані маківками. З півдня, півночі й заходу до храму примикають приділи та ґаночки. Оздоблення — пучки декоративних напівколонок по кутах будівлі, віконні наличники, пояси карнизів та інші архітектурні деталі - церква успадкувала від російського зодчества.
В архітектурі Воскресенської церкви напрочуд гармонійно поєдналися протилежні тенденції: монолітність і розчленованість, масивність об'ємів і тендітність оздоб. Легка гра світлотіні підкреслює і, водночас, згладжує контрасти. Зачарований неповторною красою будівлі, відомий український художник К.О. Трутовський, який у другій половині XIX століття неодноразово відвідував Суми, зобразив її на своїх полотнах «Весільний викуп» та «Сорочинський ярмарок».
Побудована на початку XX століття дзвіниця вдало повторює архітектурні форми Воскресенської церкви.
Поблизу Воскресенської церкви стоїть зведена на початку XVIII століття кам'яниця. Щоправда, вона неодноразово перебудовувалась, тож про її вік нагадують лише окремі архітектурні деталі в підвалі та на горищі. Перекази твердять, що в цьому будинку зупинявся Петро І. Він диктував тут листи і укази, підписав до українського народу маніфест.
На свято Андрія Первозванного, 13 грудня 2002 року, відбулася знаменна подія - духівництво та громадськість міста відзначили 300 років з часу освячення першого кам’яного храму нашого краю - Свято-Воскресенської церкви та вшанували пам’ять його будівничого. На стіні храму, на місці, де, за переказами, знаходиться усипальниця Кондратьєва, було встановлено барельєф першому сумському полковнику, виготовлений місцевими скульпторами.
П'ять десятиліть віддав Г. Кондратьєв становленню міста над Пслом. Як істинному християнину йому притаманна була відданість національно-культурним традиціям Київської Русі, збереженню витоків духовності свого народу. За його життя у Сумах споруджено більше храмів, ніж є сьогодні. Візитна картка Сум – Свято-Воскресенська церква – теж його дитя. Після смерті Герасима Кондратьєва добудовував храм його син Андрій.
Про складну політичну ситуацію 50-60 рр. ХХ ст. навколо пам’ятника архітектури - Воскресенської церкви, і не лише її, говорив заслужений архітектор України Анатолій Дейнека: «Хвала Богу, що не допустив руйнації однієї з найвеличніших і найдревніших споруд Слобідського краю. Є такий вислів: «Якщо ти вистрелиш у минуле з пістолета - майбутнє вистрелить у тебе з гармати». Нам це не загрожує. Нехай ніколи не заростає народна дорога до першого кам’яного храму града нашого».
(За матеріалами книги Л. Сапухіної «Суми»)
